Моргунова Т. І. , Хникіна В.П.

Херсонський національний технічний університет

 

Теоретичні аспекти  міжнародних стандартів та

особливості складання фінансової звітності

На сьогодні багато підприємств співпрацюють з зарубіжними компаніями, тому дуже доцільним буде складати звітність в форматі, який буде зрозуміл для обох сторін. Для цього багатьма країнами було погоджено скласти міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності.

 Становлення міжнародной торгівлі, створення транснаціональних корпорацій, глобалізація фінансових ринків – все це призводить до необхідності розробки єдиних стандартів фінансової звітності. Зазирнемо в минуле. Почалося все з консолідованого балансу, який був створений Артуром Дікінсоном ще в 1906 році. В основу консолідованого балансу було покладено концепцію економічної єдності взаємодіючих компаній. Саме він поклав основу для створення міжнародних стандартів фінансової звітності. 29 червня 1973 року відповідно до угоди, укладеної фаховими організаціями бухгалтерів Автралії, Великої Британії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німечинни, Мексики, США, Франції, Японії було визначено Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО).

Метою цього комітета було формулювання, видання, удосконалення в інтересах суспільства стандартів бухгалтерського обліку, яких слід дотримуватись при поданні фінансових звітів, а також сприяння прийняттю і дотриманню їх у всіх країнах.

Діяльність КМСБО можна поділити на 5 етапів:

1.     1973 – 1979 р. Випуск загальних стандартів.

2.     1980 – 1989 р. Розробка більш детальних стандартів.

3.     1990 – 1995р. Зменшення гнучкості стандартів.

4.     1995 – 1999 р. Підготовка базових стандартів згідно з угодою з IOSKO

5.     2000 р. Конвергенцыя та глобальне запровадження.

Перші стандарти були загальними та стосувалися в основному питань подання та розкриття інформації фінансової звітності.

За 27 років своєї діяльності КМСБО видав 41 міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО), з яких діють 30.

В 2000 році було прийнято новий статут, згідно якому Комітет було перейменовано на Раду, і мало таку повну назву Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Board - IASB).

Відповідно до нового Статуту РМСБО у своїй діяльності ставить такі цілі:

•  розроблення в інтересах громадськості єди­ної системи високоякісних, зрозумілих і глоба­льних стандартів, що мають обов'язкову силу, відповідно до яких у фінансовій звітності має розкриватися якісна, прозора і порівнянна ін­формація для того, щоб учасники фондових ри­нків та інші користувачі могли приймати обґру­нтовані економічні рішення;

•  поширення й забезпечення суворого дотри­мання цих стандартів;

• забезпечення максимального зближення (кон­вергенції) національних стандартів бухгалтерсько­го обліку з міжнародними стандартами виходячи з найбільш оптимального вирішення питань бухгал­терського обліку та звітності.

РМСБО несе відповідальність за:

•  розроблення й видання міжнародних стандар­тів фінансової звітності та їх проектів;

•  схвалення тлумачень, розроблених Комітетом з тлумачень Міжнародної фінансової звітності (КТМФЗ).

З метою оперативного реагування на проблеми практичного застосування стандартів РМСБО ви­дає тлумачення відповідних положень чинних стан­дартів та Концептуальної основи.

У широкому сенсі цього терміна Міжнародні стандарти фінансової звітності - це стандарти та тлумачення, прийняті РМСБО. Вони включають:

Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);

Міжнародні стандарти бухгалтерського облі­ку (IAS);

Тлумачення, розроблені Комітетом з тлума­чень міжнародної фінансової звітності (IFRIC) або колишнім Постійним комітетом з тлумачень - ПКТ (SІС).

МСФЗ не є домінуючими над законодавчими актами, що регулюють складання фінансової звіт­ності у певній країні. Через це впровадження МСФЗ здійснюється передусім зусиллями членів РМСБО на місцях з метою переконання урядів та органів, які встановлюють стандарти і контролю­ють ринки цінних паперів, а також представників ділових кіл, дотримуватися міжнародних стандар­тів при складанні фінансових звітів.

