Добровільне медичне страхування: реалії сьогодення

I. ВСТУП. Організація системи охорони здоров’я, яка б гарантувала рівне право кожного громадянина на отримання якісної медичної допомоги, може бути забезпечена за допомогою страхової медицини, важливим елементом якої є медичне страхування.

Добровільне медичне страхування - це упевненість в своєму власному майбутньому і гарантія здоров'я в перспективі. І хоча цей вид страхування в Україні не є лідером по продажах полісів і за рівнем обслуговування клієнтів, він залишається одним з найперспективніших видів страхування на сьогоднішній день.

Якщо взяти до уваги досвід зарубіжних розвинених країн, то стає абсолютно зрозуміло, що наш ринок медичного страхування знаходиться ще на самому початку свого розвитку, коли тільки закладається фундамент ринку, формуються тенденції розвитку і методологія. Так, перед страховими компаніями постають питання, що запропонувати і як привернути нових клієнтів.

Питаннями добровільного медичного страхування в Україні займались такі вітчизняні науковці, як: Богуславський Є., Васільєва В., Бастричев В., Кісельов Є., Бурлаєнко І., Кірпа І., Шибалкіна Ю. та інші.

II. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ. Протягом останніх років медицина медицина значно просунулася вперед. На даний момент величезна кількість клінік і методик забезпечує потрібну турботу і лікування практично всіх розповсюджених хвороб. Проте, як і всі послуги, після отримання незалежності вони почали здійснюватися на платній основі, а це означає недосяжність необхідного лікування для певних верств населення.

Перепоною для розвитку добровільного медичного страхування в такій формі, яка сьогодні існує в нашій державі, є низька поінформованість населення про переваги та недоліки медичного страхування як джерела фінансування системи охорони здоров’я. Про це свідчать результати досліджень, проведених Київським міжнародним інститутом соціологічних досліджень (КМІС) та Асоціації психіатрів України. Наведемо деякі дані зазначених вище досліджень. Серед тих, хто отримав вищу освіту, кількість тих, хто обирає бюджетну та страхову моделі, практично однакова — 39% і 36% відповідно. В той час, як серед осіб з неповною середньою освітою бюджетну систему обирає 64%, а страхову — лише 10%. Також ставлення до страхової медицини залежить і від віку респондентів: серед людей від 18 до 29 років обирають страхову модель 34 %, а серед представників старших вікових груп — 9%. Ситуація загострюється за умови старіючої української нації [1].

Якщо розглядати проблему в регіональному розрізі, то кількість прихильників страхової моделі збільшується за умов просування зі сходу на захід України. Так, за страхову модель виступає 20% у Східному регіоні і понад 35% у Західному. На думку багатьох експертів істотними обставинами, які впливають на відмінності у ставленні опитаних з різних регіонів до страхової моделі охорони здоров’я, є досвід країн-сусідів [2].

В Україні оформити поліс добровільного медичного страхування пропонують, за даними журналу «Експерт Україна», близько 80-и страхових компаній, але по-справжньому зацікавлені в цьому виді страхування і роблять на нього ставку тільки близько тридцяти. Згідно даних, підготовлених Українським науково-дослідним інститутом “Права та економічних досліджень” до топ-10 страхових компаній по добровільному медичному страхуванню входять: AXA, Українська страхова группа, УНІКА, Оранта, ІНГО Україна, Дженералі гарант, Альфа Страхування, ПРОСТО-страхування, Універсальна, Провідна.

Для більш наглядного розуміння ситуації на ринку ДМС, необхідно провести аналіз показників даного ринку.

 Так, за показниками вітчизняного страхового ринку  добровільного медичного страхування  за період 2006-2009рр. простежується приріст валових страхових премій з 326396,7 тис. грн. у 2006 р., до 433118,6 тис. грн. у 2007 р., до 578254,5 тис. грн. у 2008 р., а  у кінцевому результаті відбулося значне зростання до 941100,00 тис грн. Проте, така тенденція зростання страхових платежів по ДМС  одночасно простежується на ряду із зростанням валових страхових виплат: з 211448,2 тис. грн. у 2006 р., до 297184,4 тис. грн. у 2007 р., до 408819,76 тис. грн. у 2008 р., та до 632400,00 тис. грн.[4].

У структурі страхових виплат на страхування медичних витрат в 2008 р. припадає 44,9 млн. грн. (30,2%), а в 2009 р. – 81,0 млн. грн. (45,3%); рівень страхових виплат на медичне страхування складає в 2008 р. – 463,1 млн. грн. (70,7%), а в 2009 р. – 551,4 млн. грн.(72,3%) [3].

