Экономические науки/2.Внешнеэкономическая деятельность
Галкіна І.В., доц.
Хільська І.І.
Роль митного регулювання при здійсненні
торговельно-посередницької діяльності
підприємства
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Тема торговельно-посередницької
діяльності підприємства є досить актуальною на сьогоднішній день адже в умовах
подальшого формування ринкової економіки держави відповідно продовжує
розвиватися і посередницька діяльність. Але ефективність її здійснення досить
часто залежить не тільки від здібностей та фінансових можливостей підприємців,
а й від ефективної діяльності органів законодавчої та виконавчої влади всіх
рівнів, від належного законодавчого та нормативно-правового забезпечення
діяльності посередницьких підприємств. Тому досить важливим аспектом діяльності
підприємства на зовнішньому ринку є митне регулювання. Коли підприємство
здійснює експортно - імпортні операції, незалежно від того самостійно чи через
посередників, воно стикається з митним регулюванням.
Митне
регулювання – це регулювання питань, пов'язаних із
встановленням мит і митних зборів, процедурами митного контролю, організацією
діяльності органів митного контролю України. Стаття 13. Закону України “Про
зовнішньоекономічну діяльність” “Принципи митного регулювання при здійсненні
зовнішньоекономічної діяльності” Україна самостійно здійснює митне регулювання
зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Митну політику України
визначає Верховна Рада України.
Митне регулювання
зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно з цим Законом, законами
України про митне регулювання, Єдиним митним тарифом України та міжнародними
договорами України.
Згідно зі ст. 11 Кодексу безпосереднє здійснення
митної справи покладається на Митну службу України. Митна служба України — це
єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих
митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці,
митниці. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі
митної справи утворюється, реорганізовується та ліквідовується Президентом
України за поданням прем’єр-міністра України.
У ст. 42 Кодексу зазначено, що під час проведення
митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю,
достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної
справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом
порядку, контроль за додержанням яких покладено на митні органи.
Основне завдання держави у сфері міжнародної торгівлі - допомогти експортерам вивезти якомога більше своєї продукції, зробивши їхні товари більш конкурентними на світовому ринку і обмежити імпорт, зробивши іноземні товари менш конкурентноздатними на внутрішньому ринку. Тому частина методів державного регулювання спрямована на захист внутрішнього ринку від іноземних конкурентів і тому належить насамперед до імпорту. Інша частина методів має своїм завданням формування експорту.
Засоби митного регулювання зовнішньої торгівлі можуть приймати різні форми, включаючи як, безпосередньо впливають на ціну товару (тарифи, податки, акцизні та інші збори), так і обмежують вартісні обсяги або кількість товару, що надходить (кількісні обмеження, ліцензії, «добровільні» обмеження експорту т. д.).
Найбільш
поширеними засобами служать митні тарифи, цілями використання яких є отримання
додаткових фінансових коштів (як правило, для країн, що розвиваються),
регулювання зовнішньоторговельних потоків (більш типово для розвинених держав)
або захист національних виробників (головним чином трудомістких галузях).
Література:
1. Гребельник О. П. Митне регулювання
зовнішньоекономічної діяльності. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. -
696 с.
2. Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в
Україні: правове регулювання та гарантії здійснення: Навчальний посібник. - К.:
ВД «Професіонал», 2007.