Якубовська О. О., Прудивус К. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла. Туган-Барановського

Шляхи реформування місцевого оподаткування в Україні

Місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів місцевого самоврядування, належить особливе місце в бюджетній системі держави. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення, засобів масової інформації, різноманітних молодіжних програм, заходів з упорядкування населених пунктів тощо. Саме на місцеві бюджети покладена функція здійснювати видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення. 
Досвід розвинутих країн свідчить, що одне з головних місць у складі доходів місцевих бюджетів займають місцеві податки і збори. Проте такі головні положення, які лежать в основі формування податкової системи, не повною мірою реалізовані в Україні. Реформування місцевого оподаткування передбачає максимізацію та стабілізацію доходів місцевих бюджетів, коригування дій ринкових механізмів, реалізацію соціально-справедливої податкової політики. Вітчизняна система місцевих податків і зборів потребує удосконалення відповідно до обґрунтованих у зарубіжній і вітчизняній фінансовій науці засад оптимального оподаткування.
Значний внесок у дослідження актуальних питань, пов’язаних зі становленням системи місцевого оподаткування в Україні, зробили вітчизняні вчені О. Василик, С. Каламбет, О. Кириленко, І. Луніна, В. Федоров та інші. 
На сьогодні система місцевого оподаткування має низку невирішених питань, які потребують подальших досліджень: обмежена фіскальна роль місцевих податків і зборів і, як наслідок, незначна їх питома вага в доходах місцевих бюджетів; обмежена кількість місцевих податків порівняно з іншими країнами; відсутність в органів місцевого самоврядування незалежних прав щодо впровадження на території власних податків і зборів. Вище перелічені недоліки вказують на те, що вітчизняна система місцевого оподаткування потребує оптимізації з метою підвищення її ролі у формуванні доходів місцевих бюджетів.
Існуюча в Україні база місцевих податків і зборів є застарілою та потребує реформування відповідно до потреб сучасності. Тому необхідно змінити підходи до адміністрування низки місцевих податків та зборів та розширити базу оподаткування за рахунок введення в дію нових податків і зборів та ліквідації неефективних. Насамперед, потрібно внести зміни до правил стягнення комунального податку, податку з реклами, збору за паркування транспортних засобів. Необхідне внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”, який був ухвалений ще у 1993 році та на сьогоднішній день втратив свою актуальність [1]. Доцільно розробити й прийняти новий Закон України “Про місцеві податки, платежі i збори”, в основу якого слід внести нову ідеологію місцевого оподаткування з урахуванням світового досвіду. 
 Змінюючи систему місцевого оподаткування, потрібно, в першу чергу, звернути увагу на місцеві податки і збори та не розглядати їх як другорядні податки в складі системи оподаткування, а суттєво збільшити їхнє значення та роль у формуванні фінансових ресурсів місцевого самоврядування.
Реформування місцевого оподаткування в Україні повинне відбуватися у таких напрямах:
1) підвищення фіскальної ролі місцевих податків і зборів. Місцеві податки і збори повинні стати надійним інструментом регулювання економічного розвитку територій;
2) впровадження податку на нерухомість і віднесення його до місцевих податків;
3) надання статусу місцевих деяким загальнодержавним податкам, які здатні забезпечити надходження коштів, достатніх для фінансування місцевих потреб. До місцевих пропонується віднести податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств комунальної форми власності, плату за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на промисел, плату за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, надходження від збору за забруднення навколишнього природного середовища [2];
4) надання органам місцевого самоврядування права впроваджувати на своїй території власні податки та збори. Як аргумент висувається теза про те, що на місцях завжди є свої особливі об’єкти оподаткування, які можуть відчутно поповнити доходи місцевих бюджетів, що дасть змогу спрямувати додаткові кошти на вирішення економічних i соціальних проблем регіонів [3].
Таким чином, система місцевих податків і зборів має бути багатогранною та гнучкою в плані використання фіскальних інструментів. Основою організації системи місцевих податків повинно бути законодавство, яке встановлює межі самостійності місцевих органів влади, передбачає не лише обмеження ініціативи територіальних громад, а й надання їм певних прав, що призведе до зростання економічного стану територій, покращенню соціального добробуту населення та до скорочення субсидій, субвенцій, трансфертів з державного бюджету. 
 
Література:
1. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 // zakon1.rada.gov.ua.
2. Загорський В. Концептуалізація сучасних підходів до реформування податкової системи України // Регіональна економіка .- 2007.- №2.- С.36-43. 

3. Реформування міжбюджетних відносин і зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування / М. Я. Азаров, Ф. О. Ярошенко, В. Т. Бодров та ін. – К., 2006. – 400 с.