Экономические науки/7 Учет и аудит

 

                                                       Заіка Н.А., Заіка С.А.

Донецький національний технічний університет, Україна

        Класифікація дебіторської заборгованості за різними поглядами авторів

 

Класифікація дебіторської заборгованості підприємства є дієвим методом дослідження цього складного економічного та правового явища, що дозволяє з’язувати причини виникнення та існування дебіторської заборгованості, її склад та якість із метою прийняття правильного рішення щодо процедури управління дебіторською заборгованістю.

Головне призначення класифікації дебіторської заборгованості – систематизація інформації щодо стану дебіторської заборгованості та надання допомоги у прийнятті оптимального рішення щодо управління дебіторською заборгованістю [1].

         Питаннями дослідження класифікації дебіторської заборгованості займалися багато вчених-економістів таких, як: С.Ф.Голов, Л.О.Лігоненко, Н.М.Новікова, Н.М.Малюга, Ф.Ф.Бутинець, Городянська Л., Гладких Т.В., Матицина Н., Н.М.Лисенко та інші.

Разом з тим, вивчення наукових праць та практика господарської діяльності, а також аналіз вітчизняної літератури свідчать про наявність великої кількості поглядів науковців відносно класифікації дебіторської заборгованості, у зв’язку з чим існує необхідність виділення єдиної узагальненої схеми  класифікації, що і обумовлює вибір теми дослідження.

Мета статті – розгляд різноманітних поглядів авторів на класифікацію дебіторської заборгованості та пошук вирішення цієї проблеми, що зумовлює актуальність обраної теми.

         Розрізняють наступні класифікації дебіторської заборгованості.

         За строком погашення та зв’язком з нормальним операційним циклом: довгострокова і поточна.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

За об’єктами щодо яких виникає дебіторська заборгованість: дебіторська заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця; дебіторська заборгованість забезпечена векселем; інша довгострокова заборгованість; дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги; дебіторськазаборгованістьза розрахунками; інша поточна дебіторська заборгованість.

За своєчасністю погашення: дебіторська заборгованість, строк оплати якої не настав; дебіторська заборгованість не сплачена в строк; сумнівна дебіторська заборгованість; безнадійна дебіторська заборгованість.

Види довгострокової дебіторської заборгованості:

- дебіторська заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду – сума мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає отриманню;

- довгострокові векселі одержані – векселі одержані у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості;

- інша довгострокова дебіторська заборгованість – видача довгострокових позик працівникам підприємства та інші види розрахунків.

Види поточної заборгованості.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги : не забезпечена векселем та забезпечена векселем.

Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом; за виданими авансами;

надані позики; з нарахованих доходів; із внутрішніх розрахунків.

Інша поточна дебіторська заборгованість: заборгованість підзвітних осіб; заборгованість за претензіями; заборгованість з відшкодування нанесених збитків;  на дебіторська заборгованість:а класифікацію дебіторської заборгованостіийняття оптимального рішення щодо управління дешення щзаборгованість за позиками членів кредитних спілок; інша заборгованість [2].

         За статтями бухгалтерського балансу визначають такі види заборгованості:

1) Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги.

2) Дебіторська заборгованість за розрахунками із бюджетом.

3) Дебіторська заборгованість за розрахунками за виданими авансами.

4) Дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів.

5) Дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків.

6) Інша поточна дебіторська заборгованість.

Згідно з вимогами П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість” та П(С)БО 1, 2, 3, 14, 19, 21 дебіторська заборгованість має власну структуру і може класифікуватися за різними критеріями. Для підприємств комунального господарства більш актуальними є питання обліку поточної дебіторської заборгованості, оскільки не кожне підприємство здійснює операції з довгостроковими зобов’язаннями.

         Поточна дебіторська заборгованість в діяльності підприємств комунального господарства – це сума реалізованих послуг з відстроченням платежу, яка виникає в ході нормального операційного циклу їх виробництва і буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Визнається поточна дебіторська заборгованість споживачів-фізичних та юридичних осіб за реалізовані послуги одночасно з визнанням доходів від реалізації ЖКП і оцінюється за первісною вартістю в залежності від обсягу спожитих покупцем послуг та величиною встановленого тарифу на одиницю цих же послуг. Основними критеріями її відмінності від довгострокової заборгованості є те, що вона виникає в ході нормального операційного циклу та строк її погашення не більше 12 місяців з дати балансу [3].

