Асистент Кудря Я.В.
Кафедра економіки підприємств та інвестицій Інституту економіки і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка”
Суть і місце мотивування у системі управління
корпораціями в машинобудуванні України
Суть і місце мотивування,
як загальної функції менеджменту, у системі управління корпораціями в
машинобудуванні держави, зокрема верстатоінструментального профілю (ВІП), можна
окреслити наступним чином. Це є вид трудового бізнес-процесу, що реалізується
фаховим керівництвом з метою забезпечення процесу спонукання всіх учасників
корпоративних відносин до якісного виконання відведених їм функцій за
виробничо-господарською діяльністю акціонерних підприємств ВІП. Реалізація
останнього необхідна для одержання чіткого і повноцінного досягнення
виробничо-соціальних інтересів акціонерних підприємств ВІП. Відтак досягнення
наступного задоволення потреб різних учасників акціонерних відносин, наприклад
фахових керівників, ін. кадрів, інвесторів вітчизняних корпорацій ВІП тощо.
Результати аналізу літературних джерел [1-4,8,9,11-14,16] і власних досліджень автора [5-7,10,15] вказують на те, що основою формування механізму мотивації для вітчизняних корпорацій ВІП мають обов’язково бути потреби, винагороди й стягнення. Окрім того, одним з основних завдань під час дослідження соціально-психологічних умов взаємодії між кадрами вітчизняних корпорацій ВІП повинно бути наступне. Це виокремлення схильних, нейтральних та несхильних груп кадрів до сприйняття форс-мажорних трансформацій бізнес-процесів акціонерних підприємств ВІП. Оскільки кожна з цих груп кадрів сприймає і інтерпретує критичні ситуації, загрози, ризики диференційно, в випадку невизначеності поведінка останніх буде діаметрально різною. При цьому суттєво відрізнятимуться ієрархія потреб, стягнень та винагород для кадрів вітчизняних корпорації ВІП.
Потреби ж кадрів вітчизняних корпорацій ВІП постійно та швидко змінюються. Відповідно і мотивація, актуальна в минулому, може виявитись непридатною за нових обставина. Виявити всі потреби кадрів акціонерних підприємств ВІП, кожного окремого працівника, якісних систем стимулювання неможливо. Змінюються не лише зовнішнє та внутрішнє середовища виробничо-господарської діяльності акіонерних підприємств ВІП, але й їх кадри, наприклад фахові керівники. Результати власних досліджень автора вказують на те, що проходить безперервний розвиток кадрів акціонерних підприємств ВІП, який постійно супроводжується розширенням їх потреб. Якщо розглядати мотивацію як процес задоволення потреб кадрів акціонерних підприємств, він буде нескінченним. Тому необхідно постійно слідкувати за динамікою мотивів та потреб кадрів вітчизняних корпорацій ВІП.
Детермінувати
потреби кадрів вітчизняних корпорацій ВІП доцільно до моменту зарахування їх у
діючі штати. Після зарахування у штати акціонерних підприємств ВІП на
відповідні посади, потреби кадрів обов’язково необхідно систематично
корегувати. Таке корегування слід реалізовувати у період виконання функцій,
відведених кадрам за виробничо-господарською діяльністю акціонерних підприємств
ВІП. Детермінуючи комплекс потреб кадрів варто зважати й на стадію життєвого
циклу, у котрій перебувають вітчизняні корпорації ВІП, продукції, що
виробляється ними тощо.
Вкрай
важливим моментом є ранжування
детермінованих потреб кадрів вітчизняних корпорацій ВІП. Ранжування детермінованих потреб кадрів
акціонерних підприємств ВІП має проводитися на грунті результатів
соціально-психологічного аналізу, системи стимуляційно-дестимуляційних
управлінських заходів перспективного і оперативного розгортання. Вибір
стимуляційно-дестимуляційних управлінських заходів перспективного і
оперативного розгортання відносно кадрів акціонерних підприємств ВІП повинен
проводитися на деяких “кастингових” управлінських засадах. Такими засадами буде
міра їх функціональної спроможності у задоволенні потреб кадрів за відповідних
умов виробничо-господарської діяльності вітчизняних корпорацій ВІП.
Особливо важливе місце серед запропонованих автором в роботі стимуляційно-дестимуляційних управлінських заходів перспективного і оперативного розгортання відносно кадрів вітчизняних корпорацій ВІП має відводитись економічним. Серед них провідна роль належить матеріальним методам (стимулам). Це обумовлено тим, що вони можуть безпосередньо чітко впливати на фізіологічні потреби колективів, окремих представників кадрового апарату акціонерних підприємств ВІП. Як зазначено в літературних джерелах [1-4,8,9,11-14,16], однією з найважливіших форм мотивації в організаціях є матеріальне стимулювання праці. Тобто заробітна плата повинна бути основним чинником та мотивом матеріального стимулювання якісного виконання функцій кадрами, відведеними їм за виробничо-господарською діяльністю акціонерних підприємств ВІП. Інакше, їх максимально точного виконання кадрами до вимог блоку стратегічного корпоративного менеджменту вітчизняних корпорацій ВІП.
