Мітяшкіна Т.Ю.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка

ПИТАННЯ СУЧАСНОГО ВИКЛАДАННЯ КРЕСЛЕННЯ У ТЕХНІЧНИХ ВУЗАХ

Сьогодні підготовка майбутнього спеціаліста - інженера у технічному ВУЗі складається з багатьох компонентів, одним з яких є володіння графічними уміннями, навичками та знаннями у цій галузі. На сучасному етапі розвитку освітніх процесів надзвичайно важливим є формування вмінь та навичок, а не просто отримання знань з певної дисципліни - креслення. Психолого – педагогічні дослідження стверджують, що творчі здібності людини у сфері володіння графічними уміннями та навичками особливо інтенсивно розвиваються у процесі навчання, якщо воно організоване належним чином (Л.Виготського, П.Гальперіна, В.Давидова, Д.Ельконіна, О.Леоньтьєва та ін.). Процес формування умінь, навичок в студентів та їх якість (стійкість, швидкість, безпомилкове виконання різних дій) залежить від змісту навчального матеріалу, індивідуально – психічних особливостей студентів, педагогічної майстерності педагога, навчально – матеріальної бази тощо. Тому серед різноманітніших форм та методів в освіті для більш повного та глибокого засвоєння умінь та навичок використовують інтерактивне навчання.

Інтерактивний - означає здатність взаємодіяти чи знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання - це перш за все діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія викладача та студента.

За даними американських учених, під час лекції учень засвоює всього 5 % матеріалу, під час читання - 10 %, роботи з відео/аудіоматеріалами - 20 %, під час демонстрації - 30 %, під час дискусії - 50 %, під час практики - 75 %, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання - 90 % [1]. Тому важливим є забезпечення інтерактивного навчання у ході викладання курсу креслення та нарисної геометрії. Під час його використання при навчанні виконанню ескізів та начерків у ході вивчення розділу „Деталювання” студент більшою мірою стає суб’єктом навчання, вступає у діалог з викладачем, виконує творчі, проблемні завдання.

Інтерактивна методика навчання в одному випадку ставить студента в позицію інженера-дослідника, в другому — в позицію вчителя, в третьому — консультанта для слюсаря на заводі, в четвертому — творця, в п'ятому — організатора взаємонавчання тощо. Завдяки застосуванню інтерактивних методик процес навчання організовується таким чином, що практично всі студенти задіяні у навчальній діяльності, мають можливість діяти залежно від наявних знань. Спільна діяльність студентів над цією темою у процесі засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен вносить свій особистий вклад, здійснюється обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Також все це відбувається за умови взаємної підтримки i в атмосфері доброзичливості, що дає змогу не лише здобувати нові знання, а й розвивати пізнавальну діяльність.

При цьому в ході «деталювання» ми можемо виділити дві групи задач [2]. До першої групи відносяться завдання спрямовані, в основному, на формування графічних умінь (відобразити лінії, нанести розміри, побудувати контури плоских зображень та ін.). До другої – завдання, спрямовані на розвиток розумових дій і формування графічних умінь (порівняння зображень, читання креслень, побудова зображень, уявні перетворення зображень тощо). Часткові, нескладні (відобразити лінії, нанести умовні зображення та ін.) можна віднести до графічних вправ, а більш складні (побудова зображень, їх реконструкція, деталювання складальних креслень та ін.) – до графічних задач.

Графічні задачі першої групи сприяють більш міцному засвоєнню знань, вони є засобом формування графічних умінь, контролю знань, умінь та навичок. Графічні задачі другої групи, крім цього, мають великі можливості для розумового розвитку студентів.

Розв’язання задач другої групи передбачає не механічне застосування засвоєних правил, а самостійне знаходження шляхів рішення деяких проблем – вибір головного вигляду, кількості зображень, застосування необхідних умовних зображень, позначень тощо. Процес розв’язання таких задач є важливим засобом розвитку мислення. В особистості розвивається уміння аналізувати вихідні дані під різним кутом зору, виділяти основне, узагальнювати, виконувати різноманітні уявні перетворення зображень, формується творча спрямованість мислення.

Також інтерактивна діяльність в ході «Деталювання» передбачає діалог, спілкування студентів, студентські виступи з рефератами та інше. Отже, така організація i розвиток діалогового спілкування веде до взаєморозуміння, взаємних дій, до спільного вирішення загальних, але значимих для кожного студента завдань (рішення практичних завдань з розділу «Деталювання»). Формуються як графічні уміння, навички, так і в ході діалогового навчання студенти вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин i відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.

Література:

1. Іванова-Комарщук О. Корисність інтерактивних методів навчання http://osvita.ua/school/technol/6564

2. Райковська Г.О. Дидактичні умови розвитку технічного мислення студентів в процесі вивчення креслення // Наука і сучасність : Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.,Логос, 2002. – С.135-141