Экономические науки/ 7.Учет и аудит

Бровко О.Т., Кирильчук Ю.М., Семененко С.В

Проблеми трансформації фінансової звітності підприємств України відповідно до принципів МСФЗ

Стратегія реформування системи бухгалтерського обліку, яке відбувається в Україні, передбачає застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), що характерно для більшості країн з розвиненою інфраструктурою ринкових відносин. Потреба складання фінансової звітності за загальноприйнятими міжнародними стандартами виходить з поширюваного процесу європейської інтеграції, в який услід за великими компаніями обов'язково включатимуться інші. Вивчення й розуміння сутності міжнародних принципів бухгалтерського обліку та звітності, а також практики ведення обліку в зарубіжних країнах значно збагатить інтелектуальний потенціал українських облікових працівників, фінансових директорів, менеджерів та ін. Практика свідчить, що використання МСФЗ забезпечує зменшення ризику для кредиторів та інвесторів, зниження витрат кожної країни на розробку власних стандартів, поглиблення міжнародної кооперації у сфері бухгалтерського обліку, однозначне розуміння фінансової звітності та зростання довіри до її показників. Необхідність використання МСФЗ при складанні фінансової звітності і визначає актуальність обраної тематики.

Проблему трансформації фінансової звітності досліджують багато науковців, економістів, аудиторів. Так, питання щодо процесу трансформації фінансової звітності України відповідно до принципів МСФЗ висвітлювалось у працях таких відомих науковців, як Ф. Бутинець, С. Голов, В. Казмирчук, В. Костюченко, С. Кузнєцова, Н. Литвин, Т. Малькова, Л. Нишенко, В. Швець та ін. Однак не менш важливим для вирішення є питання гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також визначення основних напрямів удосконалення бухгалтерського обліку в Україні на основі міжнародного досвіду.

Метою даної статті є розгляд сутності трансформації фінансової звітності, обґрунтувати її актуальність для українських підприємств в умовах міжнародної інтеграції та висвітлити проблемні аспекти механізму впровадження МСФЗ в Україні.

МСФЗ - це документи, які визначають загальний підхід до складання фінансової звітності, а також пропонують варіанти обліку окремих засобів або операцій підприємств [5, c.190].

В Україні також проводиться робота щодо запровадження МСФЗ. Так, 24.10.2007 р. Кабінетом Міністрів України розпорядженням від № 911-р було схвалено Стратегію застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в України. Метою Стратегії є вдосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства Європейського Союзу. У загальному розумінні різні облікові системи за загальнометодологічними принципами можуть зближуватися трьома шляхами: уніфікацією, стандартизацією, гармонізацією.

Для того щоб фінансова звітність була гармонізована та уніфікована, необхідно її трансформувати. В спеціальний літературі існують різні визначення поняття «трансформація» у контексті бухгалтерського обліку. Проаналізувавши їх, можна зробити висновок, що трансформацію можна визначити як сукупність процедур перетворення фінансової інформації, яка має визначені параметри, у фінансову інформацію, яка має інші параметри.

Складність і кількість трансформаційних процедур залежить від ступеня розбіжностей вхідних і кінцевих параметрів. Відносно фінансової звітності йдеться про ступінь невідповідності Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО) і МСФЗ. Оскільки методи оцінки статей звітності, сформульовані в П(С)БО, загалом узгоджені з МСФЗ, трансформація може бути здійснена на основі фінансових звітів, складених відповідно до вимог П(С)БО.

Запровадження принципів і методів МСФЗ в Україні здійснюється в умовах існуючої системи державного регулювання бухгалтерського обліку, що передбачає створення адекватних регуляторних передумов. Це пов'язано з тим, що правова система країни може суттєво обмежити можливості легалізації міжнародних стандартів, розроблених міжнародним неурядовим органом.

Означена проблема стосується насамперед відсутності зв'язку між П(С)БО та законами і кодексами, які впливають на застосування МСФЗ. Зокрема, понятійний апарат Господарського і Цивільного кодексів у окремих випадках не відповідає понятійному апарату бухгалтерського обліку, який застосовується в П(С)БО та інших нормативних актах.

Крім того, однією з проблем є те, що після запровадження П(С)БО в Україні існує суттєва відмінність між бухгалтерським обліком і оподаткуванням, яка полягає в їх різних цілях, завданнях, принципах і методах, використанні різної законодавчої та нормативної бази. Така відмінність, з одного боку, не заохочує застосування принципів МСФЗ, а з іншого - ускладнює контроль за дотриманням податкового законодавства.

В умовах невідповідності податкового законодавства нормативним актам, що регулюють бухгалтерський облік, існує різний ступінь законодавчої захищеності податкового та бухгалтерського обліку. Ця обставина дає змогу при створенні та використанні податкового законодавства нехтувати правилами і поняттями, вже сформованими та які ще формуються в бухгалтерському обліку на сучасному етапі з урахуванням міжнародних норм та стандартів. Усе це суттєво ускладнює зв'язок процесу гармонізації та розвитку системи бухгалтерського обліку, яка стає залежною від податкового законодавства.

Поряд із тим, як свідчить аналіз джерел, у більшості галузевих міністерств і відомств нормативно-методологічне забезпечення обліку не розроблено. Тільки окремі міністерства забезпечують підвідомчі підприємства методичною базою, хоча фінансова звітність має враховувати специфіку галузі. Для урахування галузевої специфіки Радою з міжнародних стандартів видано МСБО 11 «Будівельні контракти», МСБО 26 «Облік та звітність за програмами пенсійного забезпечення», МСБО 41 «Сільське господарство», МСФЗ 6 «Розвідка та оцінка запасів корисних копалин»[2, c.19-23].