         На рис. 1 приведено класифікацію видів поточної дебіторської заборгованості за критеріями, відповідно до яких в галузі запропоновано підприємствам вести її облік:

 

 

 


                                                                                                  

Заборгованість, не повязана з реалізацією робіт, послуг. Рахунок 37 „Розрахунки з різними дебіторами”

 

Заборгованість, повязана з реалізацією споживачам ЖКП, робіт

 
                                                                                                 

                                                                                                                            

                                                                                                 

                                      

Заборгованість за виданими авансами (рах. 371)

 
                                

Заборгованість за роботи, послуги. Рах. 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями”

 

Заборгованість за роботи, послуги, забезпечене векселями. Рах. 341 „Короткострокові векселі, одержані в національній валюті”

 
                          

 

Заборгованість за розрахунками з підзвітними особами (рах. 372) і бюджетом

 
 

 

 

 


Заборгованість з нарахованих доходів (рах. 373)

 
        

 

Рис. 1. - Класифікація поточної дебіторської заборгованості [3]

 

за об’єктами, по відношенню до яких виникла дебіторська заборгованість і рахунками (субрахунками), на яких узагальнюється інформація про її обсяги; за строком погашення та його зв’язку з нормальним операційним циклом; за своєчасністю погашення.

Залежно від об’єкта виникнення дебіторська заборгованість комунального підприємства поділяється на: дебіторську заборгованість за надані ЖКП і виконані роботи; короткострокові векселі одержані; дебіторську заборгованість за розрахунками, включаючи іншу поточну дебіторську заборгованість.

          Згідно класифікації за строком погашення визначають: заборгованість, за якою термін оплати не настав або менше 12 місяців; заборгованість, не оплачена в строк; заборгованість, за якою минув строк позовної давності. Таким чином, заборгованість не сплачена в строк, тобто прострочена, включає сумнівну і безнадійну дебіторську заборгованість [3].

         У сучасній економічній практиці під дебіторською заборгованістю слід розуміти активи, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Тобто зміст, місце і роль дебіторської заборгованості розглядають в прикладному аспекті – як складовий елемент активів, що формується в ринковому механізмі на основі договорів поставки або продажу (рис. 2) [4].

 

         Рис. 2 -  Класифікація дебіторської заборгованості за П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість” [4]

         У вітчизняній економічній науці застосовували класифікацію дебіторської заборгованості, що залежала від сфери функціонування дебітора. Проте такий підхід істотно

відрізняється від зарубіжного, який грунтується на принципі: різні види дебіторської заборгованості мають різне економічне тлумачення (класифікація дебіторської заборгованості важлива для розуміння того, як нею управляти).

         Виходячи з викладеного, Н.Матицина пропонує групування дебіторської заборгованості відповідно до вітчизняного й зарубіжного досвіду (рис. 3 і 4) [4].

                  

 

 

 

 


        

 

 

Рис. 3 -  Групування дебіторської заборгованості за зарубіжним досвідом

 

Рис. 4 -  Групування дебіторської заборгованості за вітчизняним досвідом

         Враховуючи те, що в економічній науці виникли два види класифікаційного групування дебіторської заборгованості, які водночас є і подібними, і різними, Н.Матицина вважає, що класифікація за вітчизняним досвідом зорієнтована на жорстко регульовану економіку та недостатньо враховує вимоги ринку. Тому із розширенням міжнародних відносин і переходом на Міжнародні стандарти фінансової звітності під час вирішення  цього питання потрібно враховувати досвід зарубіжних країн.

         Групування дебіторської заборгованості за економічною сутністю характеризує її відношення до створення сприятливого фінансового стану підприємства та дає змогу виділити невикористані резерви грошових коштів, що є наслідком недостатньої вдосконаленої системи управління [4].

         Після узагальнення економічної літератури щодо дебіторської заборгованості Л.Городянською запропонована загальна класифікація дебіторської заборгованості за видами відповідно до П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість”, Плану рахунків та Інструкції про його застосування (рис. 5) [5].

ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ

 
                                                  

 

 


Поточна

 
                                                  

Довгострокова

 
                                                             

 


Розрахунки за виданими авансами

 

Розрахунки з покупцями та замовниками

 
                                                                                                                            

Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду

 

 
                                                                            

 


Розрахунки з підзвітними особами

 

Резерв сумнівних боргів

 
                                                                                                  

Розрахунки за нарахованими  доходами

 
 

 

 


Розрахунки з іншими кредиторами

 

Розрахунки за позиками членам кредитних спілок

 

 

Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків

 

Розрахунки за претензіями

 

 

Довгострокові векселі одержані

 

          Рис. 5 - Класифікація дебіторської заборгованості за основними видами [5]

           Лігоненко Л.О., Новікова Н.М. [1] поділяє дебіторську заборгованість залежно від строків позовної давності:

1.       Непрострочену дебіторську заборгованість.

