Майборода А.Ю (студентка денного відділення інституту обліку і фінансів)

Тодосейчук Г.С. (асистент кафедри банківської справи)

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла

Туган – Барановського

Реформування податкового законодавства україни

Актуальністю теми є створення такого механізму господарювання, в тому числі і оподаткування, який би не витісняв суб’єктів господарювання в сферу тіньової економіки, а, навпаки, стимулював би легальну діяльність та повну і своєчасну сплату податків.

Як теоретична основа даного дослідження використані наукові праці вчених-правознавців України : В.В. Буряковського, В.І. Полюховича, Ткаченко Т., Конрад Ю., Кутовая К. та ін.. автори, а також діюче податкове законодавство.

Останнім часом питання протиправних ухилень від сплати податків розглядаються найчастіше вузько, тобто з точки зору боротьби із вже скоєними злочинами. Але для вирішення проблеми ухилень від сплати податків потрібен більш широкий підхід з позицій удосконалення правового регулювання господарської діяльності, тому з цією метою було проведено дане дослідження.

Мета дослідження полягає у визначенні конкретних господарсько-правових засобів попередження ухилень від сплати податків; в обґрунтуванні рекомендацій щодо удосконалення законодавства та практики розгляду господарських спорів між платниками податків і органами державної податкової служби.

За підсумками економічного розвитку України, за останні роки фіксується зріст ВВП, товарообігу та різного виду виробництва. Але у той же час позиція нашої держави знижується по багатьом показникам. Це можна пояснити тим, що Україна зайняла 139-е місце серед 180 держав світу, опустившись при цьому на 11 позицій на відміну від попереднього року.[1]

В першу чергу спад рейтингу України визвано займанням у розділі «видача ліцензії» 174 місце, тобто спад на 67 позиції. Це визвано тим, що в Україні на сьогоднішній час існує 29 видів ліцензій, а як наслідок на отримання яких необхідно 429 днів. [1]

Але найбільш гіршу позицію в розділі «сплата податків» наша держава займає 177 місце. Тлумаченням цього є те, що Україна має найбільш обтяжну податкову систему в світі, яка приховує в собі 99 видів податків, на зарахування яких відокремлюється 2085 годин на рік. [1]

Щодо цього приводу, українським політикам повинно мати на увазі активізування економічних реформ, у тому числі і у фіскальній сфері. Таким чином необхідно прискорити процес щодо прийняття Податкового кодексу, який в свою чергу повинен містити в собі питання щодо скорочення кількості податкових платежів та скорочення їх адміністрування. [2]

Але разом з головною проблемою податкового законодавства такою як високі ставки податків в Україні виникає ще один негативний фактор – це надмірний адміністративний натиск зі сторони фіскальних служб, який своїм проявом заважає нормальному розвитку бізнесу.

Отже, відбувається введення підприємців «в тінь», що не сприяє розвитку державної економіки. Це можна пояснити тим, що не оправдано висока податкова ставка має тиск на доходи населення та бізнесу.

Але відбувається ще погіршення ситуації завдяки існуванню безліч нормативних актів, щодо податкової систем, які не тільки не погоджені між собою, а ще суперечать однин одному.

Перераховані вище фактори такі як високі податкові ставки, безконтрольність фіскальних органів, відсутність стійкої податкової законодавчої бази, створюють несприятливий бізнес-клімат та заважають подальшому розвитку державної економіки. [3]

На сьогоднішній час до парламенту подано багато проектів нового Податкового кодексу, які були розроблені державними політиками. Як наслідок виявляється три варіанти податкового кодексу: під керівництвом М. Азарова, М. Катеринчука та С. Терехина. Але, як відомо президент відіграє вирішальну роль при підписанні різних законопроектів, і даний випадок не є виключенням.

Розглянемо більш детально всі перераховані вище проекти податкових кодексів, визначимо їх переваги та недоліки.

Щодо Податкового кодексу під Керівництвом М.Азарова, який спрямований на створення в Україні стабільної податкової політики, то цей проект розроблен з урахуванням пропозиції власників усіх форм власності, та містить у собі більшість виправлень президента. Він охоплює міжнародні стандарти, які необхідні для подальшого розвитку державної економіки в світовому просторі, та сполученій з національними особливостями ведення бізнесу. [4]

Як наслідок прийняття такого проекту буде відчуватися в країні атмосфера недовіри в податковій сфері.

