Іванищак М.В.

Науковий керівник: Єрмійчук Н.І.

Буковинська державна фінансова академія

Міжнародне співробітництво України з Китаєм

Україна, як молода і суверенна держава, повинна перш за все орієнтуватись на економічне співробітництво з іншими країнами. Оскільки так у неї буде можливість розширити свій економічний простір та заявити про себе як економічно самостійну державу.

З цією метою Україна уклала ділові та партнерські контакти з країнами світу у багатьох сферах. В наш час ця співпраця є важливою оскільки будь-яка держава не може без неї функціонувати і бути повноцінним об'єктом міжнародних відносин.

Актуальність теми полягає у тому, що Китай є найактивнішим партнером України в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, тому постає необхідність у ґрунтовному дослідженні їхньої співпраці.

Питання економічної інтеграції України і Китаю знайшло висвітлення у працях таких науковців як: З.Я. Щербата, О.О. Волович, А.В. Баландин, В. Карпусов, П. М. Мозіас, І. Погорелова, В. Величко, І. Панфілов тощо. У працях цих вчених значною мірою описано науково-технічне, гуманітарне, аерокосмічне співробітництво України з Китаєм та співпраця у військовій сфері

Метою роботи є наукове обґрунтування та розробка рекомендацій щодо укріплення та розвитку стратегічного партнерства між Україною та Китаєм в економічній сфері.

Об’єктом роботи є економіки України та Китайської Народної Республіки.

У складних умовах світової глобалізації та великої кількості економічних криз Китай демонструє високі темпи економічного зростання, а також значне розширення міжнародного поля конкуренції цієї країни. Головна особливість Китайської моделі економічного зростання є ривок уперед в галузі промислового виробництва.

В Китаї щороку відбувається вдосконалення зовнішньоекономічної стратегії розвитку, основна її мета полягає в тому, щоб перетворити Китай до 2020 – 2030 років у найбільш економічно потужну державу світу. Специфічною рисою цієї програми є те, що вона стосується не тільки жителів цієї країни, а й усіх китайських мігрантів. Таким чином в економіку Китаю почав високими темпами вливатися капітал китайських підприємців всього світу.

Тож починаючи з кінця XX століття весь світ почав говорити про так зване «китайське економічне диво». Суть його полягає в тому, що ця країна розвивається стабільно високими темпами незважаючи на світові кризи. На даний момент, Китай входить у число трьох великих країн світу, які виготовляють найбільше сталі та електроенергії.

Виважена зовнішньоекономічна політика країни, характеризується тим, що вона є відкритою в тих межах, які є вигідними для країни. Тобто уряд Китаю поетапно відкриває свою територію для зовнішньої торгівлі

Швидкому економічному зростанню сприяли також такі фактори, як високий рівень політико-економічної стабільності суспільства, а також висока виконавська дисципліна виробничого персоналу, розміри та можливості національної економіки, залучення політико-економічного потенціалу китайської діаспори для розвитку країни, створення привабливого клімату для іноземних інвестицій.

Загалом Китайська Народна Республіка – це потужна аграрно-індустріальна країна. Найбільшого розвитку та поширення тут набули такі галузі промисловості, як чорна та вугільна металургія; машинобудування та приладобудування; фосфорно-фаянсове виробництво; також газова, нафтопереробна, хімічна, авіаційна, космічна, електронна галузі. У більшості з галузей Китай займає провідні місця у світі. Тут працює велика кількість морських та авіаційних портів, а також розвинені найновіші види транспорту.

Україна відноситься до країн з економікою, що розвивається. Тобто в більшості випадків виступає як експортер сировини та напівфабрикатів. Але разом із своїми природними корисними копалинами і вигідним географічним положенням її можна віднести до потенційно багатих країн.

Народно-господарський комплекс країни включає такі види промисловості як важке машинобудування, чорна та кольорова металургія, суднобудування, виробництво автобусів, легкових та вантажних автомобілів, тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, тепловозів, верстатів, турбін, авіаційних двигунів та літаків, обладнання для електростанцій, нафто-газової та хімічної промисловості тощо[8]. Крім того, Україна є потужним виробником електроенергії. Тож,я к бачимо, країна здатна виробляти різноманітні товари і послуги.

Останнім часом дедалі частіше порушується питання про напрями зовнішньої політики України.

Співробітництво, України і КНР, на наш погляд, є ефективним з кількох причин. А саме: економіка КНР характеризується високими темпами розвитку, насамперед в науково-технічній галузі; економіки цих двох країн є дещо схожими, тож це в майбутньому полегшить ведення переговорів та підписання договорів. Варто відзначити і те, що обидві ці країни підпадають у зону зацікавленості таких двох країн як США та Росія. Тому, і для Китаю і для України така інтеграція є найбільш реальною та найбільш вигідною.

