Ступарик Г.В.

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник:

Якуб’як І.М.

Проблеми валютного ринку в умовах кризи

У сучасній економіці ринок слугує основою побудови як національного господарства – на рівні країни, так і світового господарства – на глобальному рівні. Не є винятком й валютний ринок. Валютні відносини мають ознаки хаотичності, оскільки проявляють дії і прагнення окремих економічних суб’єктів за різноманітності їхніх інтересів та мотивацій. У цьому зв’язку важливою постає проблема дослідження сучасного стану функціонування валютного ринку, оскільки саме він є об’єктивним організатором валютних відносин, який сеґментує та впорядковує прагнення різноманітних економічних аґентів, а також, маючи зворотний вплив на валютні відносини, здійснює їх своєрідне регулювання.

Наведені обставини й зумовлюють необхідність існування валютного ринку, в межах якого і здійснюється організація валютних відносин.

Питання валютного ринку постійно досліджуються вітчизняними вченими, зокрема В. Міщенком, А. Філіпченком, В. Козиком, С. Колтуном, А. Гальчинською, В. Олійником, В. Гейцем, О. Барановським, І. Кравченком, О. Береславською, А. Наговіциним, І. Платоновою та іншими.

Метою дослідження є проблеми валютного ринку України.

У науковій літературі існує декілька різних тлумачень поняття валютного ринку. Різні автори пропонують свої варіанти визначень. Так, наприклад, А. Г. Наговіцин і В. В. Іванов визначають валютний ринок просто як "ринок, на якому продається та купується валюта різних країн".

О. І. Береяславська розглядає валютний ринок у трьох аспектах: у широкому значенні слова, у вузькому значенні слова та з організаційної точки зору. Валютні ринки розглядаються як офіційні центри, де відбувається конвертація іноземних валют на національну за курсом, що складається на основі попиту та пропозиції [3].

Важливим у розвитку валютного ринку є валютно-курсова політика.

Перші ознаки незбалансованої валютної політики з’явилися на початку травня 2008 р., коли, незважаючи на фіксованість валютного курсу в Україні (5,05 грн за дол США), комерційні банки встановили власний курс: 4,85 грн – 4,90 грн.

Суттєвий розрив між курсом, що декларується НБУ та курсом від комерційних структур, виник у результаті природної взаємодії на рівні попиту та пропозиції. Центральний банк України на початку травня 2008 р. значно знизив ступінь своєї присутності на міжбанківському валютному ринку, що відчутно вплинуло на обсяг операцій з іноземними валютами [6].

Рис. 1. Коливання валютної пари USD/UAH

Як ми бачимо з рис. 1, станом на 1січня 2009 року, за 100 дол. США, потрібно було заплатити 770 грн. Потім ми спостерігаємо незначне зниження курсу до 762 грн., тобто зменшення на 8 коп. Починаючи з липня 2009 року видно підвищення валютного курсу долара від 766 грн. за 100 дол. США до 801 грн., і потрібно зазначити, що він є найвищим за досліджуваний період. І до кінця 2010 року спостерігається коливання курсу від 790-793 грн. за 100 дол. США.

На валютному ринку реалізація валютно-курсової політики здійснюється відповідно до поставлених завдань, основним з яких нині є забезпечення стабільності грошової одиниці.

Сучасна фінансова криза внесла свої корективи у роботу національного валютного ринку. Починаючи з вересня 2008 року, ситуація на валютному ринку загострилася і зумовила необхідність застосування жорсткішого регулювання валютного ринку. Причиною загострення ситуації було зниження надходження виручки від експорту продукції через падіння світових цін на традиційні товари експорту. Внаслідок цих змін, що супроводжувалися стрімким підвищенням попиту на іноземну валюту, посиленням девальваційних очікувань у суспільстві, відбулося знецінення гривні, девальваційний тренд якої та загальною невизначеністю посилювався через відсутність економічних передумов для ревальваційної динаміки обмінного курсу національної валюти. Одним суттєвим обмеженням стало рішення НБУ про позбавлення резидентів можливості виводити за кордон валюту, куплену на міжбанківському ринку за індивідуальною ліцензією або залучену у вигляді кредиту. При цьому до кінця 2009 року банки були позбавлені права здійснювати оптові та форвардні операції. Вони отримали право купувати іноземну валюту для погашення зовнішніх кредитів тільки в тому обсязі, в якому продавали залучену від кредитора валюту на міжбанківському ринку.