Але він пропонує ряд нововведень та майбутнє зниження податкових ставок. У відповідності з цим проектом податок на прибуток підприємств буде знижений на 20 % при інвестуванні частини прибутку в закупівлю основних засобів, тобто спрямовувати його на оновлення засобів виробництва, купівлю нового обладнання, які будуть використовуватися в господарській діяльності не менш як 3 роки. [4]

Що стосується податку на додану вартість в даному Податковому кодексі, то він передбачає знову таки ж поетапне зниження ставки з 20 % до 17 % на протязі трьох років з моменту прийняття президентом даного законопроекту. Це дасть можливість зменшити податкове навантаження на споживачів продукції, а також зберегти оборотні кошти власників. [5]

Щодо процесу відшкодування податку на додану вартість, то для суб’єктів господарської, які є сезонними експортерами, такі дії будуть проводитися на протязі максимум двох місяців, а інші суб’єкти господарювання можуть отримати відшкодування на протязі одного року.

Якщо казати про проект податкового кодексу під керівництвом М. Катеринчука, то він пропонує замінити існуючий податок на додану вартість податком зворотної дії, тобто при сплаті даний податок буде стягуватися тільки при поставці товарів або послуг платникам податку на додану вартість неплатникам, а сума податку одразу ж буде зараховуватися до бюджету. В ЄС відбувається саме таке зарахування податку на додану вартість. [6]

Говорячи про новий податковий кодекс, який сформований під керівництвом С. Терехина, то він пропонує взагалі відмовитися від податку на додану вартість, тобто такий вид податку псує виробництво та не дає розвитку економіки в цілому. [7]

Існує надія в майбутньому, якщо буде прийнятий саме цей законопроект, то баланс державного бюджету залишиться в такому стані, який є зараз, та завдяки подальшому розвитку економіки буде поповнюватися грошовими коштами. [8]

Отже, щоб ввести зміни для відрахування податку на додану вартість необхідно провести спочатку структурні зміни в сфері його адміністрування. Так як таких змін не відбувається в державі, то немає ніякого сенсу знижувати ставку або заміняти цей вид податку на інший.

Також проект Податкового кодексу має в своїй структурі зміни щодо інших податків, таких як: податок на доходи фізичних осіб, акцизний податок, екологічний податок та ін. види.

В новому проекті також передбачені окремі норми щодо підтримки малих суб’єктів господарювання, тобто в ньому зазначені шляхи застосування окремими платниками спеціальних режимів оподаткування, таких як спрощена система оподаткування, обліку податків та звітності.

Зберігання єдиного податку для малих підприємств позитивно сприймається в бізнес-середовищі. Однак, вказаний мінімум отриманого податку на протязі останніх 12 місяців – досить мала сума, яка стримує ініціативу, не сприяє стійкому розвитку промисловості та нових ринків. Отже, необхідно малому та середньому бізнесу дати можливість. Як наслідок цього відбудеться приріст надходжень до бюджету, а суб’єкти підприємства збільшать обсяг виробництва та реалізації продукції.

Також позитивно сприймається зменшення розміру надбавки, яка має своє відображення до ставки єдиного податку за кожного найманого робітника фізичної особи – платника податку з теперішніх 50 % до 20 %. Це призведе до легалізації заробітної плати та відказ від їх виплат «в конвертах».

Щодо вивільнення від сплати податку підприємств сімейного бізнесу, то це з боку експертів викликає негативну реакцію. Вони відзначають, що в Україні не існує даної категорії підприємців. [9]

Відмітимо, що у запропонованому проекті нового Податкового кодексу під керівництвом Н. Азарова має своє відображення зменшення податкового навантаження на великі підприємства та збільшення її для малих підприємств.

Але, як відомо, основним фактором стабільності державної економіки є розвиток малого підприємництва. В Україні існує на сьогоднішній час лише біля одного мільйону суб’єктів підприємницької діяльності у співвідношенні з кількістю населення, але виходячи з досвіду розвинутих країн, до яких ми повинні прагнути по розвитку, таких суб’єктів повинно в четверо більше, тобто біля чотирьох мільйонів малих суб’єктів господарювання.

Проект нового Податкового кодексу під керівництвом Н. Катеринчука на відміну від проекту Н. Азарова у відношенні до різних суб’єктів господарювання більш кращий, ліберальній, більш лояльний до малих суб’єктів господарювання, створен на основі розвинутих країн.