Результатом цих зусиль є сприяння МСФЗ по­ліпшенню та гармонізації фінансової звітності у світі.

На сьогодні МСФЗ використовуються:

•  як основа національних вимог до бухгалтер­ського обліку в багатьох країнах світу;

•  як міжнародний базовий підхід тими країна­ми, які розробляють свої власні вимоги;

•  фондовими біржами та регулюючими органа­ми, які вимагають або дозволяють іноземним емі­тентам подавати фінансові звіти згідно з МСФЗ;

•  наднаціональними органами, такими як Єв­ропейська комісія;

•  Світовим банком, який вимагає від позичаль­ників подання фінансової звітності згідно з МСФЗ;

•  дедалі більшою кількістю підприємств.

МСФЗ є відправною точкою для багатьох кра­їн, що розвиваються, які створюють національні стандарти (Китай та інші країни Азії, Центральної Європи, СНД).

Відповідно до МСБО фінансові звіти повинні бути ясними та зрозумілими. Вони ґрунтуються на обліковій політиці, яка варіює від підприємства до підприємства як всередині однієї країни, так і в різних країнах. Тому для забезпечення сприйняття даних фінансових звітів, підприємству необхідно розкривати облікову інформацію наступним чином.

1. Фінансові звіти:

- баланс

- звіт про фінансові  результати;

- звіт про рух грошових коштів;

- звіт про власний капітал;

- примітки до звітності.

2. Інші звітності:

- статистична

- податкова.

3. Облікова політика

4. Управлінські звіти.

Перші    дві    групи    звітів    у    всіх    країнах    регламентуються    на законодавчому рівні  відповідними законами, інструкціями, методичними рекомендаціями, стандартами. В цих же документах зазначаються окремі вимоги щодо інформації, яка повинна бути обов'язково відображена в обліковій політиці, глибина її розкриття регулюється всередині самого підприємства. Щодо управлінських звітів, то тут все залежить від потреби внутрішніх користувачів, насамперед, управлінського персоналу. В даному розділі ми зупинимось детально лише на обов'язкових фінансових звітах.

Значне місце у законодавстві розвинених країн відводиться регламентації складу та змісту фінансової звітності. При цьому у законах чітко визначається диференційований перелік обов'язкових статей балансу, звіту про прибутки та збитки для малих, середніх і великих підприємств та окремо для БНК. Крім того, підприємствам надається право самостійно використовувати додаткові статті, якщо вони вважають, що це буде корисно для користувачів звітності. У діючій практиці більшості зарубіжних країн опублікування звітності підприємств стало свого роду іміджем їх ділової активності. Постійний аналіз показників цієї звітності служить основою для визначення ринкових курсів цінних паперів, для правильного вибору платоспроможності партнера. Саме правовий аспект бухгалтерської звітності у ринковій економіці зумовив законодавчий порядок у всіх країнах публікувати звіти про фінансову діяльність підприємств, передусім баланс та звіт про прибутки та збитки. Для цього у законодавстві зарубіжних країн існують спеціальні закони публічної звітності, в яких обговорюються критерії публікації.

 

Література:

1.                      Гармонізація обліку та фінансовой звітності промислового підприємства щодо міжнародних стандартів. // Держава та регіони . 2009 – №1 – с 195 -199

2.                      Міжнародні стандарти фінансової звітності: сучасний стан та застосування // Бухгалтерський облік і аудит // 2007 р. – № 11 – с. 43-58

3.                      Облік та звітність за МСФЗ // Дебет – кредит – 2006 р. №20 – с 14-16

4.                      Облік і звітність за МСФЗ: для кого, навіщо і для чого?//Дебет – кредит – 2009 р. № 20 – с. 17