На валютному ринку у досліджуваний період спостерігалося перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом на неї. У 2007 році сальдо валютних інтервенцій Національного банку України становило майже +7,6 млрд. дол. США, у 2008 році становило - 3,9 млрд. дол. США. У 2009 році обсяги валютних інтервенцій становили 10,4 млрд. дол. США [6]. Валютні інтервенції використовувались також для продажу іноземної валюти резидентам для підтримки зовнішніх платежів за їх борговими зобов'язаннями та розрахунками за критично важливими імпортними контрактами.

Таблиця 2.1.

Валютна структура операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, у 2007-2009 рр.

	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення, +/-
				2008/2007	2009/2008
Операції з купівлі-продажу іноземної валюти, %: -безготівковий ринок; -готівковий ринок	70,8 29,2	75,9 24,1	80,4 19,6	+5,1 -5,1	+4,5 -4,5

Як видно з табл. 2.1., частка операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на безготівковому ринку у 2008 році порівняно з 2007 становила +5,1%, а у 2009 р. порівняно з 2008 р. - +4,5%. Що ж до готівкового ринку, то спостерігаємо зменшення на 5,1% та 4,5% відповідно.

Для покращення ефективного розвитку валютного ринку України пропонується дотримуватися таких заходів:

1. Короткострокові заходи:

- створення Національним банком рівних умов забезпечення симетричності інформації. В наш час очікування (інфляційні, валютні) відіграють вагому роль в економічних відносинах;

- узгодження з боку НБУ та міжнародних фінансових компаній, зокрема НАК «Нафтогаз України», графіку купівлі-продажу іноземної валюти, оскільки об’єм разової закупівлі доларів США такими організаціями складає значну величину від обсягу операцій на валютному ринку;

- створення можливостей для населення, малого та середнього бізнесу погашати кредити в іноземній валюті з використанням гривні. Цей фактор дозволить знизити рівень технічного попиту на валюту;

- використання золотовалютних резервів НБУ у період найбільшого дисбалансу між попитом та пропозицією на валютному ринку. Центральний банк має достатньо великий запас валюти, враховуючи обсяг торгів на міжбанку. Його своєчасне використання дозволить підтримувати рівень пропозиції валюти на сталому рівні. НБУ часто «пересиджує» з валютною інтервенцію, що підштовхує курс UAH/USD вгору.

2. Довгострокові заходи:

- впровадження виробництва імпортозаміщуючих товарів, розвиток національного виробництва для зменшення залежності країни від експорту на зовнішні ринки.

- постійна й узгоджена програма співпраці між Національним банком та урядом. Чітка стратегія співпраці дозволить стабілізувати не тільки валютний ринок, але й зменшити рівень інфляції у країні.

- стабільна політична ситуація.

Виконання цих основних цілей дозволить стабілізувати валютний ринок та створить передумови для виходу держави з валютної кризи.

Отже, потрібно зазначити, що світова фінансова криза вплинула на розвиток національної економіки, зокрема і на валютний ринок, спостерігається значне коливання валютного курсу. Також, в ході дослідження ми бачимо, що з боку Національного банку України було здійснено певні заборони, а саме надання банками кредитів в іноземній валюті, проведення деяких операцій на валютному ринку.

Література:

1. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 6.

2. Гроші та кредит: Підручник. — 3-тє вид., перероб. і доп. / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: кнеу, 2002. — 598 с.

3. Валютний курс і зовнішня торгівля: теоретичний та емпіричний аспекти взаємозв’язку / О.І. Береславська // Фінанси України. – 2009. - №3. – С. 66-76

4. Проблеми валютно-курсової стабільності в Україні / Я.В. Белінська // Актуальні проблеми економіки. – 2009. №8. – С. 200-208

5. Фундаментальні фактори коливання валютного курсу в Україні / Довгань О.В. // Наукові праці. – 2008. - №86. – С. 51-56

6. www.bank.gov.ua - Національний банк України

7. www.nbuv.gov.ua - Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського