Курбатова Тетяна Володимирівна

Криворізький технічний університет

Проблема підвищення мотивації на уроках іноземної мови

Багато вчителів, викладачів ВНЗ неодноразово задавали собі питання – як викликати в учнів цікавість до вивчення свого предмету, як уникнути зубріння та перетворення навчання на рутину.

Раніше людина повинна була засвоїти певний обсяг інформації будь-якою ціною. На основі знань шляхом багаторазового повторення матеріалу вироблялись вміння, які згодом перетворювалися у стійкі професійні навички. При цьому недостатньо уваги приділялося розвитку особистості, її потенційним можливостям і здатності до самоосвіти. Тому мотивація зазвичай була зовнішня – погроза, примус і т.д. Продуктивність такої моделі мотивації в сучасних умовах сумнівна, а її форма суперечить уявленням про права людини і демократичні свободи.

Нова система освіти базується на використанні особистих здібностей людини до сприйняття дійсності та здібностей до певних видів діяльності. Система навчання стає особистісно орієнтованою, яка може використовувати самомотивацію, самоорганізацію, самовизначення.

Мотивація – це, перш за все, розуміння того, навіщо людина виконує ту чи іншу дію. В основі діяльності людини так званий рефлекс мети – намагання досягнути мети. Для цього потрібна власна психологічна установка, яка полягає в наступному:

- не зупинятися на досягнутому;

- прагнути більшого;

- оцінювати отримані знання та навички з точки зору відповідності головній меті.

Отримання спеціальності дозволяє людині реалізувати свої потреби (природні, соціальні та особистісні, в тому числі самореалізація людини в суспільстві, сім’ї і т.д.). Усвідомлення людиною цих потреб формує стимул до навчання, і далі здатність до самонавчання.

Звичайно важко зробити кожний урок або етап уроку захоплюючим. Проте ще Павлов довів, що коли інформація подається без інтересу, в корі головного мозоку формується центр її активного відторгнення. Тому викладач повинен створювати умови для підвищення мотивації до вивчення свого предмету.

По-перше, навчальні завдання та теми повинні бути максимально пов’язані з навколишнім середовищем студентів, в тому числі з їх майбутньою спеціальністю. Студенти повинні усвідомлювати, яким чином вони зможуть застосовувати набуті знання та навички у своїй майбутній професійній діяльності.

По-друге, варто планувати заняття як серію різноманітних завдань. Бажано чергувати завдання з аудіювання, письма, говоріння та читання.

Звичайно краще запам’ятовується той матеріал, який викликає цікавість. Головний принцип навчання – викликати цікавість та задовольнити її. Слід використовувати проблемні завдання, завдання пошукового характеру. Не треба забувати про мотивуючий потенціал різноманітних ігор, пісень, віршів на іноземній мові.

Не слід перевантажувати урок поясненнями. Завдання мають бути цікавими, різноманітними і практичними з точки зору повторювальності лексики, граматики та мовних функцій.

Викладач також повинен пам’ятати про важливість відзначення успіхів та заохочення учнів до подальшого навчання.

Якщо зупинитись на питанні різноманітності, то вона полягає, перед усім, в різноманітності завдань, де можна урізноманітнити:

- лінгвістичний фокус завдань (чергувати граматичні вправи та завдання з соціокультурним компонентом);

- види мовленнєвої діяльності (говоріння та письмо, наприклад);

- комунікаційний канал (слухове/візуальне/тактильне сприйняття; використання різних видів наочності)

- організаційний формат (завдання для групи/окремих студентів)

Різноманітність не обмежується лише вибором завдань. Вона може також стосуватись інших аспектів навчального процесу, а саме:

- способу пред’явлення матеріалу;

- ступінь залучення студентів до процесу (іноді можуть виконувати ведучу роль);

- організація простору (як розташовані робочі місця студентів).

Ще один аспект – загальний ритм уроку, співвідношення різних його етапів. Хоча цей аспект традиційно базується на принципі логічності пред’явлення інформації, мотивація є не менш важливим компонентом. Головне завдання вчителя – слідкувати за реакцією учнів/студентів та чергувати завдання, вимагаючи зосередження та концентрації з менш напруженими, робити вчасно паузи.