Свереда Н.І.

Науковий керівник: Цимбалюк Т.О.

Буковинська Державна Фінансова Академія

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ПОДОЛАННЯ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ В УКРАЇНІ

Розглядаючи актуальність даної теми і знаючи положення справ в державі (фінансова криза і криза економіки загалом ), непросто розглядати питання про подолання дефіциту бюджету. Повного розв'язання даної проблеми, швидше усього не існує взагалі. Можна лише розглядати основні напрями проведення заходів направлених на скорочення величини бюджетного дефіциту в Україні.

Метою даної роботи є дослідження основних причин виникнення бюджетного дефіциту та виявлення основних шляхів його подолання в Україні.

Дане питання всебічно розглядалося і вивчалося різними економістами, в різний час і в різних країнах. З них потрібно відмітити таких, як Василик О.Д., Родіонова В.Н., Федосов В.М., Гордєєва Л.П., Редіна Н.І., Розпутенко І.В. і іншими.

Згідно Бюджетного Кодексу України статті 2, бюджетний дефіцит являє собою перевищення видатків бюджету над його доходами. В ідеалі бюджет будь-якого рівня бюджетної системи держави має бути збалансований. Проте, через дію різних чинників (економічних, політичних, природних і ін.), доходи бюджету інколи не покривають всі витрати [1,С.132].

Теоретично вирішити проблему дефіциту досить просто - збільшити податки або інші доходи, скоротити витрати. Насправді ж все набагато складніше: збільшувати податки або недоцільно, або неможливо, а скорочувати витрати також неможливо, оскільки вони і так досягли критичного мінімуму. Тому останнім часом система дефіцитного фінансування є досить звичайною практикою в країнах з різними фінансовими можливостями.

До основних причин бюджетного дефіциту на Україні можна віднести: перехід до ринкової економіки; низький рівень життя більшої частини населення України; зниження ефективності виробництва; скорочення об'ємів валового внутрішнього продукту; кризові явища в економіці; неефективність фінансово – кредитних відносин; значне зростання і нераціональна структура бюджетних витрат; наявність значного тіньового сектора в економіці; неспроможністю влади тримати під контролем фінансову ситуацію в державі; недосконале законодавство і податкова система тощо [2,С.250].

Проблема дефіциту бюджету і способів її рішення власне результат економічної політики будь-якого уряду. Тільки неймовірно міцна економіка і гранично-благополучне суспільство можуть дозволити собі бажати забезпечити основні пріоритети:

1) сприяння підприємництву, розвитку виробництва, ділової активності через обдумані соціальні витрати;

2) жорстка антиінфляційна політика через мінімальний дефіцит державного бюджету.

Що стосується України, то тут проблема мінімального дефіциту бюджету перебуває в своїй ембріональній стадії і поки що не має свого раціонального рішення.

Взагалі дефіцит державного бюджету - хоч і серйозна проблема, але не головна трагедія для будь-якої економіки, в тому числі і Української. Якщо розглядати США, то вони десятиріччями мають відчутний дефіцит державного бюджету, але це не заважає їм залишатися економічно самостійною могутньою державою світу. Більш того стратегія дефіцитного державного фінансування, як інструмент державної політики, передусім у важкі періоди соціально економічної перебудови, в спрощеній інтерпретації не що інше, як суть нової економічної теорії, яка з'явилася в противагу класичної, жорсткої монетарної. Нині в економічній теорії існують різні, концептуально різні погляди на проблему дефіциту і державного боргу. У певних умовах бездефіцитний бюджет може бути набагато шкідливіше для економіки.

У програму конкретних заходів щодо скорочення бюджетного дефіциту необхідно включити заходи, які стимулювали б притоку коштів до бюджету країни і сприяли б скороченню державних витрат. До них відносяться:

1. Зміна напрямів інвестування бюджетних коштів в галузях економіки з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривни.

2. Більш широке використання фінансових пільг і санкцій, які стимулюють зростання суспільного виробництва.

3. Різке скорочення сфери державної економіки і державного фінансування.

4. Скорочення військових витрат.

5. Збереження фінансування тільки самих важливих соціальних програм, неприйняття нових.

6. Не надання кредитів державним структурам.

7. Створення умов для залучення іноземних інвестицій.

Проблема дефіциту державного бюджету в нормальній економіці це не стільки проблема безпосереднього його впливу, скільки проблема негативного впливу державного боргу і витрат по його обслуговуванню.

У проблемі дефіциту державного бюджету головним є спосіб фінансування дефіциту, а не його наявність і розмір (в деяких умовах це якраз може бути одним з інструментів успішної соціально економічної політики)

Отже, навіть при тому, що бюджетний дефіцит і державний борг - самі по собі не є катастрофічними явищами, їх збільшення може вести до серйозних негативних наслідків не тільки економічного, але і чисто політичного характеру. Адже довіра народу до бюджетної системи, до бюджетного пристрою країни визначає довіру уряду, довіру реформам, що проводяться. Ця довіра неможлива в умовах незбалансованого бюджету - головного фінансового документа країни, в умовах зростаючого внутрішнього і зовнішнього боргу. І це повинно, нарешті, привернути пильну увагу уряду, і виявитися в конкретних результатах. Тому, важливим є раціональне планування, вдосконалення бюджетного процесу і ретельна розробка структури статей прибутків і витрат, що повинні стати першочерговою задачею держави на сучасному етапі розвитку суспільства.

Література:

1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 року - №2456 – IV.

2. Закон України “Про Державний бюджет України на 2010 рiк” від 09.07 2010 року № 2478 - VI.

3. Бюджетна система: Навч.-метод. Посібник для самост. ви им. дисц. - 2-ге вид., перероб. і доп. / В.М. Опарін, B.I. Малько, С.Я. Кондратюк, Г.Б. Коломоєць. - К.: КНЕУ, 2005. - 336 с.

4. Невінчаний І.С. Основні шляхи подолання бюджетного дефіциту в Україні // Формування ринкових відносин. - 2009. - № 6. – С. 98-101.