Пиндик М.В.

Науковий керівник: Білик М.В.

Буковинська державна фінансова академія, м.Чернівці

 

Використання коштів місцевих бюджетів в умовах їх економічної самостійності

 

Актуальність проблеми використання коштів місцевих бюджетів зростає у зв'язку зі змінами, які стосуються бюджетів місцевого самоврядування. Треба наголосити, що в сучасній Україні назріла необхідність справжньої, а не декларативної фінансової децентралізації для більш повного та ефективного задоволення потреб населення в кожному регіоні. Без бюджетної самостійності місцевих органів влади з її численними складовими й урахування податкового потенціалу кожного регіону побудова й розвиток ефективної та дієвої бюджетної системи України може відкладатися на невизначений час.

У науковій літературі проблема видатків місцевих бюджетів обговорюється останнім часом доволі активно. У наукових працях О.О. Сунцової, О. Д. Василика, Є.В. Жемеренка, О.С. Дроздовської та інших значна увага приділена процесам формування коштів місцевих бюджетів та напрямкам використання цих коштів[2; 3; 4; 5]. Автори зосереджують увагу на питаннях підвищення ефективності розподілу бюджетних ресурсів між рівнями влади.

Метою даної роботи є вивчення напрямів використання коштів місцевих бюджетів з огляду на поняття фінансової децентралізації та самостійності місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети – це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи місцевого самоврядування. Об'єктивність існування бюджету потребує досконалого обґрунтування напрямків його застосування, використання передусім для створення сприятливих умов функціонування економіки й досягнення високого рівня добробуту[5].

Використання коштів місцевих бюджетів безпосередньо пов'язане з виконанням державою та органами місцевого самоврядування покладених на них завдань, найважливішими з яких є регулювання суспільного відтворення, задоволення потреб населення, управління державою, забезпечення охорони правопорядку, функціонування національної оборони, охорона навколишнього середовища, здійснення міжнародного співробітництва тощо. Бюджетним кодексом передбачено критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами [3].

Більшість державних видатків, насамперед соціального спрямування, фінансуються з місцевих бюджетів. Це, передусім, виплати із соціального захисту та соціального забезпечення населення, утримання закладів соціально-культурної сфери, видатки на розвиток місцевого господарства. Місцеві бюджети в сучасних умовах є одним із джерел задоволення життєвих потреб населення. У таблиці  1 наведені суми видатків із місцевих бюджетів України на основні громадські послуги в 2008-2009 роках [2].

Таблиця 1.

Видатки з місцевих бюджетів України у 2008-2009 роках

 

 

Показники

Роки

Вілхилення

2008

2009

Тис.грн.

%

Видатки місцевих бюджетів (усього), млн. грн.:

15120,9

15970,7

+894,8

105,62

на транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації, інформатику

 

1189,0

 

696,1

 

-492,9

 

58,54

на ЖКГ

1553,6

1356

-197,4

87,29

на соціально-культурні заходи

16263,5

19598,8

+3335,3

120,51

на державне управління

770,8

1716,5

+945,7

222,69

на громадський порядок

242,9

363,8

+120,9

149,77

Загальнодержавні видатки, млн. грн.

55528

60318,9

+4790,9

108,63

 

За даними таблиці, витрати на транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації, інформатику з місцевих бюджетів України зменшилися з 1189 млн. грн. у 2008 році до 696,1 млн. грн. у 2009-му. Витрати на житлово-комунальне господарство (ЖКГ) також зменшилися на 197,4 млн. грн., або на 12,71 %. У 2009 році витрати на соціально-культурні заходи з місцевих бюджетів збільшилися порівняно з 2008 роком на 3335,3 млн. грн., темпи зростання цих видатків становили 120,51 %. Витрати на державне управління зросли на 222,69 % у 2009 році порівняно з 2008 роком. Зросли витрати на громадський порядок у 2008 році порівняно з 2007 роком – з 242,9 млн. грн. до 363,8 млн. грн., тобто на 120,9 млн. грн. Таке зростання видатків місцевих бюджетів на громадські послуги відбувалося на тлі загального зростання видатків місцевих бюджетів на 879,8 млн. грн., або на 105,62 %. Загальнодержавні видатки також зросли на 4790,9 млн. грн. у 2003 році порівняно з 2008 роком, темп зростання загальнодержавних видатків за цей період становив 108,63 %.

Що ж до міжрегіональних відмінностей у витратах місцевих бюджетів із розрахунку на одного жителя, то в 2008-2009 роках відмінності між мінімальним та максимальним рівнем становили менше 40 %. У 2008 році витрати місцевих бюджетів більшості регіонів перевищували 95 % від середнього по областях України рівня (тільки в Донецькій та Херсонській – менше 92 %, у Луганській області – 88 %). У 2008 році найбільші витрати місцевих бюджетів на одного жителя були в АР Крим і становили 122 % від середнього рівня по Україні, у Київській області – 111,3 %, у Харківській – 105,9 %, Миколаївській – 103,6 % [2].

Ознакою сучасної побудови бюджетної системи України є самостійність усіх бюджетів. Місцеві бюджети одного рівня не можуть бути включені до місцевих бюджетів іншого рівня.

Під бюджетною самостійністю розуміють право органів місцевого самоврядування мати власний бюджет, самостійно його розглядати й затверджувати. Податкова самостійність передбачає право встановлення місцевих податків та зборів, їхніх ставок, пільг і визначення податкової бази. Обов'язки щодо видатків передбачають зобов'язання органів місцевого самоврядування в межах своїх функцій самостійно визначати склад видатків і здійснювати їх із місцевих бюджетів. Встановлення дійсної самостійності кожного бюджету відповідає засадам бюджетного федералізму, які набувають дедалі більшого поширення в побудові бюджетних систем, у тому числі в унітарних державах [3].

Самостійність місцевих бюджетів також визначається захищеністю їхніх доходів при прийнятті рішень органами державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування. Головними складовими поняття самостійності місцевих бюджетів також є невключення місцевих бюджетів до державного та інших бюджетів; наявність власних та закріплених джерел доходів; право самостійно визначати напрями використання бюджетних коштів; право самостійного використання вільних бюджетних коштів, а також законодавчого обмеження можливості їх вилучення.

 

 

Список використаних джерел

1.     Бюлетень фінансово-податкового законодавства та практики його застосування // Офіційні матеріали Державної податкової служби України. – 2010. – № 1 (4). – 400 с.

2.     Василик О.Д. Бюджетний механізм в управлінні економікою /                       О.Д. Василик // Фінанси України – 2010. – № 3. – С. 22 – 23.

3.     Жемеренко Є. В. Використання коштів місцевих бюджетів України / Є. В. Жемеренко // Фінанси України. – 2009. – № 8. – С. 13.

4.     Дроздовська О. С. Теоретичні засади фінансової децентралізації / О. С. Дроздовська // Фінанси України. – 2008. – № 8. – С. 20.

5.     Сунцова О.О. Доходи місцевих бюджетів в сучасних умовах: дисертація канд. екон. наук: 08.04.09 / Інститут аграрної економіки УААН. – Київ. – 2003. – С. 5.