Педагогічні науки

К. п. н. Малихін О.В.

Криворізький державний педагогічний університет, Україна

Педагогічна модель організації самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів

Проблема планування, організації і контролю самостійної навчальної діяльності студентів у освітньому просторі вищої школи у зв’язку з переорієнтацією всього навчального процесу на більшу самостійність з боку студентів і значним збільшенням годин, які передбачено для самостійної роботи з кожного окремого предмету, стоїть досить гостро і потребує повномасштабного аналізу, осмислення і теоретизації. Саме тому у своєму дослідженні намагаємось здійснити цілісний комплексний аналіз феномену самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів, спрямованого на розробку і обґрунтування ефективної організації даної діяльності на основі визнання її абсолютної специфічності у порівнянні з традиційним навчальним процесом, який здійснюється у вищий педагогічній школі. Задля цього на ґрунті проведеного теоретичного аналізу, узагальнення власного педагогічного досвіду роботи у вищому педагогічному навчальному закладі, а також багатомірного вивчення досвіду роботи різних вищих педагогічних закладів і багаторічної плідної праці досвідчених викладачів було проведено історико-педагогічний аналіз становлення проблеми самостійної навчальної діяльності в цілому й визначено широке і вузьке розуміння організації самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів, що дає підстави для розробки й обґрунтування педагогічної моделі організації самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Модель – це схема, що імітує будову і дію будь-якого процесу.

Метод моделювання для наукового вивчення організації самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів обраний через те, що модель представляє собою теоретично і практично створену структуру, яка відтворює ту чи іншу частину дійсності у схематизованій і наочній формі.

У роботах Б.О.Глинського, Б.С.Грязнова, Б.С.Диніна, В.І.Журавльова, В.В.Краєвського, Є.П.Нікітіна, В.А.Штоффа знаходимо висвітлення методу моделювання як методу наукового пізнання, що має за основну функцію відтворення властивостей і відносин предметів і процесів у ході здійснення дослідження. Оригінальні предмети і процеси заміщюються моделлю, причому обираються ті відносини і взаємозв’язки об’єкту, які виступають безпосередньо предметом дослідження. Об’єктом даного дослідження виступає організація самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів [2].

Педагогічну модель організації самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів розуміємо як схематизоване представлення усіх педагогічних заходів, що забезпечують ефективність і результативність даного процесу.

До педагогічної моделі організації самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів включаємо:

·        власне педагогічну систему і сукупність педагогічних умов, створення яких забезпечує підвищення результативності й ефективності даного процесу;

·         форми, методи і засоби організації самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів;

·        методичне забезпечення самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів;

·        системно-блочну організацію змісту самостійної навчальної діяльності на основі індивідуалізації і професіоналізації;

·        реалізацію задачного підходу в організації самостійної навчальної діяльності;

·        систему інтерактивної взаємодії викладача і студентів;

·        спецкурс «Організація самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів».    

Самостійна навчальна діяльність студентів вищих педагогічних навчальних закладів як специфічний різновид навчальної діяльності в цілому потребує наукового обґрунтування  з позицій теоретико-методологічних підходів у дослідженні проблем дидактики вищої школи, що максимально було зроблено у попередніх розділах даного дослідження.

За С.І.Архангельським, побудова моделі будь-якої системи навчального процесу вищої школи починається з визначення майбутньої діяльності фахівця на характерному для нього виробництві. Майбутня діяльність спеціаліста при цьому розглядається як певна гіпотетична система, функціонування якої забезпечується цією діяльністю [1, с.168]. Саме тому розробку моделі організації самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів розпочинаємо з визначення відповідної педагогічної системи. Згаданий же підхід до формування системи забезпечує можливість оцінки будь-яких передбачуваних даних, пов’язаних зі здійсненням відповідних дій у визначеному професійному середовищі й на певному визначеному об’єкті діяльності, у тому числі й таких складових, як адекватна наукова інформація і наукові знання.

Таким чином, стає можливим моделювання знань, необхідних для успішної виробничої діяльності фахівця. Суттєво важливим при цьому є визначення змісту підготовки спеціаліста через раціональне співвідношення предметів і видів навчання (відносно досліджуваної проблеми – це співвідношення аудиторного навчання і самостійної навчальної діяльності).

Література

1.     Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. Учеб.-метод пособие. – М.: Высш.школа, 1980. – 368с.

2.     Краевский В.В. Методология педагогического исследования. Пособие для педагога – исследователя. – Самара: Изд-во СамГПИ, 1994. – 165с.