Сагірова
А.І.
Донецький національний університет
економіки і торгівлі
ім.. Михайла Туган-Барановського
ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ
УКРАЇНИ
Одним з показників економічного та
соціального становища населення країни є рівень пенсійного забезпечення.
Зниження ефективності господарювання і спад виробництва, низький рівень
заробітної платні, висока інфляція на початку економічних реформ призвели до
різкого зменшення надходжень до Пенсійного фонду і, як наслідок, до
заборгованості з виплати пенсій населенню. Отже, на сьогоднішній день постає
актуальне питання наповнення Пенсійного Фонду.
Впродовж останніх років складний
фінансовий стан підприємств зумовив несвоєчасну виплату внесків на пенсійне
забезпечення і, як результат, зростання заборгованості з виплати пенсій
населенню.
На сьогоднішній час залишаються не достатньо розглянуті та
обгрунтовані питання формування фінансового механізму пенсійного забезпечення і
напрямків реформування діяльності Пенсійного фонду.
Метою дослiдження є проведення розгляд проблем фінансового
забезпечення діяльності Пенсійного фонду України.
У багатьох
країнах основою пенсійної системи є обов'язкове пенсійне страхування, яке дає
змогу отримувати дохід після припинення трудової діяльності та забезпечення
прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян. Чимало роботодавців через
фінансові проблеми, або тому, що занижують відомості про зарплату працівників,
не сплачують належні страхові внески з фонду заробітної платні. Це суттєво
впливає на надходження до фонду й призводить до примусового стягнення.
Зростання заробітної плати , з якої здійснюються відрахування до Пенсійного
фонду, зумовлює позитивну тенденцію формування доходів цього фонду. [1, с.15]
На
надходження коштів до Пенсійного фонду України також впливає високий рівень
демографічного навантаження на працездатне населення, та наявність у значної
частини застрахованих осіб пільг щодо сплати внесків, низька заробітна плата,
яка у четвертої частини працюючих нижча від прожиткового мінімуму.
Зростання
навантаження на працююче населення - одна з об'єктивних причин фінансової
неспроможності Пенсійного фонду та Державного бюджету, тобто коштів, що
надходять від сплати страхових внесків, не вистачає для фінансування
відповідних пенсійних виплат.
Пенсійні
виплати становлять близько 15% валового внутрішнього продукту, на них
направляється майже 19% видатків державного бюджету.
Внаслідок
недостатньої роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади не
поліпшується дисципліна щодо сплати страхових пенсійних внесків, повільно йде
детінізація зайнятості та доходів, що є значним резервом для фінансової
стабілізації пенсійної системи і системи соціального страхування в цілому.
Наповнення
фінансової складової Пенсійного фонду залежить від наявних правових механізмів,
дія яких спрямована нині лише на фіксовані доходи та заробітну плату населення.
Існує кілька
причин, які ускладнюють надходження коштів до Пенсійного фонду від аграрного
сектора економіки: списання й реструктуризація боргів; заборгованість із
виплати заробітної платні сільськогосподарським працівникам.
Узагальнюючі
усі перераховані фактори можна казати про гостру необхідність реформування
пенсійної системи Украйни, яке у майбутньому допоможе здолати ті проблеми, що
виникли у системі фінансового забезпечення Пенсійного фонду України.
Важливою
проблемою є і недостатня поінформованість суспільства про характер намічуваних
змін у пенсійній системі України, через що у населення спостерігається певна
недовіра до перетворень у цій сфері.
Таким чином,
діюча система пенсійного забезпечення вступила у протиріччя з новими реаліями
ринкової економіки і водночас стримує реформування системи оплати праці та
зростання легальних доходів населення, економічний розвиток загалом [3, с.77].
Слід
відмітити, що зволікання з проведенням пенсійної реформи неминуче призведе або
до збільшення розмірів пенсійних внесків, введення додаткових платежів і
збільшення навантаження на економіку, або до зменшення пенсій, затримки з їх
виплатою. Це остаточно загострить економічну ситуацію і посилить соціальну
напругу.
Таким чином,
пенсійне забезпечення - це державна система й основна складова системи
соціального захисту населення i ефективне забезпечення пенсіонерів можливе лише за умов
належно спланованого та відпрацьованого фінансового механізму пенсійного
забезпечення. Особливо проблематичним воно буде за умови низьких темпів
зростання реальної заробітної платні і, відповідно, надходжень до Пенсійного
фонду України. Це доводить необхідність реформування чинної пенсійної системи,
яка повинна забезпечувати: обов'язковість солідарного компонента пенсійного
забезпечення, що передбачає перерозподіл доходів між різними поколіннями, на
користь низькооплачуваних працівників; обов'язкову участь громадян у системі
соціального страхування; відповідальності держави за створення пенсійної
системи; прозорості використання пенсійних коштів як для державного пенсійних
фондів, так і недержавних пенсійних фондів, банків, страхових компаній.
Література:
1.
Бойко М.Д. Право пенсійного забезпечення в Україні: Навч. посіб. 2-е вид.,
випр. і доп. - К.: Атіка, 2006. - 356 c.
2.
Гнибіденко І.В. Пенсійна реформа в Україні: стан, проблеми, перспективи //
Економіка України. - 2007. - №4. - с.4 - 11.
3.
Терещенко Г.М. Мусатова Т.А. Проблеми розвитку державного пенсійного
страхування в Україні // Фінанси України. - 2008. - № 12. - С. 76-88.