Право/5. Кримінальне право та кримінологія

Студент 5-го курсу. Горбатович Д.О.

Національний університет державної податкової служби України, Україна

Особливості співвідношення прокурорського нагляду і відомчого контролю при здійсненні оперативно – розшукової діяльності

Слід відмітити, що в діяльності будь – яких правоохоронних органів загалом та оперативно – розшукових зокрема, необхідно дотримуватися не лише букви закону, але і пам’ятати, що сама назва “правоохоронні” говорить сама за себе. Слід розуміти, що повага, охорона та дотримання прав та свобод людини і громадянина є досить важливим вектором в діяльності вище зазначених органів, в контексті розбудови правової, демократичної, соціальної держави.

Саме в даному контексті недотримання основних прав і свобод, при розслідуванні злочинів і викликає стурбованість.

Вказана обставина викликала активізацію дій законодавця з удосконалення правових засад діяльності органів, що здійснюють ОРД. Проведенню певних реформ, повинно передувати дослідження не лише теоретико – законодавчого рівня, але і практичного, що існує на сьогоднішній момент.

Безумовною перевагою нового підходу до забезпечення прав людини під час здійснення ОРД стало запровадження відомчого контролю, прокурорського нагляду і судового контролю за нею.

Ухвалення 18 лютого 1992 р. Закону України “Про оперативно - розшукову діяльність” [4], безумовно, стало не тільки значною правовою подією, а й істотним чинником забезпечення режиму законності, оскільки з цієї миті ОРД отримала стабільну законодавчу основу. В нормах названого Закону містяться прямі вказівки на прокурорський нагляд як особливий правовий інститут, функціонування якого спрямоване на забезпечення законності здійснення спеціальними органами ОРД.

Історичний досвід свідчить, що з огляду на режим секретності ОРД раніше здійснювалася практично поза сферою прокурорського нагляду.

У системі заходів боротьби зі злочинністю ОРД уповноважених на те органів займає особливе місце. В її основу покладені принципи конспірації, поєднання гласних і негласних підстав діяльності, використання конфіденційної співпраці громадян у боротьбі зі злочинністю.

При цьому необхідно підкреслити, що прогалинами в правовій регламентації прокурорського нагляду є те, що повноваження прокурора з нагляду за законністю ОРД не регламентовані та визначаються загальними правилами Закону України від 5 листопада 1991 р. “Про прокуратуру” [3]. Ці повноваження мають відповідати формам та методам прокурорського нагляду.

Специфіка відомчого контролю за законністю у сфері ОРД полягає у тому, що контрольно - перевірочна функція є складовою функції управлінської, яка охоплює й інші, не менш важливі компоненти.

Через це виникає проблема їхнього раціонального розмежування під час здійснення управлінської діяльності як керівниками конкретного відомства, так і начальницьким складом відповідних підрозділів, правомочних здійснювати ОРД. Інакше кажучи, здійснення розглянутих видів діяльності має бути організовано так, щоб вони не були перешкодою один для одного. Те ж саме варто мати на увазі й при аналізі співвідношення відомчого контролю та прокурорського нагляду за забезпеченням законності в ОРД.

З огляду на все вищевикладене виникає ще один аспект проблеми співвідношення відомчого контролю і прокурорського нагляду у вирішенні завдань забезпечення законності в ОРД. Тут варто звернути увагу на те, що у реальності відомчий контроль і прокурорський нагляд перебувають у безпосередній залежності від того, наскільки великий рівень централізації і децентралізації, специфіки їхнього співвідношення в сфері управління при використанні відповідних організаційних форм.

Істотні розбіжності між відомчим контролем і прокурорським наглядом лежать і в площині правових наслідків. Якщо відомчий контроль може обмежуватися заходами адміністративно - організаційного впливу, то під час здійснення прокурорського нагляду прокурор використовує лише ті заходи, що прямо передбачені законом або, реагуючи на виявлені порушення закону, направляє отримані дані до відповідних державних органів для їх реалізації.

Вищезазначене в жодному разі не дозволяє ні ототожнювати названі органи, ні протиставляти їх один одному. Навпаки, у розглянутих випадках мова має йти про наявність загальних засад для взаємодії органів відомчого контролю і прокурорського нагляду при забезпеченні законності в ОРД. Таким чином, місце відомчого контролю і прокурорського нагляду в цій взаємодії можна визначити через розкриття змісту правового статусу і механізму кореляції названих установ.

Тому, на нашу думку, коли відбудеться ще більш тісний зв'язок між відомчим наглядом та прокурорським контролем, буде досягну ще більша продуктивність в діяльності ОРД.

Література:

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: Преса України, 1997. – 80 с., зі змінами та доповненнями.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 28.12.1960 № 1001 – 05 // Відомості ВРУ. – 1961. - № 2. – 15 с., зі змінами та доповненнями.

3. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 № 1789 – XII // Відомості ВРУ . - 1991. - № 53. – 793 с., зі змінами та доповненнями.

4. Про оперативно – розшукову діяльність : Закон України від 18.02.1992 № 2135 – XII // Відомості ВРУ . - 1992. - № 22. – 303 с., зі змінами та доповненнями.