Право/10.Господарське право

Романюк М.К.
Донецький национальный університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Класифікація юридичних осіб в аспекті Цивільного та Господарського кодексів

Із набранням чинності Цивільним та Господарським кодексами (далі – ЦКУ та ГКУ) виникло питання узгодженості цих нормативних актів під час регулювання співвідношення системи юридичних осіб, що закріплює ЦКУ, та системи господарських організацій – юридичних осіб, що передбачає ГКУ.

ЦКУ (ст. 81) розділяє юридичних осіб, залежно від порядку їх створення, на юридичних осіб приватного та публічного права. До характерних ознак юридичних осіб публічного права відносять також публічний характер мети, для досягнення якої вони створені, наявність владних повноважень, особливий характер членства. До таких осіб належить держава, територіальні громади, державні, комунальні установи, державні і комунальні підприємства. При цьому ЦКУ регулює лише порядок створення, організаційні форми та правовий статус юридичних осіб приватного права. Щодо юридичних осіб публічного права, то порядок їх створення та правовий статус встановлюється Конституцією України, ГКУ та іншими законами, норми ЦКУ поширюються на них лише у цивільних відносинах, якщо інше не встановлене законом (ст.ст. 81, 82 ЦКУ).

ЦК України поділяє юридичні особи приватного права на такі:

– товариства (організації, створені шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві);

– установи (організації), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об’єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна);

– юридичні особи, створені в інших формах.

У свою чергу, ст. 83 ЦКУ поділяє товариства на підприємницькі та непідприємницькі. До першого виду належать усі види господарських товариств та виробничі кооперативи. До непідприємницьких товариств відносять, зокрема, споживчі та обслуговуючі кооперативи, об’єднання громадян тощо, тобто товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між засновниками.

Щодо юридичних осіб, створених відповідно до ЦКУ, слід зазначити, що і установи, і підприємницькі та непідприємницькі товариства займаються господарською діяльністю, але господарські товариства та виробничі кооперативи – таким її різновидом, як підприємництво, а установи та непідприємницькі товариства – некомерційною господарською діяльністю, тобто метою їх діяльності не є отримання прибутку.

Загальновідомо, що предметом регулювання ГКУ є основні засади господарювання в Україні та господарські відносини, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності, відтак, він розглядає юридичних осіб з погляду їх участі у господарській діяльності. Зважаючи на це, ГКУ використовує термін «суб’єкт господарювання», під яким розуміється учасник господарських відносин, що здійснює господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями в установленому законом порядку.

Щодо класифікації підприємств ГКУ виділяє: 1) приватні підприємства; 2) підприємства колективної власності ( у тому числі підприємства громадських та релігійних організацій); 3)комунальні підприємства; 4)державні підприємства; 5)підприємства, засновані на змішаній формі власності. Хоча в системі юридичних осіб, що закріплена в ЦКУ, немає згадки про приватні підприємства та підприємства колективної власності, але ст. 83 ЦКУ, як наголошувалося, поряд із товариствами та установами передбачає можливість існування і юридичних осіб, створених в інших формах, встановлених законом. Під цією рубрикою, на наш погляд, і слід розглядати вказані підприємства.

Хоча в системі юридичних осіб, що закріплена в ЦКУ, немає згадки про приватні підприємства та підприємства колективної власності, але ст. 83 ЦКУ, як наголошувалося, поряд із товариствами та установами передбачає можливість існування і юридичних осіб, створених в інших формах, встановлених законом. Під цією рубрикою і слід розглядати вказані підприємства.

На мій погляд важко погодитись з виділенням в окремий вид підприємств іноземних та підприємств з іноземною інвестицією, бо вони створюються в формі приватного підприємства або господарського товариства.

Таким чином, можна дійти висновку, що система юридичних осіб, передбачена ЦКУ, і сукупність господарських організацій – юридичних осіб, закріплена в ГКУ, загалом досить мирно співіснують. Їх співпраця виявляється в тому, що:

- особливості створення та діяльності приватних юридичних осіб – установ та непідприємницьких товариств – регулює ЦКУ;

- створення таких публічних юридичних осіб, як державні та комунальні підприємства, специфіку їх господарської діяльності та органів державної влади (місцевого самоврядування) – регулює ГКУ;

- порядок створення підприємницьких товариств регулюється нормами і ЦКУ, і ГКУ. Колізії, що виникають при цьому, слід, на наш погляд, вирішувати на користь ГКУ, який містить норми, що враховують специфіку господарської діяльності (ст. 4 ГКУ);

- частина приватних юридичних осіб (приватне підприємство, підприємства кооперації, об’єднань громадян та релігійних організацій) хоча прямо не названа ЦКУ, але його норми передбачають можливість їх існування. Порядок їх створення та специфіку господарської діяльності регулює ГКУ.

Література:

1. Цивільний Кодекс України. - ТОВ «Одісей», Харків, 2003. - 408с.

2. Господарський Кодекс України. - ТОВ «Одісей», Харків, 2003. - 248с.