Адміністративне право
Бардакова Лілія В’ячеславівна
Національна
юридична академія України імені Ярослава Мудрого,Україна
Конституція України закріпила модель організації виконавчої влади, яка випливає із наведених нижче аспектів розуміння системи органів виконавчої влади. Так, перший з них пов'язаний з відокремленістю органів виконавчої влади від інших видів державних органів законодавчої та судової влади.
Виконавча влада здійснюється системою спеціально створюваних суб'єктів - органами виконавчої влади різних рівнів, наділених виконавчо-розпорядчою компетенцією, що не властива органам законодавчої і судової влади.
Стосовно другого із зазначених аспектів, то він виявляється у встановленні чітких правил взаємодії, по-перше, між загальною системою управління та суспільним середовищем, а, по-друге - між окремими ланками та структурами всередині самої системи виконавчої влади.
Особливістю третього аспекту є створення дійової «вертикалі» органів виконавчої влади - своєрідної піраміди з владним впливом зверху донизу.
Основний Закон установив три організаційно-правові рівні органів виконавчої влади - вищий, центральний, місцевий. Відповідно визначені й види органів виконавчої влади: 1) вищий орган у системі органів виконавчої влади; 2) центральні органи виконавчої влади; 3) місцеві органи виконавчої влади.
Згідно зі статтею 113 Основного Закону, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Відповідно до статті 118 Конституції виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
До системи органів виконавчої влади можна також віднести й Раду міністрів Автономної Республіки Крим, яка, згідно зі статтею 35 Конституції Автономної Республіки Крим, виконує також державні виконавчі функції і повноваження, делеговані законами України відповідно до Конституції України.
Крім того, управління місцевими справами здійснюють органи місцевого самоврядування - відповідні ради та їх виконавчі органи (виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад), які вони самостійно формують. Ці органи не є державними, але відповідно до статті 143 Основного Закону органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.
Різні органи виконавчої влади, які разом складають поняття «апарат державного управління», поєднані між собою на засадах певної підпорядкованості.
Отже, система органів виконавчої влади України – це цілісна система, у якій всі складові частини взаємопов'язані і водночас становлять самостійні підсистеми органів зі своїми особливостями завдань, організаційної структури, функцій, компетенції та з певною автономією кожного окремого органу .
Згідно з Конституцією України виконавча влада в нашій державі представлена низкою державних органів, які у своїй сукупності становлять її систему. Основними характеристиками будь-якої системи є структура її елементів, розподіл функцій між ними, взаємозв'язок елементів структури всередині її та з навколишнім оточенням. Система державних органів виконавчої влади в Україні організована відповідно до існуючого адміністративно-територіального поділу країни і включає в себе чотири рівні: центральний (державний);республіканський в Автономній Республіці Крим;
обласний, міський у містах Києві та Севастополі; районний , районний у містах Києві та Севастополі.
На найнижчому рівні адміністративно-територіального устрою - місті, селищі, селі - державні органи виконавчої влади не утворюються. Управління на зазначених територіях здійснюють органи місцевого самоврядування.
Місцеве самоврядування в Україні конституційно визначено як право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення, котре здійснюється нею як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Право та здатність територіальної громади щодо вирішення цих питань, встановлено Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 р.
Окремою групою повноважень органів місцевого самоврядування як суб'єктів адміністративного права є їх власні повноваження, завдяки яким ці органи виконують свої завдання і функції.
Поряд з конкретними правами адміністративно-правовий характер мають і обов'язки органів місцевого самоврядування. Зокрема, загальним обов'язком органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб є обов'язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування гарантується державою, охороняється державними органами, які можуть вжити заходів щодо захисту прав органів місцевого самоврядування, наприклад, при зверненні цих органів до Кабінету Міністрів, Президента України.
Отже, на підставі вище викладеного, можна зробити висновок:
Виконавча влада — влада, що має право безпосереднього управління державою. Носієм цієї влади в масштабах усієї країни є уряд. Державна влада нерозривно пов'язана з політичною владою. Конкретно цей зв'язок виявляється у соціальна-політичній функції виконавчої влади, яка спрямовує владно-політичну та владно-адміністративну діяльність усієї системи виконавчих органів на чітке і неухильне виконання законів та інших нормативно-правових актів і безпосереднє керівництво об'єктами управління.
Діяльність системи органів виконавчої влади обумовлена: єдністю всієї державної влади, яка випливає з державної цілісності України; розмежуванням компетенції органів виконавчої влади; їх спільною діяльністю. Компетенція органів виконавчої влади визначається окремо для кожної ланки системи органів виконавчої влади.