На основі наведених міжнародних стандартів розроблено П(С)БО 18 «Будівельні контракти», П(С)БО ЗО «Біологічні активи» і П(С)БО 33 «Витрати на розвідку корисних копалин» [1]. Однак фінансова звітність, складена на основі зазначених стандартів, не забезпечує належної прозорості. В Україні це зумовлено тим, що підприємства різних галузей складають уніфіковані форми фінансової звітності, що позбавляє їх можливості самостійно виділяти або об'єднувати статті у фінансовій звітності виходячи з їх суттєвості.

Ризики щодо надійності й якості фінансових звітів пов'язані також із розширенням сфери професійного судження. Слід зазначити, що суб'єктом професійного судження в контексті МСФЗ є не тільки бухгалтер, а й керівництво суб'єкта господарювання. В Україні право здійснення професійного судження щодо фінансової звітності делеговано головному бухгалтеру або особі, яка відповідає за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві. Сфера застосування професійного судження бухгалтера, з одного боку, значно звужена, а з іншого - значно розширена порівняно зі сферою застосування професійного судження, передбаченого МСФЗ [4, с.6-10].

Необхідність застосування МСФЗ на сьогодні - це надійна та зіставна основа для оцінки фінансових результатів діяльності та фінансового стану, неможливість без них здійснення порівняльного аналізу в зв'язку з відмінностями в бухгалтерському обліку, пошук інвесторами нових ринків інвестування капіталу; потреба у достовірній та зрозумілій фінансовій інформації [3, с.299].

Хоча зміна стандартів обліку пов'язана з проблемами, але вигоди застосування МСФЗ переважають (табл. 1) [13].

Таблиця 1

Переваги застосування МСФЗ для різних категорій користувачів

Користувачі	Переваги застосування МСФЗ
Компанії	Підвищення якості інформації для прийняття рішень менеджерами; полегшення доступу до капіталу, в тому числі з іноземних джерел; зниження вартості капіталу; простота застосування єдиних стандартів звітності в дочірніх компаніях, зареєстрованих у різних країнах; спрощення злиттів і поглинань; підвищення конкурентоспроможності
Інвестори	Підвищення якості інформації для прийняття рішень; зміцнення довіри до поданої інформації; краще розуміння ризиків і прибутковості; компанії можуть бути зіставлені з аналогічними компаніями
Державні діячі	Зміцнення українського ринку капіталу й підвищення його привабливості; полегшення доступу до світових ринків капіталу; сприяння залученню міждержавних інвестицій
Національні органи регулювання	Зміцнення нагляду й правозастосування органами регулювання; підвищення стандартів розкриття фінансової інформації; підвищення якості інформації для учасників ринку з метою регулювання на основі розкриваючої інформації; більш широкі можливості щодо залучення й моніторингу лістингу іноземних компаній
Інші зацікавлені особи	Підвищення довіри й поліпшення економічних перспектив для бухгалтерської та аудиторської професій; підвищення прозорості компаній за рахунок поліпшення звітності; поліпшення звітності за новими та іншими аспектами бізнесу

Проаналізувавши проблеми трансформації фінансової звітності підприємств України відповідно до принципів МСФЗ можна зробити висновки, що використання МСФЗ дає змогу компаніям, зокрема українським, які мають інтереси на міжнародному ринку, надати потенційним та наявним інвесторам, кредиторам та іншим зацікавленим сторонам прозору інформацію про свою діяльність.

Перехід українських підприємств до складання такої звітності можливий шляхом трансформації, але цей процес супроводжується труднощами організаційного, ментального, фінансового, кадрового характеру тощо. Однак найсуттєвішою є проблема відсутності тотожності МСФЗ і П(С)БО, які регулюють як різні аспекти визнання, оцінки й відображення в обліку його об'єктів, так і подання та розкриття інформації в фінансовій звітності.

Розбіжності виявляються в систематизації, кількості, назвах, деталізації, сфері застосування стандартів тощо. Із самого початку стандарти розробляються виходячи з потреб різних користувачів.

При виборі того чи іншого підходу основним критерієм слугує користь інформації для прийняття економічних рішень, а також визначається, на кого розрахована звітність, які є потреби в інформації та якісні характеристики фінансової звітності. Це зумовлює об'єктивність постійного процесу розробки нових та перегляду існуючих стандартів, що разом з уніфікацією та гармонізацією сприяє зближенню різних облікових систем.

Література:

1. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.minfin.gov.ua

2. Веріга Г.В. Міжнародні стандарти фінансової звітності / Г.В.Веріга, А. Савро // Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. – №9. – 19-25.

3. Веріга Г.В. Складання звітності за МСФЗ як засіб підвищення інвестиційної привабливості вітчизняних підприємств / Г.В.Веріга, Т.М. Кондрашова // 36. наук, праць ДонДУУ «Фінансово-банківські механізми державного управління економікою України». - Вип. 122. - Серія «Економіка». - Донецьк, 2009. - С. 298-309.

4. Жук В.М. Реформування бухгалтерського обліку та звітності: стан та перспективи / В.М. Жук // Облік і фінанси АПК. - 2008. - № 3. - С. 4-14.

5. Ліснича О.В. Міжнародні стандарти як основний напрям удосконалення бухгалтерської звітності в системі економічної інформації / О.В. Ліснича // Економіка та підприємництво. - 2006. - №5. - С. 190-193.

6. Малютін О.К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні / О.К. Малютін // Фінанси України. -2008. -№11.- С. 12-17.