Маньківська М.Л., Богацька Н.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Аналіз ділової активності підприємства та її оцінка

В умовах обмеженості ресурсів проблеми їх ефективного розподілу та використання для підприємств стають першочерговими. Основним інструментом для оцінки ефективності використання ресурсів підприємства в умовах нестабільної економіки є аналіз ділової активності суб'єкта господарювання, за допомогою якого можна об'єктивно визначити результативність фінансово-господарської діяльності підприємства та перспективи його розвитку. Від об'єктивності та точності оцінки ділової активності підприємства залежить якість важливих і відповідальних управлінських рішень, які дають змогу пристосовуватися до змін на ринку та активно реагувати й впливати на мінливу ринкову ситуацію.

У ході аналізу останніх публікацій було з'ясовано, що багато економістів надають значної уваги теоретико-методичним і практичним засадам оцінки ділової активності як критерію ефективності функціонування підприємства - М. І. Баканов, О. М. Бандурко, М. Д. Білик, І. А. Бланк, Г. Г. Кірейцев, В. В. Ковальов, Л. А. Лахтіонова, Г. Д. Кулагіна, Н. К. Моісєєва, В. О. Мец, Проте потрібно відмітити, що питання про зміст і сутність показників, методів аналізу ділової активності на даний момент ще остаточно не вирішені та потребують подальшого вивчення.

Ділову активність підприємства можна визначити як мотивований на макро- і мікрорівні процес управління ефективністю господарської діяльності суб'єктів економічних відносин, спрямований на забезпечення їх розвитку, збільшення трудової зайнятості й ефективне використання всіх видів ресурсів з метою досягнення ринкової конкурентоспроможності й формування сучасного інноваційно-інвестиційного потенціалу суб'єктів ринкових відносин і національної економіки в цілому [1,с.364].

Ділова активність відображає рівень ефективності використання матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів і в той же час характеризує якість управління, а також можливості потенційного розвитку підприємства [2, с.341].

Оцінка ділової активності передбачає визначення результативності діяльності суб'єкта господарювання шляхом застосування комплексної оцінки ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, що формують оптимальне співвідношення темпів зростання основних показників, а також зумовлюють проміжні та кінцеві результати діяльності.

На наш погляд, ділова активність підприємства пов'язана, насамперед, з ефективністю формування та використання фінансових ресурсів, що перебувають в його розпорядженні.

Аналіз ділової активності підприємства можна подати у вигляді системи чотирьох самостійних складових (блоків) аналітичних досліджень:

• аналізу ефективності використання оборотних коштів підприємств;

• аналізу використання власного і залученого капіталу;

• аналізу ефективності кредитних відносин підприємства з комерційними банками;

• аналізу дебіторської і кредиторської заборгованостей.

Тобто, проведення аналітичних досліджень ділової активності підприємств дає змогу оцінити, наскільки ефективно сформована структура їх капіталу, як складаються їх взаємовідносини з постачальниками та замовниками, а також з комерційними банками.

Як відомо, ефективність використання фінансових ресурсів, насамперед, пов'язують з їх оборотністю [3, ст. 321-323]. Оборотні кошти є найбільш мобільною частиною господарських засобів. Прискорення оборотності оборотних коштів має важливе значення для стабільності фінансового стану підприємств з таких причин:

• швидкість обороту коштів визначає розмір їх річного обороту;

• прискорення оборотності веде до зниження витрат підприємства;

• прискорення обороту на тій чи іншій стадії кругообороту коштів веде до прискорення обороту на інших стадіях.

Під час аналізу дається оцінка окремих статей оборотних активів із врахуванням галузевої специфіки підприємства, виду діяльності та особливостей випуску продукції. Крім того, визначають і аналізують основні показники оборотності оборотних коштів. За результатами аналізу визначають основні причини нераціонального формування оборотних активів і вживають заходи для усунення цих причин.

Наступним важливим блоком аналізу у складі оцінки ділової активності підприємств є оптимальне співвідношення власного і залученого капіталів та ефективність їх використання. Показники ефективності використання капіталу відображають швидкість його руху та віддачу капіталу.

