Ігнатишин Б.А.

Науковий керівник – Никоряк В.М.

Буковинська державна фінансова академія,Україна

Субкультура та молодь в глобалізаційних процесах

Глобалізаційні процеси внесли неоднозначні корективи у сучасний розвиток країн світу та України зокрема. Значний вплив глобалізація здійснила і в культурному аспекті нашого життя.

До основних тенденцій світового розвитку належить те, що сучасна молодь, поступово несвідомо відходить від своїх національних культур, що відображається в її поведінці, поглядах. Наприклад, значна частина української, російської молоді переймають зовнішній вигляд та поведінку представників інших культур (американської, особливо негритянської, китайської), що не відповідає національному менталітетові. Особливо це стосується молоді, яка належить до різних субкультур.[1,24]

Унаслідок глобалізаційних процесів із культурного обігу викорінюється національне та класичне мистецтво, елементи національного виховання, освіти. Народну культуру більша частина молоді сприймає як непотрібний пережиток. Глобалізаційні процеси можуть призвести до втрати національних культур, їхнього розчинення в загальному наднаціональному просторі. Ці процеси можна схарактеризувати не як культурне взаємозбагачення, а як крок до втрати національних особливостей. Значну роль у культурному розвиткові та наднаціональному культурному обміні відіграє саме молодь. Але, аналізуючи стан світогляду сучасної молоді, можна підійти до невтішних прогнозів.[1,22]

Світоглядний комплекс сучасної молоді внаслідок глобалізаційних процесів значною мірою спотворено. Традиційно ціннісні орієнтації молоді формуються в процесі виховання й навчання, але в сучасному світі цей процес значно підкорений аспектам глобалізації й передовсім тотальній інформатизації. У молоді починає втрачатися функція вибірковості інформації. На сучасному етапі "фільтрація" інформації є складним процесом, не кажучи вже про те, що наявність "фільтрів" у кожного споживача інформації дуже різноманітна і за видом і за якістю. Стійкість до системи впливу інформаційних елементів характеризує непідготовленість суспільства загалом і молоді зокрема, до цих впливів, до критичного сприймання матеріалу. Суспільство, яке на перший план поставило матеріальний добробут та збагачення, формує відповідну культуру й життєві потреби молоді.[2,28] Електронні ЗМІ заповнюють значну частину їхнього вільного часу й виступають як важливий інструмент світоглядних установок та культурних орієнтирів сучасної молоді. Культ моди, речей, споживання оволодіває свідомістю молоді й набуває універсального характеру, що призводить загалом до уніфікації культур, смаків, поглядів та світосприйняття людей. Дослідження змін, що відбуваються у свідомості сучасної молоді (зміна соціальної мотивації, переоцінка цінностей тощо) викликає в нас занепокоєння, бо за останні роки значно знизилась значущість таких загальнолюдських цінностей, як праця, творчість, гуманізм, свобода, солідарність, чесність, вихованість, інтелігентність, сім'я, народ, нація. За сучасних умов більшість молоді живе за спрощеною системою світосприйняття, суттєво уніфікувалися світоглядні та соціокультурні орієнтири.[3,32]

Сьогодні спостерігаємо тенденцію до подальшої деморалізації та дегуманізації соціокультурних цінностей, що виявляється в надмірній зацікавленості молоді до сцен та епізодів насильства, жорстокості, несправедливості, які культивують у сучасному мистецтві, телебаченні, кінематографі, музиці, літературі. Серед соціокультурних цінностей переважають споживацькі, егоїстичні орієнтації. За останні роки більшість молодих людей починають переналаштовуватися на матеріальні цінності, їх досить сильно приваблюють гроші, легкі заробітки, бізнес. Глобальні процеси спричиняють підміну одних цінностей іншими, не завжди істинними. Псевдоцінності, що охоплюють молодь, заважають їхньому культурному, духовному й матеріальному розвиткові. Значна частина молоді вважає, що алкоголь і наркотики стимулюють творчість і тому є цінними, виникає ілюзія того, що оволодіння грошима, коштовностями, владою відкриває шлях до загальнолюдських цінностей (добра, любові, краси, гармонії) тощо. Такі погляди, безперечно, є хибними.[3,33]

Глобалізація має низку негативних тенденцій: втрачаються здобутки національних культур, внутрішній світ людини не ускладнюється, а, навпаки, спрощується, спостерігається тенденція до уніфікації людських цінностей, що врешті-решт заважає розвиткові людської особистості. Глобалізаційні процеси не сприяють формуванню особистісного рівня індивідуального й суспільного буття, а ведуть до остаточної перемоги безособистісного начала над особистісним.[3,35]

Список використаної літератури:

1. Боришевський М.Й. Моральна саморегуляція поведінки особистості: понятійний апарат. – К.,1993. – С.22-24.

2. Ільїнська О. Культура: пошук і творення – Хм., ЦНТЕІ, 2006. – С.28.

3. Українська культура і глобалізаційні процеси/ за ред. Богуцького В. – К.: Знання, 2008. – С.32-35.