Викладач Ткаченко С.А.

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Україна

Практика організації бюджетування промислового підприємства

Однією із основних функцій управління, яка на цей час виступає об’єктом пильної уваги з боку керівного складу промислових підприємств є бюджетування. Перші кроки у вирішенні завдань бюджетування на підприємствах нашої країни були зроблені вже досить давно. За роки, які минули в цієї області було досягнуто певний прогрес, і на цей момент важко віднайти галузь промисловості, на підприємствах якої у тієї чи іншої мірі не була б розроблена і використовувалася функція бюджетування. Бюджет став органічною компонентою багатьох функціонуючих систем управління підприємствами, який істотно впливає на їх ефективність.

Найбільш розповсюджена форма використання функції бюджетування на підприємствах – розосередження планових завдань за окремими функціональними підсистемами системи управління підприємством. Така форма знаходить використання на АТВТ "Завод "Екватор", АТВТ «Первомайськдизельмаш», ВАТ «Завод Фрегат», ВАТ «Інгул», ВАТ МП "ЕРА".

Трохи рідше зустрічається інша форма організації бюджетування в системі управління підприємством – об’єднання планових завдань із завданнями будь-якої іншої функціональної підсистеми. Таку форму, зокрема, застосовують на ВАТ «ІВЦ МФО» і інших підприємствах.

Вивчення функціонуючих на підприємствах підсистем показало, що питома вага завдань бюджетування значно уступає питомої вазі завдань обліку і аналізу і, як правило, складає приблизно 15-25 % від загальної кількості задач, які вирішуються підсистемами. Одна із причин такого положення є в тому, що розробники вказаних підсистем вважають завдання бюджетування другорядними та надають перевагу у своїх розробках профілюючим, з їх точки зору, завданням обліку і аналізу.

В системах управління підприємств і об’єднань усе частіше стала зустрічатися третя форма впровадження бюджетування – виділення самостійних планових підсистем. Відповідна робота у цьому напрямку виконана на ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» і на інших підприємствах галузі.

Проведене порівняння систем управління підприємствами дозволяє зробити висновок про те, що із плином часу з боку безпосередніх користувачів вихідної управлінської інформації та проектувальників систем управління підприємством зростає розуміння об’єктивної потреби впровадження і все більш широкого використання функції бюджетування. Наприклад, у складі попередньо розроблених систем управління були виділені лише окремі планові задачі, які вирішувалися локально. У складі систем, які розробляють на цей час, зустрічаються, і доволі часто, підсистеми з яскраво вираженим плановим ухилом.

Особливо значний крок у цьому відношенні зроблено у розробленої на ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» системі управління підприємством. У складі цієї системи виділено самостійну функціональну підсистему «Бюджетування», яка включає більше 130 планових задач, які дозволяють забезпечувати управління діяльністю внутрішніх підрозділів і підприємства в цілому.

Узагальнюючи викладений матеріал, можливо зробити наступні висновки, які характеризують сучасну практику організації бюджетування в системі управління підприємством.

1. Розробка і впровадження функції бюджетування на підприємствах і в об’єднаннях все ще виступає однією із самих злободенних проблем сьогодення. Дослідження, проведені на промислових підприємствах, показали, що в середньому питома вага планових завдань, які вирішуються системою управління підприємством, не перевищує 3-7 % від загальної їх кількості. Існує багато підприємств, які приділяють мало уваги завданням бюджетування. Слабке охоплення системою управління функції бюджетування зменшує можливості керівників різних рівнів управління підприємством у систематичному отриманні планової інформації, потрібної для забезпечення інноваційного розвитку компанії, складання прогнозів і інше. В цих умовах навіть досвідчені керівники не завжди в змозі запровадити кваліфіковане рішення, яке дозволяє уникнути зривів у виробництві непродуктивних витрат тощо.

2. На практиці відсутній єдиний підхід до визначення місця бюджетування в системі управління підприємством. Найбільш розповсюдженим до цих пір залишається «децентралізований підхід», тобто розосередження планових завдань за різними функціональними підсистемами системи управління підприємством, що уявляється малоефективним з точки зору досягнення результатів. Локальне впровадження окремих задач бюджетування в межах багатьох підсистем не супроводжується розробленням загальних питань, які відносяться до функції бюджетування в цілому, і вступає в протиріччя з принципами інтегрованої обробки інформації.

3. Вибір завдань бюджетування, які належать впровадженню не обґрунтовується і, як правило, має випадковий характер. В більшості систем управління підприємством у складі тих, що належать першочерговому впровадженню відсутні так звані «базові» завдання бюджетування, які змогли б стати основою для вирішення інших планових завдань.

4. Організації не забезпечують своєчасного введення і наступного широкого впровадження ефективних завдань бюджетування, які створені окремими підрозділами підприємств. Як наслідок розробки із впровадження планових завдань є переважно індивідуальними, що визиває підвищення їх вартості і не завжди забезпечує потрібний науковий рівень.

5. Вивчення систем управління промислових підприємств в динаміці за ряд років надало нам можливість виявити певну тенденцію до збільшення ступеня впровадження функції бюджетування. Однак темпи його недостатні і не задовольняють сьогоденних потреб управління в планової інформації. Подальше підвищення ефективності функціонуючих на промислових підприємствах і в об’єднаннях систем управління підприємств вимагає підсилення уваги до бюджетування як з боку розробників систем управління, так і із сторони безпосередніх користувачів планової інформації.