Щербак Віктор Михайлович

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Методологічні аспекти формування трудового потенціалу

Перспектива конкурентноспроможності національного господарства України у сучасному геоекономічному просторі зумовлюється виробництвом високотехнологічних товарів і послуг та в значній мірі залежить від формування параметрів трудового потенціалу Це обумовлено збільшенням його впливу на ефективність процесу виробництва.

Трудовий потенціал - це людські можливості, найповніша і всебічна характеристика працездатного населення як продуктивної сили [1, 695].

Трудовий потенціал є одною із складових економічного потенціалу суспільства. Разом з тим – це продуктивна сила, яка забезпечує перетворення речовин природи на матеріальні й духовні блага. Нарешті, це соціально – економічна інституція, що виступає умовою економічного розвитку. Тобто, трудовий потенціал являє собою складний соціально – економічний феномен [2, 132], конструкт, факт [3, 252], який має зовнішню і внутрішню форми існування.

У вітчизняній науковій думці склалося декілька підходів щодо сутності феномену трудовий потенціал.

Перший підхід відстоював В.В. Онікієнко, який вважав, що трудовий потенціал представляє собою сукупність працездатного населення, яке має відповідну професійно – кваліфікаційну підготовку, застосовує працю в народному господарстві з урахуванням його технологічної та технічної оснащеності [4, 31].

В.К. Врублевський відстоював політекономічні погляди на трудовий потенціал, розуміючи під ним сукупного працівника в його єдності із продуктивними силами [5, 16].

Демографічний підхід до оцінки трудового потенціалу представлений у дослідженнях С.І. Пірожкова. Він під трудовим потенціалом розуміє : «розвинуту в даному суспільстві сукупність демографічних, соціальних і духовних характеристик, та якостей трудоактивного населення, які реалізовані чи можуть бути реалізовані в умовах досягнутого рівня розвитку продуктивних сил, НТП і системи відносин, пов’язаних з участю в процесі праці та суспільній діяльності» [6, 16].

Ринковий підхід до трудового потенціалу відстоює В.М.Лич. Його позиція зводиться до розуміння трудового потенціалу як : «трудового капіталу – накопиченої цінності, як виробничого та інвестиційного ресурсу, джерела доходу, як об’єкта власності, як носія ризику і як джерела створення додаткової вартості ». [7, 141]

Кожен із цих підходів вносить свою частку в розуміння сутності трудового потенціалу. Але в будь-якому випадку його феноменологія визначається багатоманітністю ознак, які він набуває в процесі формування.

В практичному аспекті формування параметрів трудового потенціалу складається із таких процедур: природнє відтворення населення;набуття самої здатності до праці шляхом отримання загальної та спеціальної освіти, професійної підготовки;відновлення і розвиток здатності до праці;планомірний розподіл трудового потенціалу за сферами, галузями національного господарства і по території країни;перерозподіл трудового потенціалу;розміщення працівників на робочих місцях на підприємствах та ряд інших.

Але ці процедури відображають внутрішню форму існування трудового потенціалу. Що ж стосується зовнішньої, то вона, на нашу думку, репрезентується в неокласичній моделі економічного зростання Р.Солоу. В цій моделі трудовий потенціал виконує функцію фактора економічного зростання, а показником формування його параметрів виступає продуктивність. Продуктивність трудового потенціалу визначається діленням обсягом річного виробництва ВВП на чисельність економічно активного населення, яке зайняте.

Таким чином , формування параметрів трудового потенціалу необхідно досліджувати в двох аспектах: внутрішньому і зовнішньому. Але першочерговості в умовах інноваційного розвитку національного господарства України набуває дослідження трудового потенціалу саме як фактору економічного зростання.

Література

1. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т.3/Редкол.: …С.В.Мочерний під.ред. та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000 – 864 с.

2. История социологии: Учеб. Пособи А.Н. Елсуков, и др.; Под общ. Ред.. А.Н.Елсукова и др. – 2-е узд. Перераб. и доп. – Мн.: Выш. шк., 1997. – 381 с.

3. История социологии: Учеб. Пособи А.Н. Елсуков, и др.; Под общ. Ред.. А.Н.Елсукова и др. – 2-е узд. Перераб. и доп. – Мн.: Выш. шк., 1997. – 381 с.

4. Онікієнко В.В. Само зайнятість населення: процес формування та деякі проблеми// Зайнятість та ринок праці. Вип..3.- К.:НЦЗРП,1996 – С. 31

5. Врублевский В.К. Развитый социализм: труд и НТР. Очерки теории труда. – М., 1984.-240с.

6. Пирожков С.И. О развитии концепции трудового потенциала// современная концепція трудового потенциала: Сборник научных трудов. – К., 1990.- с.12-77.

7. Лич В.М. Сутнісна характеристика категорій трудового потенціалу// Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 6(49) – К., 2005.-143с.