Лех О.С.

(Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича)

Прикметники на позначення загального та конкретного розміру

У лексичній семантиці загальноприйнятою є думка про те, що предметне ім’я може і повинно характеризуватись насамперед з погляду розміру. Вимірюючи величину об’єкта (тобто визначаючи, великий він чи малий), ми характеризуємо об’єкт за довжиною, шириною, висотою [2, с. 116]. Серед параметричних прикметників „великий” займає за своїм значенням особливе місце. Якщо, наприклад, прикметник „високий” характеризує предмет у вертикальному вимірі, а „довгий” вказує на величину довжини, протяжність, тобто вони орієнтовані на позначення конкретної ознаки величини предмета, то прикметник „великий” вказує на величину предмета взагалі.

Таким чином, прикметники на позначення розміру в німецькій мові поділяються на прикметники, які виражають поняття „загальний розмір“ (groß, klein), та прикметники, що виражають поняття „конкретний розмір”, які представлені антонімічними парами (breit, weit, schmal, eng, hoch, niedrig, kurz, lang).

Прикметник groß традиційно розглядають як такий, що характеризує величину об’єкта загалом. Так, словник „Deutsches Universalwörterbuch” [4] тлумачить groß як ‚значний за величиною, розміром’. Як бачимо, прикметник groß припускає вимір об’єкта більше норми, причому переважно використовуються лінійні розміри – довжина, висота. Характеризуючи об’єкти, що розміщені у площині, „groß” виділяє саме ці параметри. М. Бірвіш у своїх дослідженнях вказує на те, що „коли німецькою предмет називають великим (groß), то не мають на увазі його товщину” [3, с. 15, 29].

Поняття „широкий”, „вузький” передаються в сучасній німецькій мові лексемами breit, weit, schmal, eng. Визначальною в семантичній структурі прикметників цієї групи є ознака „розмірність”. Важливо відмітити, що у німецькій мові релевантною є різниця „широкий (вузький) в одному вимірі” - „широкий (вузький) в двох (трьох) вимірах”. Спираючись на існуючий досвід [1], можемо виділити набір компонентів, що можуть бути використані для опису мікросистеми „широкий – вузький”: широкий в одному вимірі; широкий у двох вимірах; широкий у трьох вимірах.

Відповідно: вузький в одному вимірі;вузький у двох вимірах; вузький у трьох вимірах. Так, наприклад, breit у сполученні breite Straße вказує на ширину у одному вимірі, виражає значення „лінійна розмірність”. Вузьким в одному вимірі можна вважати стіл (schmaler Tisch), дорогу (schmaler Weg). Широким/вузьким у двох напрямках є поле (weiter/enger Feld), площа weiter/enger Platz). Широкими/вузькими у трьох вимірах (у просторі) є приміщення (weiter/enger Raum – високе/широке/довге; низьке/вузьке/коротке).

Лексеми hoch, niedrig є прикметниками зі значенням „висота“. Вимір, який описується цими прикметниками, є орієнтовно вертикальним, а точкою відліку виступає деяка горизонтальна поверхня (in beträchtlicher/geringer Entfernung vom Erdboden). Наприклад: ein hoher Turm, ein hoher Baum, ein hoher Berg, ein niedriges Haus. Прикметники hoch, niedrig мають складну та різноманітну семантику. Вони позначають не тільки розмір предмета, а й вказують на віддаленість від поверхні землі (hohe Wolke, niedriges Dach).

Прикметники lang та kurz вживаються для опису предметів, які мають вимір „довжина“, що значно перевищує ширину. Наприклад: eine lange Straße, lange Beine, kurze Haare. Lang виражає сему ‚довгий за фізичним розміром’, тобто протяжний у просторі (ein langer Rock, ein Kleid mit langem Ärmel), сему ‚тривалий’ (eine lange Pause, lange Krankheit, lange Nacht, lange Zeit), сему ‚високий’ (ein langer Bursche) та сему ‚детальний’ (ein langer Brief, eine lange Liste).

Семантика прикметника kurz представлена таким семами: ‚незначний за фізичним розміром’ (ein kurzer Mantel), ‚нетривалий’ (kurzes Leben, kurze Zeit), ‚недетальний’ (kurzer Brief, kurze Mitteilung).

Виділені нами компоненти відповідають тому, що прийнято називати „лексико-семантичним варіантом”, або семемою. Услід за В.В. Левицьким [92], назвемо умовно компонент виділеного об’єму макросемою. Кожна макросема може складатися з дрібніших одиниць плану змісту – мікросем.

Так, макросема ‚широкий в одному вимірі’ складається з таких мікросем: [розмір]+[великий]+[один вимір] + [напрямок поперек]; макросема ‚широкий у двох вимірах’ складається з мікросем: [розмір]+[великий (просторий)]+[два виміри]+[два напрямки (поперек)]; макросема ‚широкий у трьох вимірах’ складається з мікросем: [розмір]+[великий (просторий)]+[три виміри]+[три напрямки (поперек)]. Макросема ‚довгий’ вміщує мікросеми: [розмір]+[великий]+[один вимір]+[один напрямок (вдовжину)]. Макросема ‚високий’ вміщує мікросеми: [розмір]+[великий]+[один вимір]+[один напрямок (у висоту)]. Макросема ‚великий за фізичним розміром’ вміщує мікросеми: [розмір]+[великий]+[два виміри]+[два напрямки (вдовжину, у висоту)].

Структура макросем „довгий”, „високий”, „широкий”, „великий за фізичним розміром” організована таким чином, що кількість вимірів тісно пов’язана з кількістю напрямків. Чим більша кількість напрямків і вимірів, тим менш релевантними стають ознаки (семи). Так, слово зі значенням „великий”, яке містить виміри [напрям у довжину] та [напрям у висоту], може замінити слова зі значенням „високий”, „довгий”.

Прикметники hoch та lang не вживаються у значенні „широкий”. „Великий” ототожнюється з високим і довгим (ein hohes Gebäude – ein großes Gebäude; ein langer Tisch – ein großer Tisch), але не ототожнюється з „широким” (ein weites Zimmer – ein geräumiges Zimmer).

Отже, основними диференціюючими ознаками при оцінці предмета як великого або маленького виступає не ширина, а висота і довжина предмета.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Левицкий В.В. Историко-семасиологическое исследование групп прилагательных в немецком языке (в сравнении с английским): Автореф. дис. … канд.филол. наук: 10.02.04. – М., 1966. – 20 с.

2. Рахилина Е.В. Когнитивный аспект предметных имен: семантика и сочетаемость: (Монография). – М.: Русские словари, 2000. – 416 с.: табл. – Библиогр.: с. 379-394.

3. Bierwisch M., Lang E. Grammatische und konzeptuelle Aspekte von Dimensionsadjektiven. – Berlin: Akademie-Verlag, 1987. – 699 S.

4. Duden. Deutsches Universalwörterbuch / Hrsg. von G.Drosdowski. – 3. Aufl. – Mannheim / Wien / Zürich: Duden-Verlag, 1996. – 1816 S.