Лейба Д.І.

Буковинська Державна Фінансова Академія

Науковий керівник: Чобанюк Н.В.

Вплив ПДВ на фінансово-господарську діяльність підприємств

Постановка проблеми. Податок на додану вартість належить до числа непрямих податків і характеризується чітко вираженою фіскальною спрямованістю. Сьогодні в Україні податок на додану вартість виконує яскраво виражену фіскальну функцію і є основним джерелом надходжень у бюджет. Частка ПДВ у податкових надходженнях держбюджету має тенденцію до збільшення, зокрема в 2007 році частка становила 56,4%, в 2008 – 57,7%, в 2009 – 53,1%, а в 2010 – 58,6% [6].

Водночас ПДВ істотно впливає на фінансово-господарську діяльність підприємств, їх фінансові результати та фінансовий стан. При цьому слід враховувати, що платниками ПДВ є переважна більшість підприємств виробничої сфери, торгівлі, частково сфери послуг. На сьогодні актуальною є проблема впливу ПДВ на фінансові результати та фінансовий стан підприємств, що пов'язано зі сплатою податку у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, оплати виконаних робіт і отриманих послуг, надходженням цього податку на рахунки суб'єктів підприємства, які реалізують товари, роботи, послуги.

Податок на додану вартість – зручний податковий важіль, що дозволяє державі забезпечувати значну частину доходів бюджету. Його економічна сутність полягає в тому, що він є частиною новоствореної вартості, що утворюється на кожному етапі виробництва або обігу, а його сума входить до продажної ціни товарів (робіт, послуг) і сплачується кінцевим споживачем.

Тобто, теоретично підприємства є платниками ПДВ тільки формально, бо вони лише перераховують до бюджету суму податку, отриману від покупців, отже податок виплачується не за рахунок власних доходів підприємства, а його сплата фактично лягає на споживача. Хоча у випадку, коли підприємство не може перенести весь податок на покупця (продукція не реалізована або не оплачена покупцем), йому не відшкодовується вартість придбаних матеріальних активів, що призводить до погіршення його фінансового стану [5].

Механізм впливу податку на додану вартість на фінансово-господарську діяльність платників ПДВ - суб'єктів підприємництва є досить складним. Він залежить від низки положень, визначених законодавчими та іншими нормативними документами щодо податку на додану вартість. Це стосується: визначення об'єкта оподаткування та ставки податку, умов формування та відшкодування вхідного ПДВ, встановлення податкового періоду, формування податкового кредиту та його погашення, часу виникнення податкових зобов'язань щодо сплати ПДВ до бюджету, звільнення від ПДВ ряду сфер діяльності, надання податкових пільг за окремими видами діяльності.

В умовах фінансово-економічної кризи, коли перед більшістю підприємств постала проблема платоспроможності, ліквідності та значним погіршенням фінансових результатів, гостро постає питання щодо впливу ПДВ на їх фінансово-господарську діяльність, що змушує шукати шляхи мінімізації його негативних проявів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній фінансовій науці багато уваги приділялось дослідженню економічної сутності, механізму сплати та аналізу ефективності ПДВ. Ці теми досліджували в своїх працях Іванов Ю.Б.[1], Амоша О.О.[5], Загорський В.С.[2], Луніна І.О.[3], Новак А.К.[6] та інші.

Метою дослідження є окреслення характеру та форм впливу ПДВ на фінансово-господарську діяльність і фінансовий стан підприємства.

Основні результати дослідження. На сьогоднішній день є багато суттєвих недоліків адміністрування ПДВ, зумовлені недосконалістю податкового законодавства, що призводить до негативного впливу на господарські рішення підприємств. Також ПДВ є важливим чинником, який може стимулювати або стримувати ділову активність його платників.

Суб'єкти підприємництва є платниками ПДВ в процесі здійснення поточної господарської діяльності: під час закупівлі (оплати) матеріальних цінностей, оплати робіт, послуг, необхідних для забезпечення виробничої діяльності, під час придбання (оплати) основних засобів та нематеріальних активів, закупівлі товарів (підприємства торгівлі);

під час реалізації: вироблених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, закуплених товарів (торговельна діяльність).

Податок на додану вартість є ціноутворюючим елементом та може істотно впливати на загальний рівень цін, оскільки входить до ціни реалізованих товарів (виконаних робіт і наданих послуг). Цей податок обмежує величину прибутку підприємств, тому що в умовах конкуренції не завжди можливе підвищення ціни на величину цього податку, особливо у випадках підвищення ставки ПДВ[4]. Збільшення цін на суму цього податку може призвести до зменшення попиту, тому що ПДВ, який сплачує підприємство, прямо пропорційний еластичності попиту на продукцію та обернено пропорційний пропозиції. Коли сформовані на ринку попит і пропозиція дають змогу встановлювати ціну, включаючи до неї ПДВ, на рівні, що задовольняє потреби підприємства для продовження господарської діяльності, то тягар податку несе кінцевий споживач. Якщо ж такі умови відсутні, то витрати зі сплати ПДВ лягатимуть на продавця товару (виробника). Враховуючи це, підприємству необхідно сформувати ціну на товари (роботи, послуги) таким чином, щоб сплачений податок не призвів до скорочення попиту, зниження обсягів продажу і прибутку, відволікання обігових коштів, зниження фінансової стійкості, платоспроможності, ліквідності та фінансових труднощів у майбутньому.

