Савенко В.С., Усова Ю.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ В УКРАЇНІ

Актуальність дослідження проблем правового регулювання місцевих податків і зборів обумовлюється гострою потребою вдосконалення інституту місцевого самоврядування і його нормативно-правової бази, розвитку податкових відносин, складовою частиною яких є місцеві податки і збори. Дана тема є актуальною в розрізі розгляду внутрішньодержавних та міжнародних процесів, зокрема, проведення адміністративної реформи, адаптація національного законодавства до міжнародних норм та стандартів. Інститут місцевих податків і зборів визначається рядом міжнародних актів, у тому числі Європейською хартією місцевого самоврядування, як один з основних атрибутів місцевого самоврядування. В Україні місцеві податки та збори виконують свої функції лише на 7-10%, що свідчить про необхідність радикального реформування всієї системи місцевого оподаткування та формування відповідної національної нормативно-правової бази, адаптованої до міжнародних норм і стандартів.

Проблемам місцевих податків і зборів в економічній літературі та їх правового регулювання в літературі приділялась увага багатьох дослідників, особливо у період становлення конституційного устрою в Європі і посилення інтересу до місцевого самоврядування. Це був період становлення і розвитку науки про фінанси і фінансове право, коли з'явились і праці з місцевого оподаткування (праці В.Лебедєва, В.Твердохлєбова, М.Тургенєва, М.Сірінова, ін.), які заклали теоретичні засади місцевого оподаткування і не втратили своєї актуальності і нині.

Один з основних розділів особливої частини фінансового права України регулює відносини у сфері державних доходів, у тому числі інститут місцевих податків і зборів. При цьому до певного часу в Україні не було чіткої законодавчої визначеності щодо місцевих податків і зборів. На сьогоднішній день види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення надзвичайно обмежено визначаються Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 року [2] та Законом України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року[1]. Значною мірою органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків та зборів, а також, у межах своєї компетенції, запроваджують пільгові умови оподаткування.

В основу місцевого оподаткування покладено принципи Європейської хартії місцевого самоврядування (1985 р.), до якої в 1997 році приєдналась Україна, і Конституції України. Власне, місцеве оподаткування в Україні закріплене в ст.143 Конституції України у безпосередньому зв’язку із місцевим самоврядуванням, основу якого становлять сільські, селищні, міські ради, що мають вирішальні повноваження у сфері місцевих податків і зборів. Важливе значення має положення про те, що принаймні частина фінансових ресурсів місцевих органів влади формується за рахунок місцевих податків та зборів, розмір яких вони уповноважені встановлювати в межах закону[4].

У сфері місцевого оподаткування одне з центральних місць займає проблема співвідношення загальнодержавної законодавчої та виконавчої влади і місцевого самоврядування: в теорії і практиці питання місцевого оподаткування найчастіше при широкому підході розглядаються саме крізь призму співвідношення «держава» - «місцеве самоврядування». Місцеві податки і збори встановлюються вищими представницькими органами і вводяться місцевими органами влади. Відносини держави і місцевого самоврядування в цій сфері найімовірніше можна розглядати як своєрідну автономію місцевих влад. Необхідність місцевого оподаткування, а не сільського, міського, селищного, як це має місце сьогодні.

Необхідність докорінних перетворень всієї системи місцевого оподаткування вимагає аналізу і узагальнення теоретичних, історичних питань місцевих податків і зборів, розроблення єдиного концептуального підходу до місцевого оподаткування і його належне законодавче закріплення, вдосконалення системи місцевих податків і зборів з метою її стабілізації, скасування малоефективних платежів, збільшення в кількісному і якісному відношенні цих надходжень і їх питомої ваги в складі доходів місцевих бюджетів, вдосконалення системи адміністрування місцевих податків і зборів та іншими проблемами, розв’язання яких пов'язується з прийняттям Податкового кодексу України [3].

Все це обумовлює необхідність належної теоретичної розробки питань правового регулювання місцевих податків і зборів, співвідношення централізованих і децентралізованих засад у регулюванні із забезпеченням демократичних засад подальшого розвитку місцевого самоврядування і водночас забезпечення єдиного державного підходу, наукового аналізу природи місцевих податків і зборів і їх відмінностей від загальнодержавних, підвищення їх ролі у формуванні доходної частини бюджету.

Література

1. Закон України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ в редакції від 18 лютого 1997 р. №77/97

2. Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 р. №56

3. Проект Податкового кодексу. Проект Закону України від 14 травня 2002 р.-935с.

4. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України. - К.:Знання, 1999. - 487 с.