2.       Прострочену дебіторську заборгованість.

           Непрострочена дебіторська заборгованість – це заборгованість, терміни виконання якої на момент складання балансу не наступили. Такі борги можуть бути отримані при належному виконанні боржником своїх зобовязань, тому така заборгованість реальна для отримання.

           Прострочена дебіторська заборгованість – це заборгованість, терміни виконання якої на момент складання балансу порушені дебіторами. Вона виникає внаслідок чинників макро- і мікроекономічного характеру. В її складі можна виділити два види боргів:

1) борги, шанси на отримання яких, не дивлячись на їх прострочений термін, збереглись;

2) борги, отримати які нереально за певними причинами, -це безнадійна заборгованість.

Залежно від імовірності погашення дебіторську заборгованість розрізняють:

1.     Із ймовірністю повернення в інтервалі 0,7 – 1,0.

2.     Із ймовірністю повернення в інтервалі 0,2 – 07.

3.     Із ймовірністю повернення менше 0,2.

Дебіторська заборгованість, імовірність погашення якої оцінюється в інтервалі від 0,7 до 1,0 – це заборгованість, що потенційно може бути погашена.

 Дебіторська заборгованість, імовірність погашення якої оцінюється в інтервалі від 0,2 до 0,7 – це заборгованість, факт погашення якої є сумнівним в зв’язку з важким фінансовим становищем боржників. Даний вид заборгованості відносять до сумнівної заборгованості.

          Дебіторська заборгованість, імовірність погашення якої оцінюється нижче 0,2  - це заборгованість, що не може бути погашена. Ця заборгованість характеризується як безнадійна.

        Залежно від оцінки вартості дебіторської заборгованості розрізняють:

1. Первинну вартість дебіторської заборгованості.

2. Чисту реалізаційну вартість дебіторської заборгованості.

       Первинна вартість дебіторської заборгованості – фактичний обсяг зобовязань боржника, які підлягають погашенню на час її виникнення.

      Чиста реалізаційна вартість – поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги за мінусом резерву сумнівних боргів (розраховується підприємством).

      Облік двох основних видів дебіторської заборгованості: непростроченої та простроченої слід вести окремо [1].

      Також існує ще одна класифікація поточної дебіторської заборгованості, запропонована Ф.Ф.Бутинцем за можливістю погашення, яка наведена на рис. 6 [6]

Нормальна

 
                                                  

 

 


           Рис.6 – Класифікація поточної дебіторської заборгованості

      Також  Лігоненко Л.О., Новікова Н.М.  залежно від статусу дебітора – покупця продукції розрізняють заборгованість:

1) державних підприємств;

2) недержавних підприємств;

3) приватних підприємців;

4) бюджетних установ та організацій;

5) фінансових установ;

6) населення;

7) інших категорій.

      Інформація щодо структури дебіторської заборгованості залежно від статусу дебітора використовується для прогнозування можливостей її рефінансування та вибору інструментів рефінансування [1].

      Таким чином, сучасна класифікація дебіторської заборгованості, з одного боку, сприяє поліпшенню діагностики дебіторської заборгованості, орієнтуючи на більш гдибоке дослідження стану та причин виникнення дебіторської заборгованості підприємства, з іншого боку, орієнтована на підвищення ефективності управління боргами підприємства.

       Виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок, що проведені дослідження показали, що до цього часу серед науковців відсутня єдність поглядів щодо класифікації дебіторської заборгованості. Запропонована Л.Городянською загальна класифікація дебіторської заборгованості за видами відповідно до П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість”, Плану рахунків та Інструкції про його застосування, на наш погляд, є найбільш прийнятною. Вона дозволяє згрупувати заборгованість за термінами її виникнення (довгострокова або поточна), за видами, за обєктами обліку (кожним боржником, дебітором) та строками непогашення.

 

                                                    Література:

1.     Лігоненко Л.О., Новікова Н.М. Управління дебіторською заборгованістю підприємства: Навч. посіб. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 275 с.

2.     Гладких Т.В. Фінансовий облік: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 480 с.

3.     Н.М. Лисенко. Організаційно-методологічні особливості обліку дебіторської заборгованості та резерву сумнівних боргів на підприємствах житлово-комунального господарства. // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. - № 1 (44). – С.144-152.

4.     Матицина Н. Основні засади регулювання розрахункових відносин через управління дебіторською заборгованістю. // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. - № 12. – С.38-42.

5.     Городянська Л. Особливості організації обліку дебіторської заборгованості на підприємстві. // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - № 6. – С. 9-16.

6.     Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальних закладів./ За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. – 6-те вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП „Рута”, 2005. – 756 с.