Григоряк Р.М.

Науковий керівник: Калинич Я.Д.

м.Чернівці, Буковинська державна фінансова академія

Світовий досвід медичного страхування

Аннотація. У статті розглянуто стан і особливості розвитку медичного страхування зарубіжжя, виявлено основні недоліки його функціонування в окремих країнах, а також охарактеризовано стан медичного страхування зарубіжних країн на сучасному етапі.

Постановка проблеми. Медичне страхування є важливою складовою соціальної інфраструктури кожної держави. Страхування відіграє основну роль в економіці охорони здоров’я розвинутих країн. Оскільки на даний час в Україні існує невизначеність щодо переходу на той чи інший рівень фінансування, виникла необхідність розглянути досвід країн світу у галузі медичного страхування.

Мета статті. Дослідження стану, особливостей розвитку і формування систем медичного страхування зарубіжжя, аналіз їх сучасного стану та виявлення основних недоліків функціонування.

Аналіз останніх наукових публікацій. Дослідженням особливостей функціонування системи медичного страхування зарубіжних країн займалось багато науковців, зокрема Л.М. Гориславець, А.Я. Сташенко, Б.В. Перегінський, Н.В. Нечипоренко, П.П. Верник, Н.М. Внукова та інші.

Викладення основного матеріалу. Основними видами фінансування охорони здоров’я є державне (обов’язкове), добровільне та змішане. У відокремленому вигляді ці види не використовуються в жодній країні світу. Лідируючі позиції за основними показниками здоров’я (середня тривалість життя, дитяча смертність та інші) належать Німеччині, Японії, Великобританії, Франції, Канаді, Нідерландам.

На першому місці стоїть Японія. Страхуванню підлягають всі працівники на підприємствах із числом працюючих 5 та більше осіб, а також члени їх сімей. Страхові компанії проводять добровільне медичне страхування для підвищення комфортності обслуговування, використання дорогих медикаментів та медичних технологій.

Система медичного страхування США базується на сполученні центрального страхового фонду з місцевими незалежними страховими організаціями. Більшість американців одержують страховку від своєї роботи або від роботи свого чоловіка чи дружини.

Позитивними рисами медичного страхування в США є висока якість медичного обслуговування і широкий вибір лікарів і лікарень. Проте витрати на медицину складають астрономічну суму: за статистичними даними впродовж 2009 року США витратили 2500 млрд. дол. на охорону здоров’я, що в розрахунку на одного мешканця становить 8047 дол. Дана сума складає 17,3% всієї економіки країни в порівнянні з 16,2% в 2008 році.

Недосконалість системи медичного страхування прямо або побічно стосується всіх жителів країни. Якщо в лікарню потрапляє незастрахований пацієнт, вона не має права відмовити йому в обслуговуванні. Втрати на його лікування в прихованому вигляді перерозподіляються між застрахованими пацієнтами. Це призводить до подальшого зростання вартості страхування.

Система медичного страхування в Німеччині створена ще в 1881 році.

Основним принципом німецької системи медичного страхування являється те, що уряд не бере на себе відповідальність за фінансування охорони здоров’я, а лише створює умови для того, щоб необхідні фонди були створені працівниками та роботодавцями, та здійснює нагляд за функціонуванням системи медичного страхування. Витрати на охорону здоров’я в Німеччині становлять близько 10,6% ВВП або 2840 євро на одну особу.

Основними недоліками Німецької системи медичного страхування є постійне збільшення розмірів відрахувань на страхування. На сьогодні вони становлять 3,4% заробітної плати до оподаткування, що пов’язано з погіршенням демографічної ситуації в країні.

У Франції медичне страхування було введено в 1910 році спочатку у вигляді фондів взаємодопомоги, а починаючи з 1928 року ці фонди були перетворені в страхові компанії. В теперішній час у Франції існує єдина ієрархія страхових кас, діє вертикальна система медичного страхування: могутня страхова організація – Національна страхова організація (національна каса страхування найманих робітників).

У Великобританії використовується система бюджетного фінансування охорони здоров’я. Приватне медичне страхування охоплює переважно ті сфери медичних послуг, що не забезпечуються Національною службою охорони здоров’я. Приватним добровільним медичним страхуванням охоплено більше 13% населення.

В Австралії основу системи медичного страхування складає програма «Медікер», згідно з якою всьому населенню сплачується 85% вартості різних медичних послуг, окрім стоматологічної, оптикометричної та швидкої допомоги. Фінансування виконується за рахунок страхових внесків в розмірі 1% заробітної плати. Малозабезпеченим медичну допомогу надають безкоштовно в державних медичних закладах. Добровільне медичне страхування мало розвинуте та надає додаткові послуги [3].

Отже, виходячи з вищенаведеного огляду можливо зробити висновок, що найбільш прийнятною для більшості країн є змішана форма фінансування, при якій страхові внески сплачують держава, роботодавці та громадяни. Універсальної моделі, яка б підходила усім країнам, немає. Держава повинна розробити і запровадити найбільш оптимальну для громадян модель медичного страхування та забезпечити її реалізацію. Досвід Європейських країн засвідчує, що механізм фінансування охорони здоров’я можна успішно вдосконалювати як в рамках бюджетного фінансування, так і соціального медичного страхування. Для України ідеальною моделлю є бюджетно-страхова медицина, яка, з одного боку, включає бюджетне фінансування, а з іншого - кошти Фонду обов’язкового медичного соціального страхування.

Використана література:

1. Гориславець Л.М. Медичне страхування: вчимося у США та Європи? Режим доступу: http://www.panorama.pl.ua/doc.php?id=3535.

2. Внукова Н.М., Кузьминчук Н.В. Соціальне страхування: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 352 с.

3. Медична і страхова система Австралії. Режим доступу: http://linx.zp.ua/medychna-i-straxova-systema-avstraliji.html

4. Медичне страхування в Австрії, Фінляндії, Італії, Ізраїлі, США. Режим доступу: http://www.likar.info/profi/articles/405.html

5. Організація медичного страхування в Японії. Режим доступу: http://forinsurer.com/public/03/04/17/1058

6. Система охорони здоров’я та соціального страхування в Німеччині. Режим доступу: http://forinsurer.com/public/03/04/17/1047