Що стосується 2010 року, не дивлячись на падіння попиту на деякі страхові послуги, учасники ринку ДМС можуть говорити про зростання надходжень страхових премій за перше півріччя 2010 року.

За попередніми підрахунками страхових компаній, в першому півріччі 2010 року програми ДМС принесли близько 440 млн грн. Для порівняння: за перше півріччя 2009 року ДМС принесло СК 375 млн грн. премій. Даний результат дає можливість учасникам ринку робити позитивні прогнози результатів на 2010 рік.

Так, на думку опитаних страховиків, в 2010 р. можно очікувати зростання порівняно з 2009 р., страхових премій по ДМС на 15-20%. Такий приріст ринку ДМС можливий за рахунок збільшення попиту на дані програми з боку вітчизняних підприємств, а також організованих колективів фізичних осіб.

В середньому програми ДМС подорожчали в 2010 р. на 20-30% порівняно з 2009 . Якщо раніше поліси ДМС в середньому коштували 1,5 тис.грн. в рік і більше, то тепер — 2,5-8 тис.грн.

При цьому необхідно враховувати, що ціни на програми медичного страхування зростають вже не перший рік, наприклад, в 2009 р. вони зросли на 50-60%. Ціни на програми ДМС досягли свого піку в кінці I квартала 2010 р. і поступово пішли на спад.

На ринку так само спостерігається висока концентрація гравців. За підсумками першого півріччя 2010 р. двадцятка лідерів ринку зібрала приблизно 300 млн грн. страхових премій, а на Топ-50 СК припало близько 350 млн грн [3].

До чинників, що гальмують розвиток ринку добровільного медичного страхування можна віднести наступні:

1. Невизначеність правового статусу й перспектив медичного страхування на загальнодержавному рівні.

2. Низькі доходи українців, через що завчасно про власне здоров’я піклується мізерна кількість співвітчизників.

3. Висока вартість страхових полісів, що робить їх недоступними для широкого кола страхувальників.

4. Прихований характер потреби в медичному страхуванні у більшості населення.

5. Недосконалість сучасного вітчизняного податкового законодавства. 

6. Низький рівень якості медичної допомоги й погані умови перебування пацієнтів у медичних закладах.

7. В Україні досі не прийняті уніфіковані медичні стандарти.

8. Відсутність нагромадженого досвіду проведення медичного страхування у вітчизняних страхових компаній.

9. Недостатнє приділення уваги розробці ефективних маркетингових стратегій розвитку добровільного медичного страхування.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ. Розвиток добровільного медичного страхування в Україні вимагає істотного вдосконалення правового забезпечення. На нашу думку, при розробленні нормативно-правових актів з медичного страхування та здійсненні відповідних організаційних заходів слід врахувати наступне:

- підвищити зацікавленість роботодавців у збереженні здоров’я своїх працівників шляхом економічного стимулювання;

- забезпечити законодавче врегулювання за договорами добровільного медичного страхування;

- стимулювати підвищення надійності страхових компаній, які працюватимуть у системі добровільного медичного страхування;

- підвищити зацікавленість роботодавців, громадян та лікувальних закладів у медичному страхуванні шляхом створення оптимальної уніфікованої системи кваліфікації та ціноутворення на медичні послуги;

- на основі системи оцінки якості медичної допомоги, що планується розробити, присвоїти медичним установам державні категорії;

- забезпечити контроль за додержанням єдиних галузевих стандартів лікування усіма медичними установами, що працюють у системі добровільного медичного страхування.

Впровадження в життя всіх вище перелічених заходів дасть змогу створити умови для задоволення потреб населення в одержання висококваліфікованої медичної допомоги. Це у свою чергу зменшить навантаження на державний та місцеві бюджети, відбудеться усунення тіньової медицини в системі медичного обслуговування, що допоможе уникнути необґрунтованих витрат на надання зайвих медичних послуг з метою одержання додаткового прибутку, підвищить фінансовий стан працівників медичних установ.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Богуславський Є.І. Медичне страхування в Україні: проблеми та перспективи / Є.І. Богуславський, Ю.С. Шибалкіна // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2008. – №4. – С. 83-86.

2. Кісельов Є.М. Актуальні проблеми розвитку медичного страхування в Україні / Є.М. Кісельов, С.В. Бурлаєнко, І.Г. Кірпа // Фінансові послуги. – 2009. – №1. – С.24-27.

3. http://www.forinsurer.com. – Електронний журнал про страхування.