Право / 8. Конституційне право

Студентка групи МЕ-08-В Паніна В.В.

Старший викладач Кондратьєв В. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Навчання рідною мовою: особливості правового забезпечення.

Україна - двомовна країна. Це факт, що підтверджено численними соцопитуваннями. Більша частина українців розмовляє двома мовами - російською та українською. За даними перепису населення 2001 року, в Україні налічувалося 37,5 мільйона українців (77,8% населення) і 8,3 мільйона росіян (17,3% населення). При цьому українську мову назвали рідною 67,5% населення України, а російську - 29,6% українських громадян.

Деякі соцопитування дають уявлення про те, якою мовою говорять громадяни України в родині, де вибір мови спілкування максимально вільний. Так, 38,05% у родині спілкуються виключно українською мовою, 30,36% - тільки російською, 30,54% в залежності від обставин користуються як українською, так і російською мовою. Виходить, що 68,6% громадян переважно практикують українську мову в повсякденному спілкуванні і 61% - російську. Цифри свідчать про те, що Україна в цілому дійсно є двомовної країною.

Вже давно стоїть проблема освіти українською мовою в усієї державі. Міністерство освіти і науки України планує перевести на українську мову всю вищу школу. У підготовленому міністерством проекті змін до закону про вищу освіту скасована норма, якою передбачалося кілька мов навчання у вузах, передає агентство «Новий регіон».

У документі, розміщеному на офіційному сайті Міносвіти України, серед інших змінена стаття 5 закону «Про вищу освіту», яка визначає мову навчання. Замість «мова (мови) навчання у вищих навчальних закладах визначається відповідно до Конституції України і закону України про мови», міністерство пропонує визначити українську мову єдиною для здобуття вищої освіти. Це не правильно, адже кожна людина, згідно з прав, гарантованих Конституцією України, має право на навчання рідною мовою.

Крім цього, змінами до статті 22 пропонується українознавчих наповнення змісту освіти та активну співпрацю вищих навчальних закладів з організаціями українців за кордоном.

Парламент Криму зажадав скасування наказів Міносвіти і Міністерства охорони здоров'я України про українізації шкільного навчання та введення викладання українською мовою у вищих медичних навчальних закладах, оскільки вони порушують закріплені Конституцією гарантії прав громадян на виховання, навчання і отримання освіти рідною мовою.

Українське законодавство декларативно гарантує вільний розвиток, використання російської мови, інших мов національних меншин. Використання такого поняття, як «національні меншини» передбачає поділ народу України.

Нині законодавча база, що регламентує мовні взаємини, забезпечена наступними законами:

1. Конституція України (стаття 10), де держава гарантує «вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування».

2. Декларація про державний суверенітет України (прийнята Верховною Радою України 16.07.1990 р.). У Декларації зазначено, що держава «гарантує всім національностям, які проживають на території республіки, право вільного національно-культурного розвитку».

3. Декларація прав національностей в Україні (прийнята Верховною Радою України 01.11.1997 р.). У статті 3 Декларації записано: «Держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, виробництво, отримання та розповсюдження інформації. Українська держава забезпечує право своїм громадянам вільного користування російською мовою».

4. Закон про національні меншини в Україні (прийнятий 26.06.1992 р.). У статті 6 цього закону сказано: «Держава гарантує всім національним меншинам право на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови у державних навчальних закладах або через національно-культурні товариства, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації, створення національних культурних і навчальних закладів ...».

5. Закон про мови в Україні (прийнято в жовтні 1989 р.). Стаття 25 закону говорить: «вільний вибір мови навчання дітей є невід'ємним правом громадян України».

6. Закон про внесення змін і доповнень до Закону «Про освіту». Стаття 7 Закону відсилає нас до Конституції і Закону Української РСР «Про мови», де гарантії розвитку, використання російської мови, мов інших національних груп надані.

7. Стаття 53 Конституції України - Кожен має право на освіту. ... Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Виходячи з аналізу законодавчих актів, можна стверджувати, що Закони України забезпечують гарантії безперешкодного вільного розвитку і використання рідної мови у всіх сферах життя. Але в даний час в повсякденному житті відбувається якраз протилежне. Так чи не є це порушенням конституції?!

З цього випливає, що відстояти ці права можна лише тоді, коли на всіх рівнях буде чути голос в захист гарантованих мовних прав. Для цього необхідно об'єднати зусилля всіх громадських організацій, відстоюють мовні інтереси, створення масового руху по захисту прав і свобод. При створенні такого руху неможливо обійтися без допомоги політичних партій, в чиїх програмах чітко відзначені положення про захист рідної мови, так як в Україні законодавство в основному в недостатній мірі захищає інтереси національних груп щодо вільного розвитку, захисту та використання російської мови, мов інших національних груп, що проживають на території України. Біда скоріше не в законах, а в їх вольній трактовці, їх ігнорування, в абстрактної лозунговості наданих гарантій.

Література:

1. Е.В. Красняков «Право на обучение на родной языке»;

2. Украинский форум «Обучение на родном языке», «Какой ваш родной язык?»;

3. «Крымские известия» №18 от 30 января 2008 года;

4. Подробности, Сергей Пасюта от 31 мая 2007 года;

5. Конституция Украины.