Право/ 2. Адміністративне і фінансове право.

Друцул Т.І.

Національний університет державної податкової служби України

Кодекс адміністративного судочинства України як правова основа діяльності податкової служби

Кожного дня в нашій країні, та загалом і світі, здійснюються злочини та інші правопорушення у різних сферах суспільного життя, зокрема і у сфері оподаткування. До таких вчинків людей спонукають різні фактори. Одні вчиняють їх свідомо, інші несвідомо, але в більшості випадків вони призводять до негативних наслідків, тому що порушуються правові норми, які регулюють певні суспільні відносини.

Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, який має велике значення. У своїй повсякденній діяльності ДПС України керується Конституцією України, Законом України „Про Державну податкову службу в Україні” та різними нормативно-правовими актами. На нього покладені завдання, одним із них є: здійснення контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством... [2, с. 2].

Кодекс адміністративного судочинства України, який прийнятий не так давно, також регулює діяльність Державної податкової служби України. Прийняття такого Кодексу для України є великим кроком у побудові демократичної та правової держави, а також способом вступу до Європейських структур. Він дійсно є правовою основою діяльності Державної податкової адміністрації України і має пряме відношення до податкової служби.

Державна податкова служба України у разі виявлення якогось злочину чи правопорушення у сфері оподаткування буде звертатися до адміністративних судів для розгляду певних справ. Предметом оскарження до адміністративного суду можуть бути нормативно-правові акти та рішення, у тому числі акти органів виконавчої влади, а також дії чи бездіяльність цих органів, які на думку фізичних чи юридичних осіб, інших суб’єктів адміністративних правовідносин, порушують або обмежують право та свободи громадянина. А з цього випливає, що ДПС України як один із центральних органів виконавчої влади, може бути, з одного боку – позивачем, а з іншого – відповідачем.

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства метою адміністративно-правового регулювання є встановлення та регламентація таких взаємовідносин громадян, за яких кожній людині мають бути гарантовані реальне дотримання й охорона у сфері виконавчої влади належних їй прав та свобод, а також ефективний захист цих прав і свобод у випадку їх порушення.

У статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначені основні завдання адміністративного судочинства України, основними із яких, зокрема, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб; захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень [1, с. 10].

З цього ми бачимо нерозривний зв’язок між адміністративними судами та органами Державної податкової служби України. Порядок розгляду та вирішення справ в судовій процесуальній формі, що виникають у сфері оподаткування між громадянами і юридичними особами, з однієї сторони, і податковими органами (посадовим особами) – з іншої, є адміністративною юстицією в Україні. Вона характеризується деяким особливостями. По-перше, адміністративне судочинство в Україні – це порядок розгляду спірних питань між заінтересованим суб’єктом права (суб’єктом звернення) і суб’єктом управління (суб’єктом оскарження). По-друге, адміністративно-правові спори, що виникають у сфері державного управління, розглядаються в Україні загальними судами – за скаргами громадян, господарськими – за заявами юридичних осіб. По-третє, процедура розгляду зазначених спорів регламентується в Україні відповідно нормами Кодексом адміністративного судочинства України і Господарсько-процесуальним кодексом України. По-четверте, зазначені спори виникають лише за ініціативою громадян або юридичних осіб (суб’єктів звернення).

Ці ознаки дають підстави говорити про те, що податкова служба України може бути суб’єктом звернення до адміністративних судів по розгляду справ, які віднесені до їх компетенції, а розгляд таких справ здійснюється, у більшості випадків, на основі Кодексу адміністративного судочинства України.

Судовий порядок розгляду справ є надійним засобом захисту прав і свобод громадян, перш за все, у випадках, коли права та законні інтереси порушуються неправомірними діями посадових осіб органів виконавчої влади. Це зумовлено тим, що справи розглядаються незалежними, вільним від відомчого впливу судами (суддями), які мають належну кваліфікацію для розгляду спорів, а судова процесуальна форма розгляду цієї категорії справ дозволяє всебічно та повно розглянути будь-яку справу. Заявник особисто бере участь у розгляді справи і може активно захищати свої інтереси в процесі судового розгляду як сторона, рівноправна з відповідним адміністративним органом, чиї рішення, дії чи бездіяльність оскаржуються.

Отже, запровадження в Україні адміністративних судів має велике значення, оскільки їх основне покликання вирішувати конфлікти між державою та фізичними чи юридичними особами – виправляти допущені помилки, захищати громадян від „свавілля” державних органів. Незважаючи на те, що функціонування адміністративних судів пов’язане з низкою складних проблем, у більшості країн воно є ефективним інститутом, оскільки статистика свідчить, що кількість випадків оскарження громадянами та юридичними особами актів і рішень неухильно збільшується. Створення повноцінної системи адміністративних судів повинно сприяти зміцненню законності, справедливості, демократичності в нашій державі. Формування адміністративних судів відповідає потребам побудови правової держави, в якій мають бути встановлені та забезпечені публічні інтереси, що означатиме необхідність піклування держави про судово-правовий захист прав і свобод громадян і юридичних осіб [3, с. 83].

З усього викладеного вище, можна зробити висновок, що суди, в тому числі й адміністративні та підрозділи податкової міліції Державної податкової служба України входять до системи судових та правоохоронних органів України, які виконують різні функції, але й одночасно перебувають у тісній взаємодії одні з одним, керуються у своїй діяльності Конституцією України, відповідними законами та деякими спільними нормативними актами. Зокрема, можна говорити і про Кодекс адміністративного судочинства України, який є правовою основою діяльності не тільки адміністративних судів, але й Державної податкової служби України.

Він має велике значення, оскільки сприяє зміцненню законності, справедливості, вирішенню конфліктів, які виникають у суспільстві між фізичними, юридичними особами та державними органами, в тому числі і Державною податковою службою України. А це свідчить про те, що Україна дійсно будує демократичну та правову державу, в якій кожен має право захищати свої законні права та інтереси. Це сприяє вступу України в ЄС, СОТ та інші Міжнародні структури. Процес глобалізація економічної та податкової діяльності створює необхідність подальшої модернізації та реформування Державної податкової служби України на основі нормативно-правової бази як України, так і Міжнародного права.

Література:

1. Кодекс адміністративного судочинства України // Голос України. – 2005. - № 158(3658), 23 серпня. – С. 10.

2. Закон України „Про Державну податкову службу в України ” // Київ: ПВКП „Укртиппроект”. - 1998. - С. 4.

3. Педько Ю. Адміністративні суди: щодо правозахисної домінанти діяльності // Український журнал про права людини. – 2005. - № 2(2). – С. 83.