К. е. н. Серпенінова Ю. С., Волик О. Г.

Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”

Вимоги, яких необхідно дотримуватися при формуванні облікової політики

Аналіз формування облікової політики підприємств дозволив встановити, що в сучасних умовах процесу її формування приділяється недостатня увага як з боку працівників бухгалтерської служби, так і з боку власників та керівників підприємства.

Нормативно-правова база регулює лише окремі питання щодо облікової політики, зокрема: визначення облікової політики; можливість самостійного визначення облікової політики підприємством та внесення змін до неї. Проте нормативно-правовими актами не передбачено порядку формування облікової політики підприємства. Тому питання, пов'язані з формуванням облікової політики на підприємстві, потребують подальших досліджень та роз’яснень.

Для складання фінансової звітності відповідно до чинних нормативних актів керівництво підприємства формує облікову політику, обираючи методи, принципи і процедури обліку для достовірного відображення фінансового та майнового стану і результатів діяльності підприємства.

Згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” облікова політика підприємства – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Забезпечення достовірності фінансової звітності досягається дотриманням принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, на яких має грунтуватися облікова політика: принципу обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності.

При формуванні облікової політики підприємства важливим є дотримання вимог щодо розкриття інформації за її елементами. Згідно з листом Мінфіну України "Про облікову політику" облікова політика підприємства повинна відображати:

щодо запасів: методи оцінки вибуття запасів; періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів; порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат; окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат;

щодо необоротних активів: методи амортизації необоротних активів; вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів; переоцінка необоротних активів; періодичність зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку;

щодо витрат: застосування підприємством класу 8 та/або 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку; перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу; перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості; база розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу;

метод розрахунку резерву сумнівних боргів;

перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів;

порядок оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг;

порядок визначення ступеню завершеності робіт за будівельним контрактом;

поріг суттєвості щодо окремих об’єктів обліку;

періодичність відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань;

окремий баланс філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства.

Закінченням формування облікової політики має бути її документальне оформлення. Сформована облікова політика повинна оформлятися організаційно-розпорядчим документом – наказом керівника підприємства. Головний бухгалтер складає проект наказу з додатками, розрахунками та передає на затвердження керівнику.

Велике значення при оформленні облікової політики мають документи організаціно-технічного характеру щодо ведення бухгалтерського обліку, які, як правило, є додатками до наказу про облікову політику:

графіки документообороту;

робочий план рахунків, в якому зазначають перелік використовуваних установою синтетичних та аналітичних рахунків, необхідних для ведення бухгалтерського обліку;

форми облікових регістрів та первинних документів, що використовуються підприємством для оформлення господарських операцій, за якими не передбачено типових форм документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;

положення про бухгалтерію, посадові інструкції обліковців;

план виконання облікових робіт;

порядок контролю за господарськими операціями для збереження матеріальних цінностей підприємства чи установи, що регламентується положенням про інвентаризацію;

технології обробки облікової інформації, включаючи засоби обробки звітної інформації.

Таки чином, формування та дотримання прийнятої на підприємстві облікової політики є однією з важливих умов отримання достовірної інформації для відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

Сформована облікова політика повинна забезпечити виконання всіх принципів бухгалтерського обліку, ефективність управління господарською діяльністю підприємства та стратегія його розвитку на тривалу перспективу, позитивно впливати на діяльність підприємства, забезпечити ефективну роботу бухгалтерії.

Література:

1. Загальні вимоги до фінансової звітності [Електронний ресурс] : положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87, зі змінами та доповненнями. – Режим доступу : http : / / zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0391-99. – Законодавство України.

2. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність [Електронний ресурс] : Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-XIV. – Режим доступу : http : / / www.rada.gov.ua. – Законодавство України.

3. Про облікову політику [Електронний ресурс] : лист Міністерства фінансів України від 21 грудня 2005 р. №31-34000-10-5/27793. – Режим доступу : http : / / www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=58984& cat_id=34931. – Міністерство фінансів України.