Щодо недоробки в проекті нового Податкового кодексу, то найбільшим є відсутність питань щодо реформування податків, які надходять до місцевих бюджетів: податку на землю, а також головного податку – податку на нерухомість. Як наслідок сплатою такого податку є реальність поповнення місцевих бюджетів та збільшити можливості місцевого самоврядування.

Але для того щоб цей вид податку був дійсно ефективним та легким в зарахуванні його до місцевих бюджетів, необхідно сформувати чітке визначення форм та механізму стягування цього податку.

Все ж таки завдяки нестабільному економічному розвитку населення пропонується звільнити окремі соціальні верстви від сплати податку на нерухомість.

Втім необхідно ввести до дії відповідні нові нормативи, які б в майбутньому встановлювали мінімальні ставки для громадян з невеликою кількістю площі, або які не мають можливість сплачувати такий податок.

Але щоб ввести дану новизну при сплаті податку на нерухомість необхідно: спочатку провести оцінку всієї нерухомості та визначити суб’єктів оцінювання; потім удосконалити земельне законодавство, що також потребує багато часу для реструктуризації в цій сфері; і як наслідок можна вже приводити новий податок на нерухомість в дію. [10]

Розглянуті вище питання окремих норм, які пропонуються включити до нового Податкового кодексу та навколо яких постійно ведеться мова свідчить про різні підходи бачення реструктуризації податкової системи.

Разом з тим просліджується чітке усвідомлення необхідності впровадження такого шагу в майбутній час. Вже після затвердження програми уряду приступити до розгляду питання про проведення податкової реформи і в першу чергу – прийняти новий Податковий кодекс. Але восени можуть відбутися передвиборчий період, тобто провести податкову реформу не тільки не вдасться, але й це практично неможливо.

Єдиним варіантом, при якому прийняття нового Податкового кодексу стане можливим, є погодження законопроектів різних політиків Це може бути досягнуто завдяки спільному обговоренню даного нормативного акту та винесення єдиного варіанту для підписання президентом, який своїм розглядом та підписанням дасть надію на подальший розвиток економіки України не тільки на державному рівні, але й в світових масштабах. Але йому також необхідно врахувати те, що Податковий кодекс – це документ, який призван забезпечити стабільність розвитку економіки, а тому при його прийнятті не можна керуватися принципом політичної доцільності. [11]

Таким чином, концепція оподаткування, яка покладена в основу Податкового кодексу України, повинна бути спрямована на подальше розмежування суб’єктів господарювання – платників податків за макро- та мікрорівневою ознакою. Концепція оподаткування повинна враховувати особливості великого, середнього та малого бізнесу в Україні. Для кожної із цих трьох груп платників податків слід будувати окрему податкову політику, не порушуючи при цьому принципу рівності всіх платників податків.

Напрямом подальшого| дослідження| результату введення в дію нового Податкового кодексу та визначення позитивних та негативних сторін нововведень в Україні|загальної|.

Список літератури

1. http://www.day.kiev.ua/189971/

2. http://eup.ru/Documents/2006-07-12/44AAE-11.asp

3. Экономические новости (economicua.com). – 2007. – 13.12.

4. Азаров Н. Налоговый кодекс должен стать основой Государственного бюджета: Председатель ГНАУ Николай Азаров комментирует законопроект // Власть и политика. - 2001. - 7 - 13 дек. - С.7.

5. Микола Азаров: "Ухвалити Податковий кодекс народним депутатам завадили... гроші"// Юрид. вісн.України. - 2001. - 8-14 верес. - С.1, 4. - Президент. вісн. - 2001. - 1 верес. - С. 1-5.

6. Катеринчук М. ПДВ "однобічної" дії: Розмова з нар. депутатом України V скликання//Юрид. вісн. України. - 2007. - 22-28 верес. (№ 38). - С.1, 6.

7. http://www.ndfi.minfin.gov.ua

8. http://www.niss.gov.ua/Table/Jalilo22/001.htm

9. Эксперты ЕС поражены новым Налоговым кодексом Украины// Newsru.ua http://rus.newsru.ua). – 2007. – 10.07.

10. Падение цен на ипотеку и налог на недвижимость: что удастся реализовать в 2008 году // investfunds (http://investfunds.com.ua).– 2008. – 8.01.

11. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №

889-ІУ.

12. www.rada.gov.ua