Китай вбачає в Україні перспективного економічного партнера в таких галузях як: машинобудування, військово-промисловий комплекс, високі технології, зокрема космічна техніка, авіа- та суднобудівна галузь, матеріалознавство, радіаційна безпека [3, 7].

В економічному співробітництві України і Китаю на перше місце виходить торгівля товарами і послугами. Важливу роль у двосторонній торгівлі відіграє українсько-китайська Міжурядова комісія з питань торговельно-економічного співробітництва (Комісія).

Протягом кількох останніх років у двосторонній торгівлі між Китаєм і Україною спостерігається домінування Китайського імпорту. При чому на торгівлю товарами припадає приблизно 98%, а на торгівлю послугами – 2%. У таблиці 1 наведено динаміку експортно-імпортних операцій у 2008 та 2009 роках, а також зміну цих показників у періодах з 06.2008 – 06.2010рр.

Таблиця 1

Порівняльна таблиця двосторонньої торгівлі товарами за 2008-2009 роки та у періодах з 06.2008 – 06.2010рр (млн. дол. США).

	2008 рік	2009 рік	Темпи зростання/ зниження (%)	06.2008	06.2009	Темпи зростання/ зниження (%)	06.2010	Темпи зростання/ зниження (%)
Товарообіг	6149,10	4168,67	67,79	2869	1912,10	66,65	2338,68	122,31
Експорт	543,53	1434,41	263,91	326,01	814,76	249,92	495,59	60,83
Імпорт	5601,53	2734,26	48,81	2543	1097,35	43,15	1843,09	167,96
Сальдо	-5054,00	-1299,85		-2217	-282,59		-1347,50

З даних, наведених в таблиці 1, можна побачити, що у двосторонній торгівлі характерним є від’ємне для України торгівельне сальдо. Що безумовно є негативним явищем для української економіки, оскільки Україна несе більші витрати ніж прибутки.

Разом з тим, у 2009 році, вперше спостерігалось скорочення обсягів поставок китайських товарів і послуг в Україну, а тим часом український експорт зріс у 2,6 рази або на 163,91%. Але, як бачимо, у 2010 році ця тенденція є зворотною, тобто експорт скоротився на 39,2 %.

Рис. 1. Динаміка двосторонньої торгівлі між Україною та Китаєм у 2008-2009рр.

Рисунок 1 дає змогу наочно спостерігати динаміку загального товарообігу між Україною та Китаєм, в тому числі за експортом та імпортом у 2008-2009 роках.

За даними Ділової ради «Україна-Китай» головною причиною зменшення обсягів українського експорту у 2010 році стало скорочення поставок продукції чорної металургії. Як наслідок – дана товарна група із першого місця перемістилась на четверте.

Окрім цього, Україна і Китай ведуть співробітництво в науково-технічній сфері, військовій сфері, гуманітарній та освітній, в сфері аерокосмічних технологій та в енергетичній, ведуть тісні торговельно-економічні відносини та співпрацюють у металургійній та хімічній галузях .

Розробляючи національну стратегію розвитку України в умовах сучасного глобалізованого світу, необхідно брати до уваги вказаний «азійський» напрям глобальних зрушень, особливу увагу приділяючи в ньому китайському вектору. При цьому варто звернути особливу увагу на існуючі проблеми в такому співробітництві. Більшість проблем, так само як і успіхів, економічного співробітництва України з Китаєм пов'язана із самою структурою експорту.

Основний обсяг експорту приходиться на сировину та ненайсучасніші технології, які недорого коштують на міжнародному ринку, а тому Китаю, як країні, що розвивається є вигідним купувати їх у нас за найнижчими цінами. Отже, на короткий строк попит на ці статті експорту Україні забезпечений. Плідним є й співробітництво у сфері ремонту та модернізації застарілої техніки, а також підготовці та підвищенні кваліфікації кадрів.

Отже, на нашу думку, Україні варто переглянути структуру свого експорту. А саме значно скоротити експорт сировини та дешевих матеріалів, і збільшити продаж готової і модернізованої продукції. Таким чином Україна зможе заявити про себе як про надійного і сильного експортера якісних товарів і послуг.

Список використаної літератури:

1. Величко В. Розробка теоретичних засад перехідної економіки Китаю та їх регіональний аспект // Економіка України. – 2009. – №7. – с.49-63.

2. Мозиас П.М. Китай в период мирового кризисна: бенефициар, жертва или виновник? // Вопросы экономики. – 2010. – №9. – с.93-114.

3. Погорєлова І. Сучасні україно-китайські відносини: історія становлення та розвитку // Історія. Філософія. Релігієзнавство. – 2010. – №3-4. – с.7-11.

4. www.china-ukraine.org – Ділова рада «Україна-Китай».

5. www.mfa.gov.ua/china – Посольство України в КНР.

6. www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики.

7. www.customs.gov.ua – Державна митна служба України

8. http://uk.wikipedia.org/wiki/Економіка_України