В окремих випадках ПДВ може дорівнювати або бути більшим за отри-

маний прибуток і стягуватись навіть за рахунок амортизаційного фонду, фонду оплати праці та інших витрат. Це є актуальним, особливо в умовах фінансової кризи та зниження курсу національної валюти, коли більшість доходів підприємства знецінюються, частка прибутку в ціні продукції скорочується, а порівняно висока ставка ПДВ і його зростаюча питома вага у ціні товару спричинює спад попиту на продукцію. Внаслідок цього ПДВ сплачується за рахунок тієї частини обігових коштів, яка необхідна підприємствам для ведення поточної діяльності. Відповідно такі умови позбавляють суб'єкти господарювання ресурсів розвитку та призводять до їх фінансової неспроможності та погіршують фінансовий стан.

Крім цього, практика авансових платежів у бюджет, а також чинний у вітчизняній податковій системі механізм сплати ПДВ призводить до того, що для проведення належних податкових виплат підприємство змушене залучати зовнішні ресурси, які у зв’язку з високими ризиками й рівнем інфляції в Україні стають усе дорогими. Залучення ж дорогих кредитів комерційних банків призводить до ускладнення фінансової діяльності підприємства і знижує його ліквідність, оскільки вимагає додаткових витрат на сплату відсотків.

Для підприємства є важливим визначення джерела сплати та наступного відшкодування ПДВ, від якого залежить термін мобілізації власних коштів і залучення позикових коштів для їх покриття[5].

Для платника податку джерелом відшкодування ПДВ можуть служити:

- собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг);

- сума ПДВ, включеного до ціни товарів (робіт, послуг);

- кошти державного бюджету.

Виплата ПДВ за рахунок власних ресурсів забирає з обороту підприємства частину коштів. Зважаючи на те, що окремі підприємства мають різні обсяги закупівлі товарно-матеріальних цінностей, умови їх оплати, пільги, джерела і терміни відшкодування, виникає часовий розрив між періодом іммобілізації оборотних коштів на сплату ПДВ та її компенсацією за рахунок відповідного джерела. Чим тривалішою буде іммобілізація оборотних коштів, тим негативнішим буде вплив ПДВ на фінансовий стан підприємства. Час іммобілізації обігових коштів підприємства-платника на сплату податку залежить від часу списання коштів з його банківського рахунку за придбані товари (роботи, послуги) та часу надходження ПДВ від реалізації продукції, а саме зарахування коштів від покупця на рахунок платника податку. Термін іммобілізації обігових коштів також залежить від часу одержання відшкодування з державного бюджету. Тривалий розрив між моментом виникнення податкового зобов'язання і моментом надходження коштів на рахунок підприємства за реалізовані товари (роботи, послуги) призводить до істотного відволікання обігових коштів, що погіршує показники фінансового стану і в перспективі може спричинити банкрутство.

Період іммобілізації оборотних коштів також залежить від тривалості виробничого циклу, швидкості реалізації продукції, тривалості податкового періоду, форми розрахунків і вчасність відшкодування з бюджету.

Важливою проблемою залишається ставка ПДВ. Визначена чинним законодавством ставка ПДВ у розмірі 20 % призводить до відповідного зростання цін на товари, роботи, послуги. У більшості випадків це негативно впливає на обсяги реалізації, а отже, і на фінансовий результат діяльності суб'єктів підприємництва. Більш доцільним щодо зниження негативного впливу ПДВ платників податку є поступове зниження загальної ставки ПДВ. Проект Податкового кодексу передбачає поступове щорічне зниження ставки ПДВ на 1 % з нинішніх 20 % до 17 % з 1 січня 2014 р. []. Це буде досить позитивним процесом, адже внаслідок цього :

- відбудеться загальне зниження рівня цін на товари, роботи, послуги, що буде супроводжуватися зростанням обсягів їх реалізації, а отже, і покращанням фінансових результатів діяльності підприємств;

- скоротяться видатки на придбання основних засобів і нематеріальних активів, вартості будівництва, що сприятиме активізації здійснення реальних капітальних вкладів та впровадження інновацій;

Отже, сучасний механізм стягнення ПДВ потребує вдосконалення в напрямку мінімізації його впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств. Цей податок є ціноутворювальним елементом продукції підприємства, тому впливає на обсяги її реалізації. Вилучення оборотних коштів на сплату ПДВ, замість використання їх для обслуговування процесів виробництва та реалізації, призводить до зниження економічної активності, несвоєчасних розрахунків з бюджетом, банками та постачальниками та іншими кредиторами. Все це, в свою чергу, негативно впливає на обсяги виробництва і реалізації, знижує чистий прибуток, погіршує фінансовий стан підприємства, що в сучасних кризових умовах ставить підприємство на межу виживання і може призвести до банкрутства.

1. Іванов Ю.Б. Проблеми розвитку податкової політики та оподаткування/ Ю.Б. Іванов – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2007. – 488с.

2. Загорський В.С. Бюджетна система та оподаткування в Україні: проблеми розвитку : монографія / В.С. Загорський – Х. : ВД "ІНЖЕК", 2008. – 288 с.

3. Луніна І.О. Державні фінанси та реформування міжбюджетних відносин / І.О. Луніна – К. : ВД “Наук. Думка”, 2006. – 432 с.

4. Амоша О.О. Механізм оподаткування доданої вартості в Україні : автореф. дис. канд. екон. наук: спец. 08.04.01 "Фінанси, грошовий обіг і кредит"/О.О. Амоша //. – К. : Вид-во "Либідь", 2005. – 22 с.

5. Войтків О.В. Механізм впливу ПДВ на фінансово-господарську діяльність суб’єктів/ О.В. Войтків, І.Б. Хома// Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - С. 180-186

6. Новак А. Бюджет-2010: кайдани ПДВ-залежності/ А. Новак// [сайт http://www.epravda.com.ua]

7. Офіційний сайт Державної податкової адміністрації України [сайт http://www.sta.gov.ua]