МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ПРОЕКТУ: ОСОБЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Бойко І. А., Моніч Г.А.

Україна, м.Чернівці

Буковинська державна фінансова академія

Розглянуто переваги застосування екологічної оцінки як інструменту проектного аналізу. Показано зв’язок екологічної оцінки з формуванням та впровадженням системи екологічного менеджменту на підприємстві та оцінкою екологічної ефективності аналізу проектів.

Постановка проблеми. Нині в Україні все більше приділяється уваги рішенню проблем екологічної безпеки. Зростає розуміння того, що зараз сучасні екологічні загрози мають зовсім інший характер та масштаб впливів на суспільство та природне середовище, ніж колись. Відбувається реформування екологічно небезпечної економіки в екологічно безпечну, як це робиться у всьому світі. Тому в умовах реформування економіки важливе місце посідає процес становлення екологічного аудиту як самостійного напрямку діяльності. Зараз настав час розгалузити систему екоменеджменту до кожного підприємства. Для цього необхідно провести екологічну інвентаризацію кожного підприємства, що в міжнародній практиці одержала назву екологічного аудиту. Саме екологічний аудит дозволить об’єктивно оцінити проект в контексті екологічних наслідків його впровадження.

Сучасна практика реалізації проектів визнала, що дешевше доповнити планування проекту аналізом довкілля, ніж ігнорувати цей момент і розраховуватися за екологічні помилки у майбутньому. Більшість проектів з розвитку промисловості, інфраструктури та сільського господарства є потенційним джерелом забруднення, що, як правило, негативно впливають на навколишнє середовище. Ретельне попереднє планування може допомогти мінімізувати і навіть уникнути забруднення та незворотних змін у довкіллі.

Мета статті. Аналіз методів оцінки екологічних наслідків реалізації проектів та визначення взаємозв’язку між вибором технологічного процесу або його розробкою та потенційною можливістю мінімізації негативних впливів на навколишнє середовище.

Аналіз досліджень та публікацій. Проблемам проектного аналізу у сфері оцінки екологічних наслідків проектів присвячено праці провідних вчених таких як Дідович А.П., [1], Звягінцева Г.В. [2], Коморін В. М. [3], Курдина О.О. [4], Скоробогатова Н.Є. [5], Шапошникова Н. М. [3]. Проте слід зазначити, що дані методи та їх практична реалізація, що дуже важливо при плануванні і реалізації інвестиційних проектів, ще вивчені недостатньо і потребують поглибленого дослідження та аналізу.

Виклад основного матеріалу. Якість навколишнього природного середовища належить до найнагальніших соціально-економічних проблем сьогодення, що хвилюють світове співтовариство. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є оцінка екологічних наслідків проектів, що застосовується практично у всіх країнах світу як інструмент екологічної політики.

Екологічна оцінка – це процес систематичного аналізу й оцінки екологічних наслідків запланованої діяльності, консультацій із зацікавленими сторонами, а також врахування результатів цього аналізу і консультацій при плануванні, проектуванні, затвердженні та здійсненні такої діяльності [4, 77].

Головною складовою екологічного аналізу проектів є визначення типів впливу проекту на навколишнє середовище та оцінка екологічних наслідків проекту. Як правило, така оцінка базується на законах, яке регулює питання, пов’язані з охороною навколишнього середовища країни, в якій реалізовуватиметься проект.

Однак в Україні з чинним законодавством у даній сфері є проблеми. Основний нормативно-методичний документ – Посібник до розроблення матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище, не містить у собі ніяких методичних рекомендацій з оцінки екологічних ризиків. У методичному документі «Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки», який розроблено Держпромгірнаглядом України, та у методичному документі «Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря», який розроблено МОЗ України, також цілком відсутні методичні вказівки щодо оцінки екологічних ризиків [2, 307].

Таким чином, сьогодні є актуальним удосконалення на національному рівні процедур ідентифікації екологічних небезпек, визначення основних методичних принципів оцінки екологічних ризиків та їхніх допустимих рівнів та взагалі розробка Методики з оцінки екологічних ризиків при забрудненні навколишнього природного середовища.

Сьогодні особливу увагу при визначенні розміру впливу на навколишнє середовище приділяють природним ресурсам, які споживатимуться при реалізації проекту (особливо тим, що не відновлюються або відновлюються протягом тривалого періоду), типу технології, яка застосовуватиметься у виробничому процесі, а також факторам контролю забруднення навколишнього середовища, закладеним у проекті.

