Горобець Ольга Євгенівна

Студентка групи МП 07а ДонНТУ

Кучурук Світлана Анатоліївна

Кандедат економічних наук, доцент

Проблема безробіття та державна політика зайнятості

  За даними соціологів за останні два місяці найвживанішим словом серед українців є „Економічна криза”, наслідками якої є масове звілнення робітників та відправляння людей у довгострокову відпустку, тобто кожного дня збільшується кількість безробітних громадя. Безробыття це не тільки економічна проблема а й психологічна, яка глибоко впливає не тільки на людину, що втратила роботу, а й на всю її сімью. Що призводить до зменшення споживчої корзини, погіршення умов життя. Саме тому проблема безробіття є однією з найбільш актуальних проблем сьогодення.

     Метою написання роботи є детальне вивчення проблеми безробіття, яке охопила не тільки Україну, але й багато інших держав світу та державну політику зайнятості населення, бо саме завдяки державному  втручанню можна вирішити цю дуже важливу проблему не тільки для громадян, а й для всієї країни в цілому.

    Задачі які ставилися при написанні :  детальне вивчення проблеми безробіття та державної політики, зайнятості, розгляданя проблеми безробіття серед молоді.

      Безробіття – це соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили (економічно активне населення) не зайнята у сфері економіки. Тобто у реальному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї. В Україні вперше у 1991 році з прийняттям Закону „Про зайнятість населення” законодавчо визначається безробіття. Згідно з нашим законодавством, безробітними вважаються люди працездатного віку, які втратили роботу з незалежних від них причин, не мають заробітку, а також ті громадяни, що виходять вперше на ринок праці, зареєстровані в центрах зайнятості, шукають роботу і здатні приступити до праці. До безробітних, зареєстрованих в органи державної служби зайнятості, відносяться особи, що не мають роботи, шукають роботу і в установленому порядку отримали офіційний статус безробітного в органах державної служби зайнятості.

      Безробіття призводить до негативних соціальних та економічних наслідків, викликає напруження в суспільстві. Оскільки незайняті є нестабільною категорією населення. Професійна дискваліфікація людини у стані тривалого безробіття зменшуює її конкурентоспроможність, що є причиною ускладнень при подальшому працевлаштуванні, зниження якості робочої сили та продуктивності суспільного виробництва. Як наслідок – у безробітних знижується мотивація до суспільно корисної праці.

      Слід зазначити, що нинішні проблеми зайнятості зумовлені також тим, що в Україні недовикористовується внутрішній потенціал розвитку, особливо потенціал людських ресурсів, що є ознакою зниження якості зайнятості населення.

    Фрикційне безробіття пов'язане з постійним рухом населення з одного регіону в інший, із зміною професій. Для нього характерним є стан пошуку або очікування роботи в найближчому майбутньому.

    Структурне безробіття  пов´язане зі змінами, які відбуваються у структурі попиту і, відповідно, вимагають змін у структурі виробництва. Відповідно до змін, що відбуваються у виробництві, роботодавці вимагають змін у кваліфікації, навиках, знанннях найманих працівників.

    Вивчаючи проблему безробіття, можна дійти до висновку що: фрикційне і структурне безробіття – явища нормальні і не представляють загрози для розвитку країни. Більш того, без них розвиток просто неможливий. Адже якщо всі працівники зайняті, то, як створювати нові фірми чи розширювати виробництво товарів, що користаються на ринку підвищеним попитом, крім того, наявність безробіття змушує людей побоюватися втрати свого робочого місця і спонукує їх трудитися більш продуктивно і якісно.  От чому під повною зайнятістю в більшості розвинених країн світу розуміють відсутність циклічного безробіття при існуванні безробіття фрикційного або структурного.

   В Україні молодіжне безробіття вважається одним з найбільш акту­альних питань соціально-економічмої політики держави, адже молодіжні проблеми є потенційною базою, яка суттєво впливає на майбутнє економіки і державного становлення України. У цілому проблема профілактики і запобігання масовому безро­біттю молоді має не тільки суто економічне, а й психологічне та соціальне підґрунтя, оскільки в разі його масового розгортання можливі дуже негативні наслідки не лише для особистості молодої людини, але й для суспільства загалом.  

