Польова Т.М., Капич І.В.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

Важливість ролі грошей у формуванні ефективної економіки країни

В процесі розвитку економіки України в умовах інтеграції та ринкової трансформації все більшого значення набувають гроші у різних аспектах. Важливим було становлення гривні як національної валюти та запровадження її часткової конвертованості, що підвищило роль грошей у розвитку зовнішньоекономічних відносин.

За своїм місцем у товарному виробництві й обміні гроші — це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. Не можна пояснювати товарну природу грошей тільки їх походженням чи закріпленням їх суспільної ролі за певним конкретним товаром [1, 12].

На сьогодні ця тема є особливо актуальною і цікавою для дослідження, оскільки економіка нашої країни знаходиться на етапі подолання наслідків світової фінансової кризи , стабілізації і стимулювання економіки, реалізація цих завдань неможлива без використання грошей та їх функцій.

Метою роботи є вивчення та дослідження ролі грошей у формуванні ефективної економіки країни, що допоможе досягти визначених стратегічних цілей. Цю тему досліджували такі науковці як Лазарєва А., Савлук М. та інші. Також періодично проводиться статистичний аналіз для узагальнення інформації щодо впливу та ролі грошей.

Значення грошей в економіці тісно пов’язане з їх функціями, що виявляється в стимулюючому чи гальмуючому впливі грошей на певні економічні процеси і визначається рівнем розвитку товарного виробництва та суспільних відносин. При стимулюванні роль грошей полягає в тому, що економічні суб’єкти поставлені в такі умови, що спонукають їх як виробників виробляти більше з меншими витратами, а як споживачів — витрачати гроші економніше і з найбільшим ефектом. Здійснюючи гальмуючий вплив на економіку, роль грошей виявляється в тому, що збільшення чи зменшення маси грошей збільшує чи зменшує обсяг платоспроможного попиту, впливає на кон’юнктуру ринку, на обсяги виробництва і зайнятість.

Процес безперервного руху грошей між економічними суб’єктами при обслуговуванні грішми потреб суспільного виробництва (грошовий оборот) поєднує: ринок продуктів, ринок ресурсів, грошовий ринок, світовий ринок. Грошовий оборот складається з великої кількості окремих платежів, завдяки яким грошовий рух і весь грошовий оборот є сукупністю потоків окремих платежів. Грошовий оборот, з одного боку, є потоком доходів, а з іншого боку, є потоком витрат. Ключовим елементом в грошовому обороті є національний дохід, який одержують господарства від реалізації своїх ресурсів за певний період і національний продукт - ВВП, який виступає у вигляді доходу фірм, одержаного від реалізації своїх продуктів. Для забезпечення високої ефективності економічної системи необхідно, щоб грошові потоки були збалансованими.

Країни всього світу під час кризи стимулювали економіку через збільшення дефіцитів бюджету, через вливання грошей в економіку. Уряд України змушений був неодноразово залучати кошти міжнародних фінансових організацій для покриття бюджетного дефіциту та фінансування заходів щодо подолання кризових явищ. В результаті в Україні сформувався великий державний борг, який необхідно погасити. Зараз необхідно консолідувати бюджети, щоб не було системних криз. Наприклад, економічна ситуація в США покращується дуже повільно, тому влада вдалась до політики грошового стимулювання економіки. З цією метою Конгрес планує виділити 50 млрд. доларів на розвиток інфраструктури, що сприятиме створенню нових робочих місць [6].

На сьогодні Україна знаходиться на етапі подолання наслідків світової фінансової кризи, що негативно відобразились на різних сферах економіки країни. Уряд нашої країни поновив співпрацю з МВФ, а залучені кошти підуть на скорочення дефіциту бюджету та на валютні резерви НБУ.

НБУ буде змушений монетизувати ОВДП на 30 мільярдів гривень, передбачених держбюджетом, якщо вони будуть пред’явлені НБУ, оскільки це передбачено чинним законодавством. А це призведе до нових проблем. Адже, монетизація НБУ ОВДП на 42 млрд. грн. у 2009 році суттєво не відбилася негативним чином на курсі національної валюти лише тому, що паралельно НБУ продав 10,5 млрд. доларів, вирівнюючи платіжний баланс. У 2010 році ситуація на валютному ринку змінилася. НБУ лише купує долари, тобто потоки грошей ідуть в одному напрямку [4].

Наявність грошей в економіці країни, саме її грошове середовище, в якому діють економічні агенти, позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва. В умовах ринкової економіки гроші стають носієм позичкового капіталу. Через механізм його руху, зокрема через банки та ринок цінних паперів, формування якого зумовлюється перетворенням грошей у капітал, відкриваються можливості узгодити індивідуальні та колективні інтереси виробників, дещо згладити суперечності між соціальними класами та групами суспільства, забезпечити більшу рівномірність і збалансованість процесу розширеного відтворення [1, 56].