Одне із завдань оцінки екологічного впливу проекту в Україні – як можна більш об’єктивно визначити результати реалізації даного проекту на екологію країни.

При виборі методів проведення аналізу економічних наслідків необхідно враховувати етапи функціонування проекту, мету аналізу, критерії прийнятного ризику, тип аналізованого проекту і характер небезпеки, наявність ресурсів для проведення аналізу, досвід і кваліфікацію аналітиків, наявність необхідної інформації й інші фактори.

Так, на стадії ідентифікації небезпек і попередніх оцінок ризику рекомендується застосовувати методи якісного аналізу й оцінки ризику, що спираються на продуману процедуру, спеціальні допоміжні засоби і практичний досвід виконавців.

Практика показує, що використання складних кількісних методів оцінки екологічних наслідків проекту найчастіше дає значення показників ризику, точність яких для складних технічних систем невелика. У зв’язку з цим проведення повної кількісної оцінки наслідків більш ефективно для порівняння джерел небезпек або різних варіантів мір безпеки, чим для складання висновку про ступінь безпеки проекту.

При виборі і застосуванні методів екологічних наслідків проекту рекомендується дотримуватись наступних вимог:

– метод повинен бути науково обґрунтований і відповідати розглянутим небезпекам;

– метод повинен давати результати у виді, що дозволяє краще зрозуміти форми реалізації наслідків і намітити шляхи зниження цих наслідків;

– метод повинен бути таким, що перевіряється.

На основі екологічних досліджень пропонується виділяти наступні види проектів за рівнем екологічності:

- екологічно ефективні: спрямовані на істотне вирішення проблем охорони й відновлення навколишнього природного середовища; характеризуються мінімальними збитками й ризиком для НПС (ресурсозберігаючі, природозберігаючі, спрямовані в екологічні інновації);

- екологічно раціональні: спрямовані на досягнення можливо більшого часом і максимального результату відносно природного капіталу, зниження ризиків, мінімізації відходів і забруднення у визначених умовах й обмеженнях;

- екологічно недопустимі: спричиняють руйнування природних зв'язків, рівноваги, властивостей природного середовища, вичерпання природних ресурсів, зниження якості навколишнього природного середовища.

Висновок. Екологічний аналіз є важливою частиною розробки проекту, в якому визначаються типи впливу проекту на навколишнє середовище, оцінюються всі вигоди і витрати, які будуть понесені внаслідок цього впливу, та здійснюється розробка заходів, необхідних для пом’якшення або запобігання шкоди навколишньому середовищу під час реалізації та експлуатації проекту.

На даний час в Україні немає діючої методики по розрахунку оцінки екологічних наслідків проекту. Національна методика може бути розроблена, враховуючи міжнародний досвід з оцінки екологічних наслідків проектів. Вона необхідна для вирішення завдань щодо оцінки та аналізу впливу інвестиційних проектів на навколишнє природне середовище внаслідок господарської діяльності.

Список використаної літератури:

1. Дідович І.І. Екологічно орієнтований мененеджмент інвестицій / І.І. Дідович, Л.А. Коваль, А.П. Дідович, М.П. Матвеєва // Науковий вісник УкрДЛТУ: Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. – 2008. – Вип. 15.7. – с.190-196.

2. Звягінцева Г.В. Методика з оцінки екологічних ризиків при забруднені навколишнього середовища / Г.В.Звягінцева // Вісник Донецького національного університету. Серія А: Природничі науки. – 2009. – №2. – с.307-316.

3. Коморін В. М. Міжнародний досвід з оцінки екологічних ризиків / В. М. Коморін, Н. М. Шапошникова // Вісник Одеського державного екологічного університету. – 2009. – №8 – с.5-13.

4. Курдина О.О. Роль екологічної оцінки у визначені ефективності функціонування системи екологічного менеджменту / О.О. Курдина // Науковий вісник НЛТУ України. – 2007 – Вип. 17.6. – с.76-81.

5. Скоробогатова Н.Є. Оцінювання інвестиційного проекту на основі системи збалансованих показників / Н.Є. Скоробогатова // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». – 2009. – №2 – с.56-67.