     Важливою умовою зростання економіки України є підвищення рівня зайнятості населення, оскільки завдяки трудовій діяльності населення створюється національне багатство і добробут країни

    Цільовим завданням Державної програми економічного та соціального розвитку, прог­рам зайнятості населення має бути посилення взаємозв'язку та взаємообумовленості рівня зайнятості населення та розмірів грошових до­ходів на душу населення і заробітної плати як основної їх складової для посилення стимулю­вання ефективного розвитку економіки на ос­нові повної, продуктивної та вільно обраної зайнятості.

    Державна програма економічного та соціального розвитку, програми зайнятості на­селення мають містити комплекс взаємопов'язаних заходів щодо забезпечення повної продуктивної зайнятості населення та посилення мотивації до праці за виваженого дер­жавного регулювання цих процесів.

      Програмні заходи щодо зайнятості населення повинні охоплювати всі напрями економічної політики зайнятості населення та ринку праці. Кінцевою метою цих заходів має бути забезпе­чення позитивних тенденцій та умов еко­номічного зростання і збільшення на цій основі номінальних і реальних доходів населення та заробітної плати як їх основної складової, а та­кож забезпечення фінансової стабілізації еко­номіки і раціональної соціальної політики

     Необхідною умовою успішної реалізації програм зайнятості населення усіх рівнів, інтегрованих із відповідними програмами еко­номічного та соціального розвитку, є суттєве посилення організуючої і координуючої ролі держави у розв'язанні проблем зайнятості у взаємозв'язку з проблемами доходів населення та рівня життя.

     Розширення сфери застосування праці  повинне здійсню­ватися шляхом: реструктуризації державних підприємств із залученням інвестицій для розвит­ку підприємництва у виробничій сфері на основі модернізації застарілих і створення нових робочих місць; встановлення сприятливого інвестиційного режиму для підприємств на яких створюються но­ві робочі місця; запровадження системи державного замовлення на створення нових робочих місць та забезпечення зайнятості населення на оплачу­ваних громадських роботах: надання державної підтримки депресивним регіонам; підтримки само­стійної зайнятості населення та розвитку підпри­ємництва; використання потенціалу вакансій і не­зайнятих робочих місць; економічного стимулю­вання підприємств до створення робочих місць для безробітних І підтримки підприємницької іні­ціативи безробітних, зокрема шляхом зменшення відсотків за кредитами для суб'єктів господарю­вання, що створюють нові робочі місця в регіонах із критичною ситуацією на ринку праці; гаранто­ваного надання робочого місця спеціалістам, під­готовленим за державним замовленням; стимулю­вання фахівців дефіцитних професій для праце влаштування у сільській місцевості.

      Першочерговими заходами державної політики зайнятості повинні бути : запровадження системи довгостроко­вих прогнозів попиту на робочу силу за професія­ми та формування за результатами прогнозування державного замовлення на підготовку кваліфіко­ваних кадрів; розвиток співпраці між навчальними закладами і підприємствами (роботодавцями)  метою формування, відтворення та збереження кадрового потенцыалу, підвищення його кваліфікації, запровадження системи підготовки квалфікаційних робочих кадрів на підприємстві, гарантування надання першого робочого місця випускникам навчальних закладів різних ступенів акредитації, підготовлених за державним замовленням.

    Тому сприянння зайнетості, розвиток людських ресурсів і боротьба з безробіттям, легалізація тіньової зайнятості, робото з професійної ореєнтації та професійної підготовки мають коорденуватися за політикою і основними програмами соціального та економічного розвитку держави.

Список використаних джерел:

1.               Павловська О. Вплив дохлдів та заробітної плати на зайнятість населення// Україна: аспекти праці.-2008.- №8.-с. 3-8.

2.               Гаркавенко Н. Напрями вдосконалення політики зайнятості населення у ринкових умовах// Україна: аспекти праці.-2008.-№3.-с. 26-32.

3.               Аншина Н., Верба Д. Передумова та напрями державного регулювання створення робочих місць у вітчизняній економіці// Україна: аспекти праці.-2008.-№2.-с. 12-19.

4.               Башук Л. Експерементальне вибіркове дослідження та соціально-психологічний аналіз повидінки безробітної молоді з питань трудової мотивації// Україна: аспекти праці.-2008.-№5.-с. 13-17.