Капченко Руслан Леонідович

Використання робітничих кадрів

(професійно-класифікаційний розріз)

Глобалізаційні процеси у світі, інтенсивний перерозподіл фінансових та людських ресурсів, злиття компаній навколо оптимізації інтересів капіталу, працівників країн та інших партнерів набувають свого чергового поступу.

Формування конкурентного середовища на ринку праці перехідної економіки України обумовлює необхідність забезпечення узгодженої дії ринкових регуляторів та заходів державного регулювання у напрямку сприяння продуктивній зайнятості економічно активного населення. Причому подолання негативних тенденцій розвитку ринку праці країни, пов’язаних, насамперед, із повільними темпами ринкових перетворень у сфері зайнятості, збереженням слабкої гнучкості ринку праці, можливе лише за умов проведення урівноваженої, послідовної політики формування та використання робітничих кадрів.

Саме тому, забезпечення ефективного процесу формування конкурентного середовища на ринку праці в умовах перехідної економіки України можливе лише при врахуванні позитивного досвіду застосування економічно розвиненими країнами активної політики зайнятості адекватних змін у працевлаштуванні та професійно-класифікаційній сфері.

Загальними тенденціями для розвинених країн світу, як зазначає Мельник С.В. [2, C. 87-91], є скорочення або стабілізація частки керівників, суттєве зростання питомої ваги професіоналів та фахівців (особливо у Великій Британії, Іспанії, Швейцарії та Німеччині), зростання питомої ваги працівників сфери обслуговування та торгівлі, суттєве скорочення частки робітничих професій (особливо в Іспанії, Бельгії, Німеччині, та США).

Структура зайнятості та професійна структура працівників, помітно диференціюються від країни до країни. Головними особливостями, що впливають на коливання у професійно-класифікаційному розрізі, є те, що:

· у багатьох країнах складно ідентифікувати ті чи інші професії (види роботи) за рівнем освіти, складністю, завданням та обов’язками, спеціалізаціями;

· професійна структура напряму залежить від рівня освіти населення, інноваційно-інвестеційного стану економіки, рівня науково-технічного розвитку засобів виробництва тощо;

Ми погоджуємось з Мельник С.В. у тому, що існують суттєві розбіжності у розподілі зайнятого населення за групами професій (2001 рік) України у порівнянні з іншими країнами у відсотках (табл. 1), а саме:

Таблиця 1

Країни, міста	Розділи Міжнародної класифікації занять (ISCO-88)^1									Робітничі професії
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Україна	10,0	11,4	13,9	3,6	11,2	2,6	12,0	15,3	19,6	60,7
Австралія	15,7	29,2	13,3	33,9		1,8	2,8		3,3	41,8^2
Бельгія	11,4	19,2	11,1	16,2	10,6	1,7	11,7	7,0	11,1	42,1
Велика Британія	13,4	12,0	13,1	13,4	15,2	‑	12,0	8,6	12,3^3	48,1
Іспанія	7,8	12,0	10,2	9,7	14,2	4,2	17,6	10,3	14,0	60,3
Німеччина	5,9	13,0	20,9	12,9	12,0	2,0	17,3	7,5	8,5	47,3
Польща	5,9	11,0	12,4	7,7	11,0	18,1	17,2	8,8	7,9	63,0[1]
Португалія	6,9	7,2	7,5	9,7	13,6	11,6	21,7	8,4	13,4	68,7
Росія	4,3	16,7	15,9	3,4	12,6	2,6	18,0	13,7	2,8	59,7
Румунія	2,4	7,1	9,2	4,2	8,0	42,6	17,9	‑^4	8,6	77,1
США	19,5^5	15,2	13,7	11,9	13,4	2,4		24,1^6		39,9
Швейцарія	5,6	16,5	20,5	13,8	12,9	4,5	15,3	5,0	5,9	43,6
Київ	15,4	21,8	18,5	6,0	11,3	0,2	9,6	10,3	6,4	37,8
Лондон	18,5	17,4	21,1	13,2	11,4	‑	5,8	3,6	8,9	29,7
Севастополь	10,1	13,2	25,4	3,9	14,5	0,9	11,0	12,3	8,7	47,4
Ліверпул	10,4	11,6	12,9	15,0	18,4	‑	9,6	8,8	13,9	50,4
Манчестер	10,8	13,8	13,3	12,6	16,0	‑	8,3	8,3	16,5	49,1

· звуженість прикладання праці технічних службовців (клерків, адміністраторів, секретарів), що засвідчує суттєву згорнутість сфери не побутових послуг (юридичні, наукові, консалтингові тощо), комунікативної та інформаційної інфраструктури. Така ситуація, з одного боку, «підтримує» ціновий диктат зловживання з боку чиновників та структур-монополістів відносно сфери малого бізнесу та підприємництва, а з іншого – продукує подальшу правову необізнаність та незахищеність широких верств населення.

· Україна суттєво поступається багатьом країнам світу і за таким показником, як питома вага у загалі зайнятих фахівців та професіоналів (фахівців “вищого гатунку”). Такий стан справ відзеркалює відносно низький рівень наявності повної вищої освіти серед зайнятого населення, суттєву розбалансованість між обсягами та напрямами підготовки фахівців та реальним попитом на них, низьку якість підготовки фахівців у багатьох вищих навчальних закладах;

· очевидна надвисока зайнятість населення України за найпростішими професіями робітників, зорієнтованими на використання ручної, низькокваліфікованної та малопродуктивної праці. Питома вага цього прошарку зайнятих в країні складала 19,6 %, натомість в Росії – 2,8%, Австрії – 3,3%, Швейцарії – 5,9 %, Польщі – 7,9 %.

· за часткою керівників у загалі зайнятості Україна вийшла на середньоєвропейський рівень (10,0%).

· Найвищий рівень використання праці робітників (60,7 %), що свідчить про низький рівень продуктивності праці, слабке застосування наукомістких та енергозберігаючих технологій, недостатній внутришньовиробничий менеджмент та низькі якісні характеристики робітничих кадрів.

Література:

1. Капченко Р.Л. Активна політика зайнятості як фактор формування робітничих кадрів. // Ринок праці та зайнятість населення.–К.,2008. – С. 49‑52

2. Мельник С.В. Освітньо-професійні стандарти у контексті реформування системи підготовки кадрів. – Луганськ. : Віртуальна реальність, 2008. –278 с..

---

[1]Назви розділів ISCO-88 та Національного класифікатора професій ДК 003: 2005:

1 - Законодавці, вищі державні службовці керівники, менеджери (правителі). 2 – Професіонали.

3.- Фахівці. 4 – Технічні службовці. 5 – Працівники сфери обслуговування та торгівлі.

6 - Кваліфіковані працівники сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства

7 - Кваліфіковані працівники з інструментом. 8 – Оператори та складальники устаткування та машин.

9 – Найпростіші професії.

²разом із технічними службовцями (клерками);

³найпростіші професії разом із кваліфікованими працівниками сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства;

⁴ оператори та складальники устаткування та машин «розпорошені» у 7 та 9 розділах ISCO-88;

⁵до 1 розділу ввійшли і військовослужбовці;

⁶7, 8та 9 розділи наведено разом