Інновація як передумова економічної трансформації України

Олексієнко I.

Науковий керівник: Дранович М.П.

Буковинська державна фінансова академія; м. Чернівці.

Інновація як передумова економічної трансформації України

Стаття присвячена розгляду структурної трансформації економіки України, як такої, що повинна базуватись на інноваційному досвіді та інноваційній практиці країни.

Актуальність теми. Від характеру та масштабів трансформаційних процесів залежать глибокі перетворення в економіці країни, які визначають курс на формування і вектор розвитку її ринкового характеру, що має дати поштовх стійкому економічному зростанню. Побудова в Україні нової соціально-орієнтованої' моделі розвитку держави, повинна забезпечити задоволення матеріальних і духовних потреб населення, що супроводжується трансформаційними процесами в усіх сферах економіки як складових єдиного економічного простору країни.

Останні дослідження і публікації. Розробкою цієї проблеми займалися такі вчені як А.І.Абдуллаєв, Е.Б. Алаєв, Р.С.Беков, О.Г. Гранберг, А.Г. Валесян, В.В. Княгиніна, В.П. Кліманов, М.М. Шумський, В.В. Чекмарьов та ін.

Виклад основного матеріалу. Після розпаду радянської імперії на початку 90-х pp. розпочалася нова ера, яка отримала назву "трансформація", що означало системні зміни від соціалізму у напрямку до ринкової економіки. Неоднозначні вихідні умови визначили різні підходи країн Центральної та Східної Європи до проведення реформ. Через 20 років існує значне різноманіття процесу трансформації. У той час, коли більшість країн Центральної та Східної Європи прагнуть отримати членство в Європейському Союзі, інші все ще приймають рішення щодо того, яку саме економічну систему треба обрати, а інші - взагалі відмовилися від переходу до ринкової економіки .

Утвердження України як незалежної держави супроводжувалось оформленням її економічного простору, в якому зміцнювались із відповідною переорієнтацією виробничо-територіальні утворення в межах масштабних господарських систем: як інтегратори виробництва, досягнень науково- технічного прогресу в умовах постіндустріальної трансформації. Однак, впровадження ринкового механізму господарювання обумовило значне скорочення обсягів виробництва і чисельності зайнятих, що призвело до деградації наявних комплексних господарських утворень, втрати базових функцій та територіальної дезорганізації економічного простору. Змінились фактори розміщення продуктивних сил, їх пріоритетність, зазнала зрушень територіальна структура господарства, набула нового змісту територіальна організація економічного простору країни, що стало наслідком масштабних трансформаційних процесів . [3; с.22]

На початок 90-х pp. Україна володіла значними можливостями для успішного розвитку в науково-технологічній сфері. В Україні було створено науково-технічний потенціал, який за багатьма параметрами відповідав рівню найбільш розвинених країн. Вітчизняна наука та технології з окремих пріоритетних напрямів, наприклад, матеріалознавства, теоретичної фізики, математики, зварювального виробництва, захисних та зміцнюючих покриттів, біотехнологій тощо, зберігають передові позиції у світі. Проте цей перехід стримувався загальною орієнтацією економічного розвитку на екстенсивний тип відтворення, що зумовлювалося застарілістю форм і методів директивного планування, обмеженим доступом галузей загального призначення доінноваційних результатів, недосконалістю критеріїв ефективності економічного розвитку, обмеженістю фінансових ресурсів та відсутністю налагоджених і постійно діючих механізмів їхньої концентрації на інноваційних пріоритетах.[1; с.6]

На сьогодні, наша країна не може досить ефективно і продуктивно функціонувати в умовах ринкової трансформації, оскільки значна частина галузей економіки залишається не досить розвинутими, а отже, і не пристосованими для роботи в ринкових умовах, Це викликано тим, що за 19 років незалежності, в Україні не сформувалася потужна законодавча база для здійснення інноваційної діяльності в галузях економіки. Не дивлячись на те, що був прийнятий ряд законодавчих актів про різні аспекти інноваційної діяльності, лише в 1999 році Верховною Радою України було введено в дію Концепцію науково - технічного та інноваційного розвитку України, але вона не мала широкого попиту на здійснення. Базовий Закон «Про інноваційну діяльність» вступив дію лише після його підписання Президентом в 2002 році. [5]

Закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і спрямований на підтримку інноваційної моделі розвитку економіки України інноваційним шляхом. Згідно з Законом, державну підтримку одержують суб'єкти господарювання всіх форм власності, які реалізують в Україні інноваційні проекти, і підприємства всіх форм власності, які мають статус інноваційних.

На мій погляд, економічне зростання в Україні можливе лише за умов максимального використання науково - технічного потенціалу та впровадження в економічний розвиток як найбільше досягнень інноваційного характеру. Це все повинно реалізовуватись через наступні заходи:

— створення законодавчої бази для регулювання інноваційної діяльності;

— заохочення підприємницьких структур до впровадження інновацій у виробництво, а також здійснення податкової та амортизаційної політики;

— підтримання розвитку наукової інфраструктури.

Актуально було б здійснити наступні пропозиції, а саме:

сформувати напрями інноваційно-інвестиційного забезпечення розвитку проблемних галузей на основі визначення їх інвестиційної привабливості;

— розробити концептуальні підходи до стратегії розвитку галузевих структур в єдиному просторі країни;

— обґрунтувати систему принципів трансформування економічного простору;

— обґрунтувати парадигму трансформації економічного простору країни та визначити роль цього процесу в економічному зростанні.

Висновок., На даний момент, недосконалий інноваційний клімат виступає однією з головних проблем, що є перепоною для досягнення високих результатів в економіці на прикладі зарубіжного досвіду. Країна має всіляко сприяти впровадженню інноваційних проектів та застосуванні їх на практиці, оскільки саме це слугуватиме завершенню процесу трансформації та початку нового етапу досконалої економіки.

Саме Україні, як молодій незалежній державі, треба вдосконалювати свою законодавчу базу та створювати всі необхідні умови для заохочення підприємств залучати до свого функціонування нові інвестиційні проекти та винаходи, і тоді наша економіка буде готова до завершального етапу трансформаційних процесів та створення умов для стабільної економічної системи.