Ефективність капіталу найкраще характеризується його рентабельністю. Для оцінки використання капіталу підприємства доцільно використовувати метод подовження факторних систем, за яким рентабельність капіталу визначається двома чинниками: чистою рентабельністю реалізації продукції та оборотністю капіталу. Факторний аналіз дає змогу виявити резерви підвищення рентабельності капіталу.

Аналіз власного капіталу підприємства включає оцінку:

• достатності, динаміки та структури власного капіталу;

• причин змін окремих його складових [4, ст. 347-350].

З метою факторного аналізу власного капіталу останній доцільно розраховувати як добуток трьох величин:

• чистої рентабельності реалізації продукції;

• коефіцієнта оборотності капіталу;

• коефіцієнта фінансової залежності.

Рівень прибутковості власного капіталу можна підвищити шляхом залучення в оборот позикового капіталу, відсоткова ставка за який буде меншою, ніж прибутковість підприємства. Це поняття у фінансовій літературі отримало назву "ефект фінансового важеля" [4, ст. 296-301]. Цей інструмент доцільно використовувати для формування оптимальної структури капіталу. Він дає змогу розрахувати "плече" фінансового важеля, тобто частку позикового капіталу, яка забезпечить підвищення рентабельності власного капіталу підприємства.

Результати аналізу капіталу мають показати, наскільки ефективно сформована його структура, який ступінь ризику існує для інвесторів, чи є підприємство фінансово стійким. Для покриття тимчасово збільшеної потреби у фінансових ресурсах підприємство, як правило, використовує банківські кредити.

Важливою складовою оцінки ділової активності підприємств є аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованостей [5, ст. 262-267]. Розмір дебіторської заборгованості визначається умовами підприємства щодо розрахунків зі своїми клієнтами. Послаблення вказаних умов має як переваги, так і недоліки. Перевагами є зростання обсягу реалізації та прибутку, а недоліками - нестача оборотних коштів, уповільнення оборотності капіталу, можливість збільшення суми безнадійних боргів.

Тому кожне підприємство має бути зацікавленим у скороченні термінів погашення платежів шляхом удосконалення розрахунків, своєчасного оформлення розрахункових документів, передоплати, впровадження вексельної форми розрахунків. У процесі аналізу поточних активів підприємства вивчається динаміка, склад, структура, причини та терміни виникнення дебіторської заборгованості.

Контроль за станом дебіторської заборгованості становить:

• вживання термінових заходів для стягнення прострочених платежів;

• орієнтацію якщо можливо на більшу кількість покупців для диверсифікації ризику неповернення коштів;

• надання знижок під час дострокової оплати.

Методика аналізу кредиторської заборгованості включає вивчення складу, динаміки та термінів її виникнення; дослідження наявності, частоти та причин виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом, постачальниками, працівниками; встановлення суми виплачених санкцій за прострочення платежів.

Оскільки кредиторська заборгованість є, як правило, джерелом покриття дебіторської, то з аналітичною метою проводять їх порівняння за величиною шляхом складання розрахункового балансу. Значне перевищення кредиторської заборгованості порівняно з дебіторською може бути наслідком неплатоспроможності підприємства, його нездатності вчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями або прагненням затягнути виплату коштів, використавши їх як джерело фінансування.

Оцінка ділової активності дозволяє дослідити результативність управління і ефективність прийнятих рішень. Застосування результатів оцінки ділової активності слугуватиме покращенню результативності виробничо-господарської діяльності і допоможе здобути конкурентні переваги на сегменті ринку господарювання. При цьому важливим є розуміння того, що кожне окреме підприємство вимагає індивідуального підходу до інтеграції та систематизації методик оцінювання його діяльності.

Література

1. Білик М.Д Фінансовий аналіз / Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. - К.: КНЕУ, 2005. - 592 с.

2. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: [навч. посібн.] / Коробов М.Я. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 378 с.

3. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: [монографія]. - К.: КНЕУ, 2001. - 387 с.

4. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБІ НБУ, 2000. - 485 с.

5. Економічний аналіз: [навч. посібн.] / За ред. М.Г. Чумаченька. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.