Основним
завданням при розроблені схем мотивування кадрів у системі управління
вітчизняними корпораціями ВІП є наступне. Це креація матеріальних стимулів, які
спонукатимуть кадри акціонерних підприємств ВІП до оптимального для продуцентів
виконання функцій, відведених їм за виробничо-господарською діяльністю
акціонерних підприємств ВІП. Така оптимальність має бути економічного
характеру. Фахове керівництво акціонерних підприємств ВІП є зобов’язаним чітко
встановити оптимальний рівень економічної вигоди при прийнятті та реалізації
управлінських рішень відносно їх кадрових апаратів. Обумовлене автором
дозволить результативно регресувати рівень ризику неповноцінного використання
наявних виробничо-господарських можливостей для задоволення вимог блоку
стратегічного менеджменту акціонерних підприємств ВІП. Паралельно проходитиме
регресія отримання негативних наслідків. Варто зазначити, що система оплати
праці кадрів має завжди узгоджуватись з вимогами блоку стратегічного
менеджменту вітчизняних корпорацій ВІП тощо.
Слід наголосити на тому, що окрім вище зазначеного
автором, особливу увагу обов'язково пропонується приділяти: сутності, ролі і
функціям індивідуумної думки працівника у мотивуванні кадрових апаратів
акціонерних підприємств ВІП; мотивуванню формації корпоративного духу у кадрів
вітчизняних корпорацій ВІП тощо.
Таким чином, застосування вище
запропонованого автором за суттю і місцем мотивування, як
загальної функції менеджменту, у системі управління корпораціями в
машинобудуванні держави, зокрема ВІП, сприятиме: результативному розв’язанню критичних ситуацій з
стимулювання якісного виконання учасниками акціонерних відносин (кадрами,
інвесторами, ін.) відведених їм функцій за виробничо-господарською діяльністю
акціонерних підприємств ВІП; продуктивному безперебійному провадженню
ефективного системно-функціонального фахового керування виробничо-господарською
діяльністю вітчизняними корпорацій ВІП, ін.
Література:
1. Андронов В. В. Корпоративное предпринимательство:
менеджмент, финансы, государственное регулирование : [монография] / Андронов В. В. – М. : ЗАО
“Издательство “Экономика ”, 2003. – 478 с.; 2. Андронов В.В. Корпоративный
менеджмент в современных экономических отношениях : [монография] / Андронов В. В. – М. : ЗАО
“Издательство “Экономика”, 2004. – 236 с.; 3. Василенко В.А. Менеджмент
устойчивого развития предприятия : [монография] / Василенко В. А. – К. : Центр учеб. лит., 2005. –
648 с.; 4. Корпорації: управління та культура : [монографія]
/ А. Е.Воронкова, М. М. Баб’як, Є. Н. Коренєв, І. В. Матура. – Дрогобич :
Вимір, 2006. – 376 с.; 5. Кудря Я. В. Актуальні проблеми управління
акціонерними товариствами в Україні / Я. В. Кудря // Актуальні проблеми економіки.
– 2007. – №2 (68). – С. 68 –73.; 6. Кудря Я. В. Поведінковий аспект управління
корпоративними підприємствами / Я. В. Кудря // Актуальні проблеми економіки. –
2007. – №1 (67). – С. 41 – 47.; 7. Кудря Я. В. Сучасний стан і шляхи розвитку
акціонерних компаній в машинобудуванні України / Я. В. Кудря, Т. О. Жуковська
// Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 6 (84). – С. 143 – 157.; 8.
Кузьмін О.Є. Основи менеджменту / підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник.
– К. : Академвидав, 2002. – 344 с.; 9. Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент
/ Олег Євгенович Кузьмін. – Львів : Ценрт європи, 1995. – 176 с.; 10. Кузьмін
О. Є. Методологічні рекомендації щодо підготовки фахівців з корпоративного
управління в Україні / О. Є. Кузьмін, Я. В. Кудря // Проблеми науки. – 2006. –
№4. – С. 38-43.; 11 Менеджмент корпорации и корпоративное управление :
[монография] / А. Н. Асаул, В. И. Павлов, Ф. И. Беськиерь, О. А. Мышко. –
Санк-Петербург : Гуманистика, 2006. – 328 с.; 12 Павлов В. І. Корпоративне управління
в акціонерних товариствах : [монографія] / В. І. Павлов, О. А. Мишко. – Луцьк :
Надстир’я, 2006. – 180 с.; 13 Ткач К. І. Економічні проблеми функціонування та
розвитку корпоративних структур в економіці України : [монографія] / К. І.
Ткач. – Одеса : Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН
України, 2004. – 186 с.; 14 Трансформація підприємств: економічна оцінка та
побудова систем менеджменту : [монографія] / О. Є. Кузьмін, А. С. Мороз, Н. Ю.
Подольчак, Р. В. Шуляр. – Львів : НУ ”Львівська політехніка”, 2005. – 336 с.;
15 Шмідт М. П. Стратегічне планування в управлінні корпораціями машинобудування
за ринкових трансформаційних процесів у економіці України / М. П. Шмідт, Я. В.
Кудря // Теорії мікро-макроекономіки : зб. наук. праць проф.-викл. складу і
аспірантів / ред. Ю. М. Мальчина, Ю. В. Ніколенка. – 2008. – Т. 2, №2. – С. 188
– 193.; 16. Якутин Ю. В. Интегрированые корпоративные структуры
: развитие и эффективность : [монография] / Ю. В. Якутин. – М. : ЗАО
“Издательский дом “Экономическая газета”, 1999. – 350 с.