УДК 159.922:316.64:165.242.2+34:008 Cекція N 3

Дмитрієнко І.В., старший викладач Університету мислі (УМ, м. Харків)

Дмитрієнко Ю.М., доктор філософії, здобувач наукового ступеня доктора юридичних наук Київського національного дослідницького університету ім. Т. Шевченка (КНДІ ім. Т. Шевченка, м. Київ), Широкорад А., Осова А. студ. (м. Харків)

ЗАДАЧІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ КУЛЬТУРНОСИНЕРГЕТИЧНОЇ КОНСТАНТИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕВIАНТНОЇ ПРАВОСВIДОМОСТI

Сучасні дослідники, переходячи вiд аналізу змiстовно-iдентифiкацiйних номiнальних характеристик трансгресивної в и д о з м i н и формозмiсту правової свiдомостi до правоусвiдомленої рефлексивної суб'єктивно – змiстоформовної i н ш о ф о р м и законосвiдомостi та до дефiнiцiй формального (морального, iдеологiчного) або з м i с т о ф о р м о в о г о їх оформлення з фiлософсько-еврiстичними i д е я м и неформальної (ментальної) соцiалiзацiї права як концепта у законi як його корелятi, аксiологiчно адаптуємо тезу Ю. Степанова про те, що природними ф о р м а м и законодавчо-знакового вiдбиття правової iдеї як природної iнформацiйно - енергетичної форми д у х о в н о ї культури i соцiально активної сфери духовного буття у цiлому (за загальною с п а д к о є м н i с т ю етнотрадицiї (= нацiональної самосвiдомостi) є природнi форми (моделi, маркери) соцiального буття духовної культури, репрезентованої у духовних i матерiальних артефактах.

Думаємо, що трансгресивну, унiверсально кореляцiйну природу цих iмпульсiв будуть спроможнi радикально пояснити тiльки а к т и в н i методо-методологiчнi пiдходи до аналiзу й синтезу права i правосвiдомостi, знаходяться у площинi мiждициплiнарного, синтезно спадкоємного розумiння як фундаментального, так й прикладного правозаконодавчого пiзнання, знання, вимог й потреб правового буття у цiлому, вимагаючих iсторико не зворотного еволюцiйного руху. Зазначаємо, що для цього, як i для звичайної мови функцiонально притаманнi двi глобальнi культурологiчнi р и с и: 1) правова i правокультурна структурнiсть та 2) гранично окресленi часо - просторовi координати нею поняття законодавчого (структурного) i с н у в а н ня як «серединного (законодавчоправового) б у т т я», що iснує у сферi правової ( правокультурної структурностi.

Думаємо, що за певних аномiчних умов правоусвiдомленої рефлексiї права у законi як його конкретно-iсторичному к о р е л я т i роль iфункцiї механiзму, створюючого тi самi н а ч а л ь н i умови творення законодавчих реалiй зможе виконати фiлософсько-правовий твiр, який як феномен, водночас, також стане начальною умовою фiлософсько-теоретичної соцiалiзацiї перехiдного права i закону, правосвiдомостi й законосвiдомостi [1-4].

Пiд правовою i правокультурною структурнiстю або правозаконодав-чою системнiстю правомовного, законодавчомовного типу тодi розумiємо репрезентативне iснування архетипiв резидентної трансгресивностi пра-восвiдомостi (законосвiдомостi) як у мовi, так i у культурi у цiлому, трансформуючих iсторико-системнi констатни девiантної правосвiдомостi, iдентифiкацiйно визначенi у спадкємностi та успадкованостi традицiйного розумiння старих i нових аксiологiй буттэвого пiзнання й знання, правового зокрема. Останнi можемо, вважаємо, прослiдкувати за трансгресивним формуванням вiтчизняної правової традицiї як належностi видової правової природи у структурi української етнотрадицiї ( = нацiональної самосвiдомостi.

Список використаних джерел:

1. Ермілова Є.В. Лірика «лихоліття» (Кінець ХІХ століття) // Кожінов В. Книга про ліричну поезію 19 ст. Розвиток стилю і жанру. – К: Право, 2008. - С. 218-219

2. Говоров К. Современные поэти. Критические заметки. - Спб., 1889. – С. З-5

3. Краснов П.Н. Поезия разума // Книжки «Недели» - 1897. - № 10. - С. 181

4. Краснов П.Н. Туга по людям //Книжки «Недели».- 1897.-№ 12.- С. 155