Економічні науки / 6. Маркетинг та менеджмент

Шаталова С.Ю., Селезньова А.О.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова

Сучасні напрямки вдосконалення

процесу управління діяльністю підприємства

В розвитку будь-якої організації є ймовірність наступу кризи. Характерною рисою ринкової економіки є те, що кризові ситуації можуть з’являтися на усіх стадіях життєвого циклу підприємства (становлення, ріст, зрілість, спад). Тому управління підприємством повинне бути завжди антикризовим. Розвиток процесу управління повинен супроводжуватися позитивними змінами стану підприємства.

Одним з напрямків таких позитивних змін є реструктуризація. Сьогодні на вітчизняних підприємствах ведеться достатньо велика робота з їх реструктуризації. І практично всі вони зустрічаються з низкою проблем. Серед них одне з першочергових місць займає проблема впровадження принципів і механізмів корпоративного управління.

Корпоративне управління можна розглядати як сукупність юридичних, економічних, організаційних норм і правил, у рамках яких функціонує корпорація, і на базі яких будуються взаємовідносини між усіма її учасниками. Корпоративне управління поєднує різних учасників корпоративних відносин, кожний з яких дбає про свої власні інтереси, установлює між ними механізми і способи взаємодії [3].

Механізми корпоративного управління забезпечують відповідальність ради директорів перед акціонерами, менеджменту – перед радою директорів, корпорацій – перед робітниками і покупцями, суспільством в цілому

Потенціал системи корпоративного управління являє собою сукупність тих можливостей, засобів і інструментів, що з'являються в підприємства із застосуванням механізмів корпоративного управління. Потенціал характеризує не одномиттєву, а перспективну результативність, що накопичується поступово.

Потенціал системи корпоративного управління входить у загальний стратегічний потенціал підприємства і може розглядатися як приріст цього потенціалу під впливом факторів корпоративного управління. Більш того, потенціал системи управління є головним компонентом загального потенціалу підприємства, тому що він визначає реалізацію стратегічних цілей підприємства і всіх інших його потенціалів.

У потенціал системи корпоративного управління входять наступні п'ять складових:

1) потенціал моделі управління акціонерним капіталом;

2) організаційний потенціал;

3) фінансово-економічний потенціал;

4) потенціал інвестиційної привабливості;

5) потенціал репутації підприємства;

В українському законодавстві немає навіть визначення терміну корпоративного управління. Актуальність дослідження питань корпоративного управління обумовлена і тим, що на багатьох українських промислових підприємствах, утворених в результаті приватизації, ще не сформувалися нормальні повноцінні відносини між акціонерами, не забезпечується ефективне управління акціонерним капіталом і не досягається баланс між власниками і найманим персоналом.

Зміни в організаціях відбуваються по декількох основних причинах:

· кон’юнктура ринку та конкуренція;

· змінюються інтереси власників;

· фірма розширюється злиттям чи придбанням діючого бізнесу;

· на підприємстві накопичуються внутрішні протиріччя;

· керівники планують розвиток підприємства і справи.

Реструктуризація підприємства являє собою здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм з метою підвищення ефективності виробництва, фінансового оздоровлення, збільшення випуску і реалізації конкурентоспроможної продукції [2].

Метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функціонувати в умовах переходу до ринкової економіки і виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків.

Розробка концепції реструктуризації підприємства повинна бути чітко визначена та сформульована і включати такі питання: аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на господарську діяльність підприємства; вибір варіанта (виду) реструктуризації підприємства; опис стратегічного розвитку підприємства; оцінка можливостей для подолання труднощів у період реструктуризації; розробка бізнес-плану для реструктуризованого підприємства.

Вибір варіанта або виду реструктуризації підприємства полягає в тому, що з кількох представлених варіантів визначається остаточний, який буде повністю відповідати вимогам і пріоритетам розвитку підприємства в даній галузі виробництва, високій технологічності виробництва і конкурентоспроможності продукції.

Оцінка можливостей для подолання труднощів у період реструктуризації базується на співставленні оцінки фактичної ситуації і можливостей підприємства після проведення реструктуризації з таких питань: вибір варіанта (схеми) реструктуризації з оцінкою можливості виділення і самостійного існування окремих підрозділів виробництва; необхідність інвестицій для досягнення високого рівня конкурентоспроможності; оцінка заходів, які дозволяють підвищити продуктивність засобами, не пов'язаними з інвестиціями [1].

Для вибору варіанта реструктуризації необхідно вибрати критерії оцінки підрозділів основного підприємства, за допомогою яких зробити оцінку можливостей реорганізації окремих підрозділів у самостійні підприємства. Такими є:

а) ступінь освоєння нових ринків - характеризує швидкість, з якою підрозділ може змінити структуру збуту продукції і подолати бар'єри вступу до нових ринків. Слід враховувати, що олігопольні ринки та ринки з високим ступенем вкладення капіталу в продукцію мають повільний ступінь освоєння;

б) рівень специфічних виробничих знань і технологій - характеризує, в якій мірі застосовуються науково-технічні знання для підрозділу, який повинен відмовитись від всього спектра, раніше виготовленої продукції.

При виборі форм і методів реструктуризації особливу увагу необхідно звертати на збереження підрозділів, які беруть участь у забезпеченні найважливіших державних і суспільних потреб, їх значення у вирішенні соціально-економічних питань регіону.

Найважливішою умовою для прийняття рішення про вибір конкретного заходу є наявність техніко-економічного обґрунтування доцільності його здійснення. Обов'язковою і необхідною складовою частиною проекту з реструктуризації підприємства є наявність бізнес-планів нових реорганізованих підприємств. Для розробки бізнес-планів можна використовувати різні вже існуючі методики або Типовий бізнес-план, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.94 р. N 645, з урахуванням особливостей реструктуризації.

Література

1. Методика розробки планів реструктуризації державних підприємств та організацій. Украинская школа экономики, бизнеса и права. – Київ: 2000.

2. Небава М.І. Теорія корпоративного управління: вузлові питання. Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 295 с.

3. Толкачова Г.В., Котлубай В.О., Орлова Л.І., Петрашевська А.Д., Селезньова А.О., Адамкович М.М., Коваль В.В. / За ред. Редькіна О.С. – Одеса: ОНАЗ, Основи корпоративного управління: Навчальний посібник 2007. – 140с.

4. Проект принципів корпоративного управління України// Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. – Київ:2003.