Економічні науки/ 10. Економіка підприємства

Бутенко В.С.

Національний технічний університет України «КПІ»

Особливості запровадження інновації для підвищення

конкурентних переваг підприємства

Для забезпечення конкурентоспроможності продукції та досягнення успіху в довгостроковій перспективі підприємство повинно запроваджувати інноваційну політику.

Термін «інновація» походить від латинського investio (одягаю) і novatio (оновлюю). До наукового лексикону це поняття вперше ввів Й.  Шумпетер, що в перекладі означає «втілення наукового відкриття, технічного винаходу в новій технології або новому виді продукції». Окрім цього, інновація розглядалася 
Й.  Шумпетером як нова функція виробництва та її нова комбінація.

Розрізняють три типи інновацій (рис. 1) [3]: інкрементна; наполовину радикальна; радикальна.

Інкрементна інновація зумовлює поступове удосконалення товарів і бізнес-процесів. Її відмінні особливості: тривалий процес реалізації і відносно невеликі суми інвестицій, розтягнуті в часі. За рахунок плавного переходу з одного стану до іншого підприємство зазнає менших організаційних змін. В зв’язку з цим даний  тип інновацій доцільно застосовувати, коли підприємство має в своєму розпорядженні необхідний час для реалізації такого плавного переходу.

Протилежністю інкрементної інновації є радикальна, яка впливає на всі виробничі процеси, має відносно короткий період реалізації і високу інтенсивність освоєння інноваційних засобів. Радикальні інновації запроваджують, коли існує необхідність в заміні або розробці нової технології замість морально застарілої, при цьому модернізація технології або товарів на базі інкрементних інновацій себе вичерпала.

Рис.1. Матриця інновацій [1]

Рис.2. Етапи реалізації інновації і динаміка можливості впливати на результат

На рис.2 приведені характерні етапи реалізації інновації, проте перш ніж ухвалити рішення про реалізацію, необхідно зробити комплексний економічний аналіз доцільності інновації, кількісно оцінити майбутні вигоди, які принесе цей проект, станом на сьогоднішній день. В економічних розрахунках будь-який позитивний результат визначається балансом витрат (інвестицій) і доходів на весь прогнозований період  експлуатації об'єкту інвестування.

На підставі цього можна виділити наступну послідовність дій з виконання аналізу доцільності інноваційного проекту:

1. Визначити ефективний період тривалості життєвого циклу інновації на основі зіставлення темпів морального зносу технічних (технологічних) активів.

2. Розробити різні сценарії реалізації інновації.

3. Розрахувати і оптимізувати витрати за кожним інвестиційним етапом.

4. На основі даних маркетингових досліджень ринку провести прогнозування майбутніх вигод від реалізації товарів (послуг), обсяг яких визначається технічними можливостями об'єкту інновацій.

5. Розрахувати показники економічної ефективності з урахуванням впливу внутрішніх і зовнішніх чинників невизначеності. Розробити рекомендації з нейтралізації ризиків і оцінити доцільність створення компенсаційних фондів.

6. Вибрати варіант сценарію реалізації інновації з кращими показниками економічної ефективності.

Процес інновації забезпечується інвестиціями на кожному етапі її реалізації.

Список використаних джерел:

1. Давила Т. Работающая инновация. Как управлять ею, измерять ее и извлекать из нее выгоду / Давила Тони, Эпштейн Марк Дж., Шелтон Роберт.: Пер. с англ. Г.Ф. Козицкой. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2007. – 320 с.

2. Друкер П. Бизнес и инновации / Питер Друкер. – М.: Вильямс. 2007. – 432 с.

3. Залунин В.ф.Стратегия и тактика строительной фирмы в условиях рынка / В.Ф. Залунин. – Днепропетровск: Придніпровський науковий вісник. 1998. – 240 с.

4. Ильин Н.И. Управление проектами / Н.И. Ильин, И.Г. Лукманова. – С. Пб.: «Два-три», 1996. – 610 с.