Павленко М.А.

Науковий керівник: Петращак О.О.

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Название конференции: Ключевые аспекты научной деятельности

 

ВПЛИВ ТЕОРІЇ ГРОШОВОГО ОБІГУ М. І. ТУГАНА-БАРАНОВСЬКОГО  НА РОЗВИТОК СУЧАСНИХ ГРОШОВИХ СИСТЕМ

 

 

У національній економіці відбувається безперервний кругообіг доходів і продуктів, який опосередковується відповідним обігом грошей. Грошовий обіг – це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки  [1]. Грошовий обіг – це сукупність всіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.

Об'єктивну основу грошового обігу становлять суспільний поділ праці і розвиток товарного виробництва, в якому рух грошового капі­талу обслуговує відносини розподілу і обміну, а через амортизаційні від­рахування і фонди обігу забезпечується обслуговування процесу вироб­ництва і споживання. Розвиток товарного виробництва, що привів до утворення загальнонаціональних і світових ринків, стимулював розви­ток грошового обігу для обслуговування руху і реалізації сукупного сус­пільного продукту, в тому числі і кругообігу капіталу, обігу товарів і послуг, руху позичкового капіталу і доходів населення.

Для ефективного функціонування економіки будь-якої держави питання ефективного функціонування грошової системи країни є однією з найважливіших проблем [1].

На розвиток системи господарювання в період становлення ринкових відносин в Україні велике значення мали дослідження  видатного українського вченого-економіста М.І. Тугана-Барановського. Його погляди на процес грошового обігу є досить актуальними й сьогодні, тому можуть використовуватися як теоретико-методологічна основа для вирішення багатьох нагальних проблем становлення й розвитку національної економіки України.

Розвиток системи грошових відносин у кінці XIX – на початку XX ст. досліджували сучасники тих подій – відомі вчені М. Бунге, О. Міклашевський, М. Соболєв, І. Трахтенберг, і роботи М.Тугана-Барановського також були об'єк­том їх досліджень. Численні аспекти обраної проблеми представлені в наукових роботах таких вітчизняних вчених, як Л. Антоненко, В. Бабич, Ю. Ба­жал, С. Біла, А. Чухно. Серед закордонних до­слідників спадщини М.І.Тугана-Барановського слід відзначити наступних науков­ців: С. Амато,  А. Ноув, Н. Балабкінс.

Дослідження праць М.І.Тугана-Барановського особливо стосовно теорії грошового обігу, потребує більш глибокого й системного вивчення.

Проаналізувавши теоретичну діяльність М.І.Тугана-Барановського можна сказати, що вона не була уособленою від його практичної роботи, громадської активності, поєднувалася із нею, виступала в якості методологічної основи для конкретних дій. Можна констатувати, що висновки та положення М.І.Тугана-Барановського віднайшли впровадження при державотворенні в Україні, у процесах  становлення та оптимізації системи грошово-фінансової оптимізації у державі [2].

Сучасні особливості паперової системи, а також тенденції поширення електронних грошей, карткових систем розрахунків разом із зобов'язаннями урядів проводити жорстку монетарну політику в межах існуючих міжнародних угод є доказом передбачень М.І.Туганом-Барановським, щодо напрямів розвитку монетарної сфери економіки, зокрема положень його кон’юнктурної теорії вартості грошей. Відтак, цього вченого можна вважати одним з перших прибічників активної участі уряду через монетарну полі­тику в економічному житті суспільства.

         Аналіз праць М.І.Тугана-Барановського засвідчує, що концепція майбутнього розвитку світової системи грошового обігу має включати такі пункти: відмова від грошового обігу, заснованого на дорогоцінній монеті; введення паперового грошового обігу; створення незалежної фінансової установи, яка буде наглядати та регулювати грошових обіг у країні; створення обов'язкового фонду з дорогоцінних металів, який повинен зберігатися в спеціальній фінансовій установі; впровадження активної державної політики щодо регулювання системи паперового грошового обігу; залучення державних методів регулювання економіки для запобігання негативних явищ внаслідок змін кон'юнктури ринку та зменшення негативного впливу економічних циклів на розвиток сфери грошового обігу; формування світового порядку на основі міжнародних угод щодо введення в усіх країнах-контрагентах паперового грошового обігу; повне розірвання зв'язку паперових грошових знаків із дорогоцінними металами; постійний державний моніторинг сфери грошового обігу та регулювання вартості грошей не тільки їх кількістю в обігу та забезпеченістю товарною масою, але й факторами, що обумовлюють відповідну кон'юнктуру ринку [1].

Виникнення й розвиток різних грошових систем майже у всіх відомих суспільствах є красно­мовним свідченням вигод, що дає загальноприйнятий засіб обігу – гроші. У цьому відношенні спадщина М.І.Туган-Барановського містить глибоке і практично значуще для сучасної економічної теорії та регулятивної монетарної діяльності розуміння природи та особливостей функціонування грошових систем. Погляди М.І.Тугана-Барановського стосовно розвитку грошей в умовах соціалістичного господарства були першою спробою обґрунтування системи безготівкових розрахунків та розрахунків за допомогою сучасних дебетових та кредитових пластикових карток [3].

Положення М.І.Тугана-Барановського про те, що у паперових грошах є ембріон грошей іншого роду, грошей нетоварної природи, отримує новий вимір за умов поширення електронних грошей.

Стосунки з приводу кредитних, фінансово-монетарних відносин, як відзначав М.І.Туган-Барановський, перестали бути стихійним результатом вільної гри економічних сил і потрапили під планомірний контроль суспільства. Відтак держава із пасивного спостерігача процесів на грошовому ринку перетворюється на активного керівника цього господарського процесу і таким шляхом заповнює відносну слабість паперових, а на сучасному етапі – електронних грошей [3].     

Думка М.Тугана-Барановського щодо майбутнього обов’язкового державного регулювання економіки взагалі та грошової системи зокрема, була вірним припущенням, щодо подальшого розвитку грошових відносин у світовій економіці. Оскільки держава за умов становлення моделі інноваційного розвитку відіграє істотну роль в економічному житті суспільства – як у формі адміністративно-правового втручання в господарські процеси, так і через власну особисту участь у виробництві, виступаючи найбільшим власником і реалізуючи підприємницькі функції в ряді важливих галузей народного господарства.

Можна вважати, що М.І.Туган-Барановський є  одним з перших прибічників активної участі уряду через монетарну полі­тику в економічному житті суспільства за будь-яких політичних та економічних формацій. Його ідеї, щодо державного регулювання грошового обігу не тільки мали вплив на формування економічних шкіл XX ст., але мають безсумнівне значення для реалізації ефективного та виваженого державного регулювання сфери грошового обігу на сучасному етапі.

 

Список використаних джерел:

1.     Історія економічних учень: підручник / за ред. В.Д. Базилевича – К.. Знання, 2005. – 564 с.

2.     Злупко С.М. Економічна історія України: навчальний посібник / С.М. Злупко. – К. : Знання, 2006. – 367 с.

3.     Кучин С.П. Теорія грошового обігу М.І.Тугана-Барановського: Монографія/ Кучин С.П. – Харків: Курсор, 2009. – 152 с.

4.     Павловський М. «Про історію розвитку економічних вчень» 2-ге вид. К.: Шлях України, 2007 р. – 236 с.