Поступове вдосконалення грошового механізму створили сприятливі умови для формування міжнародних ринків, взаємозв’язків між країнами, міжнародного переливу вільних капіталів у місця найефективнішого їх використання тощо. А це збільшує спектр можливостей для регулювання процесу розширеного відтворення за допомогою грошових інструментів (податки, позичковий процент, ціни, орендна плата, бюджетне фінансування та ін.), через які держава регулює основні економічні процеси на мікро- та макрорівнях і в цілому впливає на економічне становище в країні відповідно до попередньо визначених цілей.

Важливим є те, що через зміну кількості грошей в обороті можна активно впливати на економічні процеси, зокрема на результати діяльності економічних агентів як виробників і як споживачів. Цю можливість широко використовують усі держави з ринковою економікою для регулювання економічного життя в країні. Збільшуючи чи зменшуючи масу грошей в обороті, центральні банки, які діють від імені своїх держав, забезпечують зміну таких економічних інструментів, як платоспроможний попит, ціни, процент, валютний курс, курс цінних паперів тощо. Завдяки цьому забезпечується вплив на такі вирішальні економічні процеси, як інвестиції, зростання виробництва, зайнятість, розвиток експорту й імпорту та їх збалансування тощо [1, 57].

Згідно з прогнозами НБУ, у в другому півріччі 2010 року інфляція посилилась через підвищення адміністративно-регульованих тарифів (на 21,2%, в першому півріччі їх зростання склало лише 3,3%). Базова інфляція залишається на поточному рівні (7,7% в 2010 р.) в результаті все ще негативного розриву ВВП. У 2011 році інфляція трохи виросте, до 11%, через невеликий урожай зернових в 2010 році і продовження процесу підвищення адміністративно-регульованих тарифів. При цьому базова інфляція трохи підвищиться в результаті поступового зменшення негативного розриву ВВП. Зростання ВВП забезпечуватиметься в першу чергу підвищенням світового попиту. Внутрішній попит залишиться достатньо низьким в результаті слабкої кредитної активності. У 2011 році очікується незначне уповільнення економічного зростання (на 3,7%) [5]. Також покладаються великі сподівання на зростання внутрішнього споживчого попиту і підвищення інвестиційної активності, у тому числі і за рахунок підготовки до Євро-2012.

Кабінет міністрів України затвердив макроекономічні показники на 2011 рік, згідно яких прогнозований рівень зростання ВВП в 2011 році складає 4,5%, інфляції - 10,8%, розрахунковий курс гривні (виходячи з якого формуватиметься проект бюджету-2011) - 7,95 грн. за 1 долар США [5].

Незначне посилення гривні може відбутися тільки за умови покращення показників експорту, які на даний момент залишаються відносно слабкими. Слід зазначити, що у рамках програми МВФ НБУ зобов’язався реформувати курсову політику. Дана програма передбачає стимулювання розвитку форвардного валютного ринку до кінця березня 2011 року, а НБУ повинен запропонувати графік впровадження реформ на валютному ринку [6].

Щодо міжбанківського кредитного ринку, то ставки продовжують знижуватися (впродовж листопада банки могли розмістити гривню строком на 1 місяць під 1,8% і на три місяці під 3%). Низькі процентні ставки є наслідком значного збільшення ліквідності в групі міжнародних банків, майже відсутністю попиту на кредити, а також низькою ставкою, встановленою НБУ при вилученні ліквідності з ринку [6].

Отже, можна сказати, що помітно зростає важливість обґрунтування і вибору оптимальної стратегії грошово-кредитної політики, спрямованої на стимулювання сталого економічного розвитку, і на цій основі – підвищення добробуту населення. Від ефективності грошово-кредитної політики залежить рівень виконання макроекономічних завдань держави. Тож, при її розробці обов’язково слід враховувати вплив грошей на економічні процеси в країні та світі.

Література

1. Гроші і кредит: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / М. І. Савлук, А. М.Мороз, М. Ф. Пухов та ін..: За аг. ред. М. І. Савлука – К: КНЕУ, 2002. – 598 с.

2. http://www.unian.net/ukr/news/news-407708.html - Як залучити в економіку гроші заробітчан?

3. http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2010/11/24/217947 - За гроші трудових мігрантів хочуть відродити економіку Молдови.

4. http://www.epravda.com.ua/news/2010/06/5/237451/ - Сайт газети «Економічна правда».

5. http://tsn.ua/groshi/eksperti-nbu-ne-dozvolit-grivni-zmicnitisya.html - Експерти: НБУ не дозволить гривні зміцнитися.

6. www.bbc.co.uk – Лазарєва А. Тігіпко пояснив куди підуть гроші МВФ.