Экономические науки/ 11. Логистика

Перекупка Т.О., студентка магістерської підготовки

Дворник М.О., асистент

Кременчуцький державний політехнічний університет

імені Михайла Остроградського, Україна

Механізм управління збутовою діяльністю промислового підприємства

Використання поняття «механізм» при дослідженні і проектуванні економічних явищ і господарських результатів у багатьох випадках є дуже корисною і зручною формою абстракції, що дозволяє одержувати цікаві узагальнення й ефективні рішення економічних проблем [2;3]. Але потрібно зауважити, що чітко виділити та окремо розглядати організаційну та економічну частину механізму майже неможливо, адже всі його елементи є взаємопов’язаними і доповнюють один одного. Економічна частина завжди містить елементи організаційних дій, які опосередковують процес формування й вибору інструментарію постійно і не можуть бути відокремлені від економічної частини механізму.

Механізм управління збутом – це аналіз, планування, втілення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями ради досягнення певних завдань організації, таких, як отримання прибутку, зростання обсягу збуту, збільшення частки ринку, що, зрештою, забезпечує можливість адаптивної дії на вироблення і прийняття стратегічних рішень по господарській діяльності підприємства.

Метою механізму управління збутою діяльністю на підприємстві є координування зусиль в області збуту для підвищення ефективності як всієї збутової діяльності, що проводиться на підприємстві, так і окремих збутових заходів.

Механізм управління збутом – це не лише управління попитом (потребами), але і можливість впливу на стратегію, що приймається.

Ефективний механізм управління збутом промислової продукції
включає в себе| реалізацію наступних|слідуючих| заходів:

Ø Проведення аналізу збутової діяльності по підприємству в цілому|загалом| і по кожному з каналів розподілу;

Ø Прогнозування загальногосподарської і ринкової кон’юнктури.

Ø Прогнозування обсягів збуту продукції підприємства по основній номенклатурі.

Ø Підготовка фінансового кошторису на здійснення збутових операцій.

Ø Вибір і обґрунтування каналів розподілу продукції.

Ø Встановлення норм збуту для кожного з посередників.

Ø Визначення меж географічного ринку виробів.

Ø Дослідження перспектив збуту продукції в неосвоєних регіонах;

Ø Аналіз витрат обороту|звертання| по кожному збутовому каналу в цілях виявлення нерентабельних виробів, невигідних замовників і районів збуту.

Ø Вивчення збутової діяльності конкурентів;

Ø Проведення ревізії збутової мережі|сіті| підприємства, що включає періодичне врахування |кількості куплених і реалізованих виробів і наявних товарних запасів.

Ø Прогнозування збуту по окремих видах продукції, конкретних замовниках і збутових територіях, а також по прямим| договорах із споживачами.

Ø Аналіз статистичних даних про реалізацію продукції по окремих її видах, категоріях споживачів, розмірах замовлень, збутових територіях, первинних каналах збуту.

Ø Оцінка роботи збутового персоналу.

Ø Розробка форм матеріального заохочення, стимулюючих успішне проведення збутових операцій [4].

Якщо зобразити механізм управління збутом графічно, то він буде мати такий вигляд, як на рисунку, що наведений нижче (рис.1).

Рис.6. Механізм управління збутом [5]

Але, на нашу думку, даний механізм потрібно вдосконалити.

Поняття «вдосконалення» в широкому сенсі|змісті| – це закономірна, якісна зміна якого-небудь об’єкту, спрямована на покращення його стану|статку| і на надання йому нових властивостей, необхідних для повнішої|цілковитої| відповідності цілям його функціонування і навколишнім умовам. Вдосконалення механізму управління збутом – це безперервний процес обґрунтування і реалізації найбільш раціональних форм, методів, способів і шляхів|колій| її створення|створіння| (реструктурування) і розвитку; раціоналізація її окремих сторін, контроль і виявлення «вузьких місць» на основі безперервної оцінки відповідності системи контролю внутрішнім і зовнішнім умовам функціонування організації.

Удосконалений механізм управління збутовою діяльністю повинен містити у собі такі елементи:

§ суб’єкт – рушійна сила, що осмислено запускає в дію даний механізм (споживачі);

§ цілі – індикативні результати функціонування підприємств регіону (отримання / збільшення прибутку за рахунок збільшення обсягу продажу товарів);

§ форма – необхідне організаційно-інформаційне оформлення і забезпечення (встановлені взаємозв’язки елементів та блоків механізму забезпечення за ринкових умов);

§ методи – інструментарій, способи і технології процесів досягнення поставленої мети;

§ засоби – сукупність важелів, що використовуються для досягнення цілей (сукупність складових товарного виробництва);

§ об’єкти – суб’єкти, що хазяюють (товари) [1].

У цих визначеннях виділено ключові аспекти, притаманні категорії «механізм» у цілому, на основі яких можна розкрити особливості і доповнити зміст економічного механізму забезпечення збуту товарів (рис.2).

Рис.7. Вдосконалений економічний механізм управління збутом товарів на ринку [1]

Отже, економічний механізм забезпечення збуту товарів – це сукупність форм, методів та засобів, які забезпечують оптимізацію асортименту, розробку і впровадження товарів-новинок, управління якістю, посилення конкурентоспроможності товарів, продовження життєвого циклу, поліпшення якості продукції і створення бренду товару з урахуванням споживчих переваг з наступною розробкою стратегічних інструментів впливу на цільових споживачів.

Література:

1. Заблодська І., Максимов В. Економічний механізм забезпечення виробництва та збуту товарів на регіональному ринку // Економіст. – 2007. – №10. – С.38-39.

2. Клияненко Б.Т., Акмаев А.И., Осыка А.П. и др. Организационно-экономический механизм защиты отечественных товаропроизводителей. – Луганск: ИЭПИ НАН Украины, 1999. – 94с.

3. Мамутов В.К. Совершенствование правового регулирования хозяйственной деятельности (методология, направления). – Киев: Наукова думка, 1982. – 238с.

4. Перерва П.Г. Управління маркетингом на машинобудівних підприємствах: [Навч. посібник для машинобудівних спеціальностей інж.-техн. вузів]. – Х.: Основа, 1993. – 288с.

5. http://ntcon.ru