Материнська О.А.

Нестеров Ю.В.

Вінницький національний аграрний університет

Конкурентоспроможність зерна України на світовому ринку

Виробництво зерна в Україні історично посідає одне з основних місць у розвитку сільського господарства. Зерно використовується у ряді промислових виробництв, забезпечує кормові ресурси, має велике значення у формуванні експортних поставок продовольчих товарів держави. Україна належить до провідних держав-зерновиробників світу.

Останнім часом все частіше українські науковці переймаються питаннями конкурентоспроможності, при чому набуває особливої важливості не тільки конкурентоспроможність країни або агропромислового комплексу, а, зокрема, і зернового підкомплексу і зерна – як однієї з провідних ланок продовольчої безпеки країни.

Питання конкурентоспроможності зернової продукції розглядається у працях таких відомих вчених- економістів як О. Амосов та Р. Фатхутдінов, вагомий внесок вносять роботи А.Г.Івахненко, Б. Губського, А. Кредісова, М. Гельвановського, С.Кваші та В. Месель-Веселяка.

Розвиток конкурентоспроможності зерна України повинен здійснюватися на таких напрямках: по-перше, визначення перспективних світових регіональних ринків збуту українського зерна; по – друге, вирішення проблем інфраструктури експорту українського зерна; по - третє, розробка комплексної моделі стратегії управління зерновим сектором економіки України на світовому товарному ринку.

Для підвищення конкурентоспроможності зернового комплексу України на світовому ринку, необхідно здійснювати ряд заходів, які б сприяли розвитку даного виробництва.

Насамперед, суттєва державна підтримка виробника зерна; регулювання розвитку виробничої та ринкової інфраструктури; економіко-правове забезпечення зовнішньополітичної діяльності та зовнішньополітичне регулювання позиції зерна на світовому ринку.

При цьому стратегія управління передбачає поступове зменшення державного впливу на процеси.

Створення необхідних умов для ефективного виробництва, становить фундамент конкурентоспроможності зернових на світовому товарному ринку, забезпечує його ключові параметри: якість і ціну, а також регулює термін реалізації на відповідному ринковому сегменті та можливості просування зазначеного товару на інші сегменти світового ринку. Важливість підвищення ефективності процесу виробництва актуалізується і тим фактором, що він забезпечує наявність значних партій товару, створює державний резерв, на основі якого реалізуються ринкові компоненти впливу держави на світовий ринок.

Таким чином, державне регулювання конкурентоспроможністю зернового сектора України на світовому ринку повинно спрямовуватися на створення необхідних умов демократичного розвитку економіко правової, зовнішньополітичної та інфраструктурної бази ринку зернових.

Разом з тим необхідно враховувати, що якщо конкуренція недостатньо сильна і мета, яку ставлять перед собою підприємства, не підкріплюється істотними інвестиціями, то вимогливість покупців не приведе до появи поліпшеної продукції.

Список використаних джерел :

1. Гладій М.В. Використання виробничого потенціалу аграрного сектора економіки України . – Л: Наука, 1998. – 294с.

2. Глухарев А.И. Европейское сообщество в поисках новой стратегии. – М: Економика, 1990. – 227с.

3. Жигадло В.С., Сікачина О.В. Виробництво зернових та олійних культур в Україні: проблеми та перспективи в умовах світової продовольчої кризи / За ред. Володимира Артюшина. − К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ПРООН, 2008. − 44 с.

4. Пугачов В.М. Ринок зерна в умовах кризи / В.М. Пугачов// Економіка: проблеми теорії та практики. – Дн.:ДНУ, 2009.