Мочернюк В.П.

Науковий керівник: Якуб’як І. М.

Буковинська державна фінансова академія

Ринок колекторських послуг в Україні

У зв’язку з економічною кризою та масового зростання безробіття в Україні значно зросли проблеми з невиконання кредитних зобов’язань перед комерційними банками

Зважаючи на це, фінансові установи все частіше залучають до роботи із проблемними клієнтами колекторів. Питання, пов’язані з колекторською діяльністю досліджували такі науковці як: Яковлева Н., Нікітюк А.Б., Ларіонова К.Л. Однак дане питання мало досліджене: принципи і характер даної діяльності постійно змінюється та не є однорідними, адже дії колекторських фірм не є законодавчо закріпленими.

. В період 2006-2008 років в Україні спостерігався бум роздрібного кредитування, який у великій мірі був обумовлений приходом на наш кредитно-банківський ринок міжнародних потужних гравців у сфері роздрібного кредитування, таких як Райфайзен, Просто Фінанс, Парі Бас, Агрі Коль, Юні Кредіт та інші. Поряд з цим зрозуміло збільшилась кількість неплатежів за споживчими кредитами.

Загострення проблеми прострочених боргових зобов’язань фізичних осіб перед банківськими й іншими кредитними організаціями спровокувала динаміка зростання ринку споживчого кредитування. Серед інших причин є слабка система взаємодії в українських кредитних установах, не відпрацьована робота із бюро кредитних історій, відсутність налагодженої взаємодії колекторів і кредитних установ. Рівень проблемної заборгованості перед фінустановами на сьогодні становить 15% роздрібного кредитного портфеля банків, а це близько 25 млрд грн.

За даного рівня проблемних кредитів в Україні, не дивним є явище бурхливого розвитку колекторського бізнесу. На сьогднішній день на ринку нараховується близько 40 колекторських фірм з яких лише декілька мають свої представництва по всіх регіонах України, інші діють лише на локальному рівні.

Основні колекторські агентства займають 70% даного сегменту ринку. Інші 30% ринку займають невеликі, в основному регіональні колекторні агентства. Це говорить про те, що ринок колекторських послуг на даному етапі свого розвитку характеризується невисокою концентрацією і є низькоконкурентним, що спрощує вихід на нього нових гравців впродовж наступних 3-х років. До провідних колектоських агенств України належать: колекторське агенство "Вердикт" (Verdict) частка ринку яких становить 28%; Credit Collection Group(CCG) з часткою на ринку 20%; Укрфінанси, УкрБорг, Європейська агенція з повернення боргів займають 10%, 7% та 5% відповідно. За оцінками аналітиків, ринок колекторських послуг в даній сфері заповнений лише на 60-65%, тому вихід на нього зараз виглядає перспективно.

Нині у загальному портфелі проблемних боргів, з яким працюють колектори, 80% становлять банківські кредити фізичних осіб. Портфелі страхових компаній становлять близько 6%, телекомунікаційних компаній – 1%, інших – майже 13%. За прогнозами аналітиків у 2012 р. ці показники будуть перерозподілені таким чином: портфелі банків становитимуть 68%, страхових компаній – 13%, телекомунікаційних 6 % та інших підприємств – 13 %, – в тому числі ЖКГ.

Сьогодні попит на колекторські послуги значно перевищує пропозицію. Це свідчить про сприятливі умови для розвитку колекторської діяльності в Україні. Проте негативним фактором для існування колекторського бізнесу на Українському ринку є відсутність нормативно-правової бази якаб на належному рівні регулювала колекторську діяльність. Проте в більшості випадків не однозначність вітчизняного законодавства та не знання громадяними законів і є причиною успішної діяльності колекторів. Так правозахисники підкреслюють, що діяльність приватних структур із повернення боргів не може бути врегульована у вітчизняному правовому полі, оскільки головні засади такої діяльності суперечать цілій низці фундаментальних норм національного законодавства. А саме, примусове стягнення заборгованості з боржника здійснюється виключно Державною виконавчою службою України в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про державну виконавчу службу». Крім того, ст.355 Кримінального кодексу України передбачає настання кримінальної відповідальності за «примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань».

Неврегульованим лишається тільки питання можливості уступки права вимоги за кредитними зобов’язаннями, тобто передання банком юридичним особам виконання певних своїх обов’язків цим самим перадають інформіцію яка є конфіденційною, чим і користуються колектори. Подібний пункт договору завжди містить в договорі з таким формулювання: «Підписанням Договору Позичальник надає Банку безумовну та безвідкличну письмову згоду на надання такої інформації».

Проте незвжаючи на відсутність правового регулювання , розвиток колекторського бізнесу в Україні є актуальним і досить прибутковим адже прибуток колектора становить в середньом 50% від суми боргу, але проблемою є те що на основі цього розвитку найбільш негативного впливу зазнають позичальники, оскільки українські колекторські компанії не мають висококваліфікованих спеціалістів та навичок ділового колекторського бізнесу міжнародного рівня.

Література:

1) Закон України «Про банки і банківську діяльність».№ 2121-ІІІ від

7. 12.2000р. зі змінами

2) Щербак С. В. Примусове виконання рішень у цивільному судочинстві / С.В. Щербак // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2009. – № 3. – С. 66 – 73

3) Неповернення кредитів як наслідок фінансової кризи / А.Б. Нікітюк, К.Л. Ларіонова // Збірник статей та доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (14-15 травня 2009 р.) / МОНУ, Хмельницький національний університет.- С. 82-84.