Буковинська
державна фінансова академія, Україна
Поняття
та система забезпечення фінансового менеджменту
У нашій країні практика
ефективного фінансового менеджменту знаходиться поки лише в стадії становлення,
зіштовхуючись з об'єктивними економічними труднощами, недосконалістю
нормативно-правової бази, недостатнім рівнем підготовки фахівців до роботи в
кризових економічних умовах. Подальше просування країни по шляху ринкових
реформ і подолання кризових економічних тенденцій дозволить повною мірою
використовувати теоретичні результати і практичний досвід фінансового
менеджменту.
Аналізуючи
останні наукові дослідження та публікації можна відзначити зацікавленість
вивчення та встановленням нових способів і підходів до управління економічними
процесами.
Отже, в
сучасних умовах об'єктивно зростає роль фінансового менеджменту як комплексу
взаємопов'язаних управлінських рішень і заходів на різних рівнях управління
фінансовими ресурсами.
Фінансовий менеджмент як науки сформувався в
середині двадцятого століття в країнах з ринковою економікою.
Серед наявних в економічній літературі точок зору
на сутність і зміст фінансового менеджменту особливу увагу заслуговують ті,
автори яких визнають активний вплив менеджменту на ефективність господарювання
економічних суб'єктів. Адже фінансовий менеджмент, базуючись на досягненнях
управлінських наук, усіх прогресивних перетворень у практиці господарювання
зарубіжних і вітчизняних підприємств, спроможний змінювати систему цінностей,
пріоритети і тенденції розвитку економічних суб'єктів. Із ним пов'язують
упровадження принципово нових форм і методів фінансової роботи, використання
сучасних механізмів фінансового ринку.
Крайник О.П. та Клепикова З.В.
дотримуються думки, що основні завдання фінансового менеджменту підприємницьких
структур вирішуються за допомогою раціонального управління потоками їхніх
фінансових ресурсів, і вважають за доцільне виділити в його структурі три
складові: операційний менеджмент (управління поточною діяльністю); інвестиційний
менеджмент (управління підготовкою, розробкою та реалізацією інвестиційних
проектів); власне фінансовий менеджмент (управління джерелами фінансування) [1].
На погляд Ремньова Л.М., такий
класифікаційний підхід ще більше звужує сферу застосування фінансового
менеджменту. Адже попри те, що на практиці фінансовий менеджмент реалізується
через окремі елементи, які є відносно самостійними комплексами управлінських
завдань, максимальний результат від управлінських дій, або так званий
синергійний ефект, досягається лише за умови комплексного використання і
взаємодії усіх складових [2].
Ефективність
управління фінансовою діяльністю підприємства значною мірою залежить від якості
його інформаційного забезпечення. Вичерпна, достовірна, своєчасна і зрозуміла
інформація є запорукою прийняття оптимальних фінансових рішень, спрямованих на
зменшення витрат фінансових ресурсів, зростання прибутку і ринкової вартості
підприємства.
Все розмаїття відносин, в яке
підприємство вступає з суб'єктами зовнішньою середовища, базується на
фінансовій інформації про це підприємство, що дозволяє оцінити можливість
практичної реалізації своїх економічних інтересів у взаємовідносинах з ним.
Фінансова інформація представляє собою набір даних (в систематизованій певним
чином формі) про стан:
-
господарських ресурсів, зобов'язань і фінансових джерел фірми;
-
рівня прибутку і витрат, що дозволяють судити про очікувані доходи і
пов'язані з ними ризики;
-
оборотів фірми і якості її активів;
-
обсягу і якості потоків грошових коштів.
Кожне підприємство розпоряджається трьома потоками
фінансової інформації: нормативною, плановою і фактичною. Однак, зовнішньому
користувачу доступні лише фактичні дані про фінансовий стан підприємства. Ця
обставина ускладнює задачу користувача з розрахунку рівня ризиків, оскільки
найбільш надійний спосіб оцінки рівня ризику, ніж дистанції між плановими і
фактичними даними, зовнішньому користувачу недоступний.
В умовах ринкової економіки попит на фінансову
інформацію дуже високий. Щоб задовольнити такі
різноманітні інформаційні потреби всіх зацікавлених сторін, сучасне
підприємство мусить конструювати упорядковані потоки своєї фінансової
інформації, її систематизоване подання в залежності від змісту запиту відповідної
групи споживачів з точки зору її корисності.
З іншого боку, фінансова інформація, яка є
продуктом праці вищого менеджменту кожного підприємства, формується, виходячи з
ідеї раціонального управління фінансами. Це об'єктивне за своєю природою переважне
право вищого менеджменту підприємства формувати фінансову інформацію безперечно
нехтує інтересами інших користувачів. Саме ця обставина - головна причина появи
асиметрії фінансової інформації.
Складне переплетіння інтересів різних користувачів
інформації спричиняє побудову фінансової інформації на певних принципах, що
ґрунтуються на об'єктивних аргументах і максимально задовольняють інтереси всіх
користувачів.
Витоки фінансової інформації визначаються
дворівневим характером обліку: виробничого, що відображає рух товарних потоків
та фінансового, що відображає рух фінансових потоків.
Інтеграція цих потоків
інформації, представлена у вигляді форм фінансової звітності, є ключем до
задоволення найбільш важливих вимог, що висуваються до фінансової інформації
різними користувачами.
Успішність роботи лінійних та функціональних керівників та спеціалістів залежить від різних видів забезпечення їх діяльності: правового, інформаційного, технічного тощо. Одним з ключових елементів цієї системи виступає інформаційне забезпечення.
Інформаційне забезпечення процесу управління фінансами - це сукупність
інформаційних ресурсів і способів їх організації, необхідних та придатних для
реалізації аналітичних процедур, які забезпечують фінансову сторону діяльності
підприємства.
Щодо організаційного боку
інформаційного забезпечення, то він може бути побудований в залежності від
фінансових, технічних та інших можливостей господарюючого суб'єкта. Він може
або використовувати власну інформаційну базу, або поєднувати інформаційні можливості
сторонніх підприємств та організацій з власними, або шукати інші варіанти.
Удосконаленню інформаційного
забезпечення системи управління фінансами сприяють досягнення в області
комп'ютеризації. Персональні ЕОМ вже широко застосовуються в інформаційних
процесах як на самому підприємстві, так і між підприємством та зовнішнім
середовищем. Комп'ютери значно підвищили обсяг інформації, скоротили час на її
передачу і підвищили її якість. Сьогодні інформація перетворилась на один з
основних ресурсів зростання продуктивності праці [5].
Ефективне
управління діяльністю підприємства значною мірою визначається рівнем розвитку
та забезпечення фінансового менеджменту. Це питання є особливо актуальним
сьогодні, коли відбуваються докорінні зміни в області фінансових відносин ,
ускладнення ринкової ситуації, постійної зміни зовнішніх і внутрішніх чинників.
Література:
1. Крайник О. П., Клепкова З. В. “Фінансовий менеджмент”. - Навч. посібник. –К.: «Дакор». – 2000.
2. Ремньова Л. М. “Фінансовий менеджмент як фактор економічного
зростання” // Фінанси України. – 2002. - № 11. – с. 32-40
3. Коваленко Л. О., Ремньова Л. М. “Фінансовий менеджмент”. -
Навч. посібник, 2- ге видання. - Київ «Знання» - 2005
4.Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: за ред.. проф.. Г. Г. Кірейцева. – Київ:
ЦУЛ, 2002 – 496с.