Бруй С.В.
Донецький національний
університет економки та торгівлі
ім. М. Туган-Барановського
Канада
в умовах світової фінансової кризи
Актуальність даної теми полягає в
тому, що світова фінансова криза затронула
більшість країн світу, і уряди держав намагаються знайти методи виходу економіки країни з кризи, таким чином ціль даної роботи – це виявлення наслідків
від світової фінансової кризи для економіки Канади.
По темпах економічного зростання в світовій економіці
перше місце в 2008-2009гг. займе Катар, чий ВВП повинен вирости цього
року більш ніж на 14%, а в наступному - більш ніж на 12%. Далі слідують Китай,
Панама, Індія, Нігерія і Казахстан. У 2008г. Росія, яка займе сьоме місце із
зростанням в 8%, випереджатиме Україну по темпах зростання ВВП (7%), проте наступного року їх показники порівняються
(на рівні 7%).[1;3]
Найгірше з темпами економічного зростання в країнах
"великої сімки". Краще всього тут йдуть справи у Німеччини, якій
вдасться зберегти темпи зростання ВВП в 2% як в цьому, так і
наступного року. Трохи нижче розташувалася Франція яка на одну-дві десяті
частки зростання ВВП відстане від Німеччини.
Що стосується Канади, то вона як і Японія, Італія і
Великобританія займають останнє місце з прогнозом зростання ВВП в 2009г. менш ніж в 0,5%.
Уряд Канади
вважає, що в цьому і наступному році Канада може уникнути кризи, не дивлячись
на прогнозований спад в США в 2009 році і світовий спад виробництва, а також
«якнайглибший і щонайширша фінансова криза».
З даних
монетарної політиці Центробанк передбачає зростання ВНП Канади на 0,8% в третьому кварталі, а в четвертому
кварталі буде спад виробництва на 0,4%. Невелике зростання буде в першому
кварталі 2009 року, і в другому кварталі зросте на 0,8%. Скорочення ділової
активності протягом двох кварталів підряд технічно вважається спадом.
Центробанк
вважає, що Канада починає з сильніших позицій, ніж інші країни, з сильнішим
ринком праці, а також з кращим корпоративним і індивідуальним балансом.
Можна
відзначити, що здорова, капіталізована фінансова система дає Канаді перевагу.
Проте, глобальна фінансова криза не може не позначитися на канадській
економіці. Економічне зростання сповільниться, умови надання кредиту
посиляться. Проте, був утруднений доступ до короткострокових і довгострокових
кредитів. Правда, кредитне зростання для побутових потреб сповільнився трохи, і
істотного посилювання умов кредиту для побутових позик або отримання іпотечної
позики не відбулося.
Зниження цін
на житло є, але не в таких пропорціях, як в США. Різке зниження цін на товари повсякденного
попиту застало Банк Канади зненацька.
Інфляція, за
оцінками більшості аналітиків, складе в 2008 році близько 2,3%. Головними чинниками, які ускладнять задачу
утримання інфляції, будуть збільшення бюджетних витрат (зокрема підвищення з 1
лютого 2009 року зарплат працівникам бюджетної сфери, пенсій і інших соціальних
виплат), зростання попиту, що продовжується, на продукти харчування на світових
ринках, зростання цін виробників енергоресурсів), а також відкладений чинник
(заборона зростання цін на продукцію природних монополій, заморожування цін на
продукти харчування в 2008 році і т. п.).[2]
Повне відновлення фінансових ринків займе більше часу, чим очікувалося, але
після втручання уряду і Центробанком з'явилася надія на поліпшення перспектив. Що
стосується 2008 року в цілому, то за прогнозами зростання в середньому складе
всього 0,6% в 2009 році, зате в 2010 році зростання складе 3,4%. Хоча в 2010
році прогнозується різкий стрибок, це не можна назвати незвичайним явищем,
враховуючи історичні прецеденти, коли за важкою кризою слідував звичайно підйом
економіки.[4]
Більшість канадських компаній вже різко скоротила свої
капіталовкладення і відклала відкриття нових магазинів і будівництво нових
заводів. Рівень капіталовкладень в Канаді впав до відмітки 3,4% - в першому
півріччі 2008 року. Разом з цим вже
сьомий місяць підряд в країні зменшується число робочих місць в
несільськогосподарських галузях країни і росте рівень безробіття.[3]
Послабшала динаміка інвестицій, заснована на дефіциті
ліквідності і зниженні припливу іноземного капіталу в країну, приведе до
уповільнення зростання як у виробничих галузях, так і у сфері послуг. Найбільшу
динаміку інвестицій в цій ситуації можна чекати в секторі енергетики,
споживацького ринку, АПК, високих технологій, окремих галузей машинобудування,
телекомунікацій. Сповільниться притока інвестицій в нафтовий сектор, житлове
будівництво, металургію і, можливо, у фінансовий сектор.
Ситуацію ще посилюють такі чинники, як високі ціни на
енергоносії і продукти харчування, а також різке зниження купівельної
спроможності. Спостерігається значне уповільнення темпів зростання світової
економіки, і є всі підстави вважати, що гірше попереду.
Основні причинами є: слабка економіка США, високий рівень
інфляції і посилювання монетарної політики більшості розвинених і розвиваються
країн. Очікується зниження темпів зростання економік розвинених країн як
мінімум на 1,5 процентні пункти.
Таким чином, можна виділити наслідки для економіки Канади
від світової фінансової кризи:
1.
Криза ліквідності на світових ринках приведе до проблем ліквідності в
Канаді. Кредити стануть дорожчими, що може спровокувати згортання внутрішнього
виробництва і інвестиційної активності, а також проблеми в банківському
секторі.
2.
Криза довіри і дефіцит ліквідності приведуть до скорочення кредитування
канадських компаній за рубежем, чистий приплив іноземного капіталу в економіку
Канади скоротиться.
3.
Зниження світових цін на нафту і газ приведе до скорочення притоки
іноземної валюти в країну, зменшенню бюджетних надходжень, уповільненню темпів
зростання золотовалютних резервів.
4.
Зростання світових цін на продовольство і внутрішніх тарифів природних
монополій, а також підвищення зарплат працівникам бюджетної сфери створять
передумови для збереження високих темпів інфляції.
5.
Збільшення бюджетного фінансування соціальної сфери може не перекрити
уповільнення темпів зростання інвестицій і доходів основної частини населення.
Щоб подолати дану кризу і не
допустити подібних криз в майбутньому, необхідно здійснити наступні кроки:
1.
Законодавчо нормувати амплітуди коливань ринкових цін активів від
розрахованої по розробленій методиці природної вартості активів.
2.
Інформувати учасників ринку про причини кризи, а також про ті прозорі,
зрозумілі і результативні алгоритми дій, які сприятимуть подоланню кризи.
3.
Побудувати систему ефективного управління державною і недержавною
економікою.
4.
Побудувати систему державного управління, забезпечуючи ефективний розвиток
економіки країни і реальних виробництв.
5.
Необхідні ефективні методи дії на масову свідомість (PR, соціально-державна
реклама і т.п.) для того, щоб управляти настроєм громадян і не допускати
фінансової паніки.
Література:
1.
http://uralpolit.ru/urfo/econom/banks/id_114084.html
2.
http://www.rian.ru/economy/20080918/151372136.html