Актуальність даної теми полягає у визначенні основних
напрямів створення ефективного обліку кредиторської заборгованості та
визначення шляхів його удосконалення.
На
сьогодні одним з найбільш складних і суперечливих питань обліку є облік
кредиторської заборгованості, що пов'язано з існуванням проблеми неплатежів. Суб'єкти господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем,
замість виконання фінансових зобов'язань по платежах перед партнерами.
Вирішення вищенаведеної складної проблеми багато в чому залежить від
вдосконалення бухгалтерського обліку.
Дослідженню даного питання присвячені роботи таких вітчизняних вчених, як
Ф.Ф.Бутинець, С.Ф.Голов, В.М.Костюченко, М.С.Пушкар, В.О.Шевчук та інші.
Зобов'язання виникають через існуючі обов'язки підприємства щодо передачі
певних активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Як правило, підприємство має кілька видів
зобов'язань і значну кількість кредиторів. Отже користувачам фінансової
звітності необхідно мати можливість визначати величини і типи
заборгованостей із фінансових звітів. Ретельна перевірка фінансових звітів є достатнім для
того, щоб бути
впевненим у тому, що всі
зобов'язання належним чином визначені, оцінені та включені до фінансових звітів
відповідно до вимог чинного законодавства та П(С)БО[1].
У процесі обліку важливим етапом є розробка програми проведення обліку
операцій по кредиторській заборгованості, що визначає характер, терміни і
обсяги запланованих прийомів і способів обліку. Так, в шляхи удосконалення
обліку кредиторської заборгованості можуть бути включені такі питання як:
перевірка критеріїв оцінки кредиторської заборгованості; перевірка правильності
відображення кредиторської заборгованості; перевірка правильності
кореспонденції і відображення операцій з обліку кредиторською заборгованості та ін [2].
При проведенні
перевірки в умовах комп'ютерної обробки даних
потрібно застосувати:
·
Програмний
«конструктор» на базі інтеграції функціонального модуля з підсистемами, що
пов'язані з фінансовими та виробничими аспектами управління. Це дозволить
скоординувати планову послідовність закупок і видачу дозволу, надасть свободу
маневру у виборі способів платежу;
· Дозволити
своєчасно виявляти недопустимі види кредиторської заборгованості, зокрема,
безнадійну заборгованість та правильне і своєчасне її списання, що дасть змогу
отримати достовірну інформацію, необхідну при формуванні та відображенні
фінансових результатів [2].
Таким чином,
запропоновані методи удосконалення обліку кредиторської заборгованості дозволяють постійно контролювати та моніторити ситуацію з нею, вчасно і вірно приймати рішення, уникати складних і суперечних
ситуацій з кредиторами.
Література:
1.
Положення
(стандарт) Бухгалтерського Обліку 11 «Зобов’язання» Затверджено наказом Міністерства
фінансів України від 31.01.2000 № 20, Зареєстровано в Міністерстві освіти
України 11 лютого 2000 р. під № 85/4306;
2.
Акімова Н.С. Основні проблеми обліку дебіторської та кредиторської
заборгованості/ Н.С. Акімова // Науково технічний збірник .- Харків, 2009.- Вип. 77.
- С.268 - 272.