Мошняга Борис Борисович

Буковинська Державна Фінансова Академія

Методологія сучасних досліджень історії економічної думки України

Протягом останніх років серед економістів спостерігається тенденція відродження наукового інтересу до історії економічної думки. Розширення сфери аналізу вчених відбувається у різних напрямках: і з позицій історіографії досліджень, і за рахунок більш широкого спектра досліджуваних проблем, і на основі змін у ідеологічних акцентах досліджень. Із галузі науки, якою на початку XX ст. цікавилося вузьке коло фахівців, історія економічної теорії поступово перетворюється в сферу знань, науково привабливу сьогодні не тільки для економістів, але й для соціологів, філософів, істориків, правознавців, представників природничих наук.

Актуалізація історико-економічних досліджень необхідністю перегляду методологічних підходів до аналізу економічних процесів. На цей зв'язок неодноразово звертали увагу відомі українські вчені С. Злупко. Л. Горкіна, А. Гриценко, Л. Корнійчук, П. Леоненко. І хоча завдяки їхнім працям зроблено певні кроки по формуванню нових концепційних засад до вивчення вітчизняної економічної думки, проблема розробки сучасних методологічних підходів до історико-економічних досліджень залишається важливим напрямком наукового пошуку дослідників. Саме це і визначило вибір автором теми даного дослідження [1].

Тому метою даної роботи є визначення і обґрунтування методологічних аспектів дослідження історії економічної думки України.

В Україні на сучасному етапі відбувається перегляд еволюції економічної думки відповідно до нових методологічних підходів. Протягом останніх років українська економічна наука поступово відступає від маркистсько-ленінської методології, долаючи класову обмеженість та всі інші обмеження, намагаючись з новітніх наукових позицій проаналізувати історію економічних думки України. Саме це ми спостерігаємо у працях таких українських вчених як: С. Злупко, В. Сікора, А. Гриценко, Л. Горкіна, Л. Корнійчук, П. Леоненко, Е. Лортикян, С. Мочерний та інших.

Проблема докорінної зміни методологічних основ дослідження історії економічної думки України сприяла вибору саме цієї теми, адже потрібно застосовувати ті методи, які будуть відповідати вимогам часу, національним особливостям та особливостям історичного розвитку. В даній роботі досліджуються сааме такі методи, які дозволяють повністю та адекватно дослідити історію економічної думки України.

Термін «метод» походить від грецького слова methodas, яке буквально означає: «шлях до чогось», «шлях пізнання» (або дослідження), вчення, теорію. У найбільш загальному філософському значенні воно означає засіб пізнання як певну сукупність або систему прийомів і операцій з метою мисленого відтворення предмета, що вивчається. Стосовно економічної історії це означав шлях пізнання системи економічних відносин у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил, мисленого відтворення, у теорії діалектики цієї взаємодії.

Система таких прийомів і операцій не може бути довільною. Вона повинна узгоджуватися з об'єктивними законами розвитку самої дійсності [2].

І саме ці, об’єктивні умови сприяли появі методологічного різноманіття. Суть методологічного різноманіття полягає в тому, що не вимагається щоб усі теорії будувалися за єдиною схемою. Визнається, що різноманітність явищ господарського життя передбачає множинність способів їхнього описання.

Тобто цей метод полягає в тому, що різні погляди вчених щодо ґенези економічної думки розглядаються не як альтернативні, а як такі, які містять раціональні ідеї, обґрунтованість яких знаходить своє підтвердження в економічній практиці.

Що стосується історико-економічного аналізу то однією з найбільш вдалих спроб висвітлення методології та критеріїв дослідження історії економічної доктрини, особливостей застосування моделей у вивченні світової та української економічної думки здійснив у своїй монографії П. Леоненко. На думку цього автора особливе місце має посісти вивчення тих ідей і теорій, які найбільш значущі для її поступального розвитку і котрі знайшли наукове та практичне підтвердження в еволюції сучасної економічної системи [4].

Методологічною основою сучасних історико-економічних досліджень ринкового господарства стає цивілізаційна основа суспільного розвитку, яка, не відкидаючи формаційного підходу, значно розширює дослідницьку базу наукового пошуку. Цивілізаційна основа суспільного розвитку передбачає врахування впливу на економіку не лише продуктивних сил, соціально-економічних та техніко-економічних відносин, а також політичної, культурної, соціальної, релігійної та інших сфер суспільного життя. В центрі аналізу стає людина з її індивідуальним світом, причому наголошується на первинність соціогенезу у формуванні людини, її світоглядних позицій і поведінки [3].

В межах цивілізаційної основи суспільного розвитку стає можливим вивчення економічних процесів у динаміці, що особливо важливо для історико-економічних дисциплін. Пізнання економічних явиш та інститутів через аналіз їхнього генезису і розвитку, дослідження їхньої структури і функціонування дає можливість більш повно і глибоко розкрити економічну сутність зазначених явиш та інститутів [6].

Системний аналіз, як один із сучасних методів, також розширює горизонти історико-економічних досліджень. Оскільки з позицій сучасної науки економічна система є підсистемою суспільства в цілому, вона (економічна система), з одного боку, може розглядатися як відносно самостійне утворення, а з іншого, — як тісно пов'язане з суспільним розвитком через сукупність взаємозв'язків, в тому числі і неекономічних. На цій основі стає можливим не тільки цілісний, більш глибокий аналіз ринкової економічної системи та відображення її генезису у працях українських економістів, але й розуміння розвитку суспільства в цілому, його особливостей, виокремлення політичних, історичних, суспільних чинників, які як стимулювали процеси становлення ринкових відносин в країні, так і гальмували їх [5].

Отже, методологічне різноманіття, макроекономічний підхід до аналізу економічної дійсності, цивілізаційна основа суспільного розвитку, системний аналіз вирізняють дослідження історії економічної думки України. Зазначені методологічні підходи обумовили ґрунтовний науковий аналіз проблем розвитку економічної системи, її сутності та закономірностей розвитку в українській економічній літературі. Вони залишаються важливою складовою сучасного методологічного інструментарію як світової, так і вітчизняної економічної науки. На основі зазначених методологічних підходів стає можливим цілісний аналіз ринкових уявлень дослідників пореформеної доби, з'ясування сутності окремих складових ринкової системи, способів їхньої взаємодії та закономірностей розвитку.

Список використаних джерел:

1. Витанович І. Стан дослідів над народним господарством України // Енциклопедія українознавства. Загальна частина. - К.: ІАЕ УААН, 1995. — с. 1028—1032.

2. Гриценко А. А. Зміст і основні напрямки еволюції сучасної парадигми економічної теорії / А. А. Гриценко // Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі XXI століття: зб. ст. — К.: Знання, 2000. — Ч.1.

3. Злупко С. М. Українська економічна думка. Постаті і теорії: підручинк / С. М. Злупко. – Львів: Євросвіт, 2004. – 544 с.

4. Леоненко П.М. Методологічні аспекти історії української економічної думки (ХІХ – ХХ ст..): монографія / П. М. Леоненко. – К.:ІАЕ УААН, 2004. – 434 с.

5. Мочерний С. В. Методологія економічного дослідження: монографія / C. В. Мочерний — Львів: Світ, 2001. – 22 с.

6. Петровська Н. А. Економічна думка українського зарубіжжя // Історія економічної думки України: навч. пос. / Н. А. Петровська [та ін.] - К.: Либідь, 1993. - С. 254-265.