Миценко А.С., Саєнко В.Г.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Особливості оподаткування банківських установ

Банківська система – це посередник в економіці, суспільстві між суб'єктами господарювання, між державою і підприємствами, між підприємствами й населенням. Від її функціонування значною мірою залежать розвиток економіки і наповнення державної скарбниці, адже банки акумулюють вільні кошти від фізичних та юридичних осіб і тимчасово розподіляють їх на користь тих, хто відчуває в цьому потребу. Водночас діяльність банків має специфіку і постійно супроводжується певними ризиками. Збій у ній – відчутний удар по всій економіці, що підтверджує криза 2008 –2009 рр.

Податковий кодекс України, який набрав чинності у 2011 р., спростив роботу всіх учасників податкових відносин в Україні. Проте його адаптація на практиці засвідчила: є ще неврегульовані ділянки й вузькі місця в оподаткуванні банківського сектора, які потрібно усунути шляхом внесення змін до документа. Залишаються відкритими питання щодо податкового обліку страхових резервів, операцій з іноземною валютою, списання безнадійної заборгованості, виконання банками функцій податкових агентів щодо доходів фізичних осіб, звільнення від ПДВ окремих операцій. [2]

З метою можливості платниками податку - банківськими установами включення до складу витрат банківських операцій в податковому обліку суми витрат, понесених у зв’язку з відчуженням заставного майна, є необхідність приведення форми декларації з податку на прибуток банку та окремих положень Порядку ії складання до діючих  положень Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств’’. Розроблений наказ Державної податкової адміністрації України ,,Про затвердження Змін до форми декларації з податку на прибуток банку та Порядку складання декларації з податку на прибуток банку” дасть позитивний результат по вирішенню питання віднесення до складу валових витрат суми витрат, понесених у зв’язку з відчуженням заставного майна.

Суттєвим є те, що впровадження цього акта буде запобігати виникненню непорозумінь між працівниками органів державної податкової служби та платниками податку на прибуток - банківськими установами. Також сприятиме покращенню адміністрування податку на прибуток банківських установ та забезпечить реалізацію контрольної функції з боку державних податкових органів за виконанням вимог акту платниками податків.

Податковим кодексом надано можливість забезпечення сталого розвитку діяльності банківської системи, а також створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, стверджують податківці. Так, відповідно до положень Кодексу суттєво розширено базу для формування страхових резервів, які створюються за рахунок збільшення витрат фінансової установи. Виникали питання щодо розміру страхового резерву, і саме завдяки дискусії з бізнесом на період з 1квітня 2011 року до 1 січня 2012 року його було вирішено збільшити з 20 до 30%. Врегульовано питання і щодо відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів.

Важливим є закладене в Кодексі поступове зниження ставки податку на прибуток – з 25 до 16% у 2014 р. 16% – одна з найнижчих ставок у Європі, вона сприятиме значному підвищенню рівня добровільного виконання податкових зобов'язань банками.

Питання оподаткування банківської системи – найважливіші питання економіки держави, оскільки саме банки здатні надавати ресурси для її стабільного підйому. Це вимагає чітко скоординованих дій щодо грошововалютної та соціальної політики, а також тісної взаємодії між Нацбанком, Мінфіном і ДПС України. Йдеться, зокрема, про запровадження єдиного підходу до визначення доходів і витрат за кредитними, депозитними та валютними операціями як у бухгалтерському, так і у податковому обліку. Відчутним зрушенням є досягнення домовленостей щодо оподаткування результатів діяльності операцій з цінними паперами на основі бухгалтерського обліку. Позитивним стало вироблення спільних позицій щодо визначення бази та формування страхових резервів. [3]

Проте необхідність в оптимізації кількості податків і спрощенні бази оподаткування, яка має бути зрозумілою і чіткою, все ще існує. За словами очільника Нацбанку України, сьогодні банки сплачують близько 15 податків, кожен з яких має свої об'єкти, базу оподаткування, складні методики розрахунку та звітність. Через це банки змушені вкладати додаткові кошти в інформаційні бази, технологічне забезпечення, підготовку персоналу, що, у свою чергу, позначається на вартості кредитування реального сектора економіки.

Серед конкретних пропозицій банкірів – пришвидшити роботу з визначення єдиного підходу до оподаткування операцій з цінними паперами на основі даних бухгалтерського обліку, переглянути підходи до визначення вартості основних засобів та їх амортизації, врегулювати норми щодо списання банками безнадійної заборгованості за активними операціями.

Підсумовуючи вище сказане, слід зазначити, що розвиток банківської системи України та вдосконалення системи оподаткування її діяльності - це два паралельних і взаємопов'язаних шляхи. Активізація стимулюючої функції державного регулювання оподаткування банківських установ дасть можливість досягти значних успіхів щодо зменшення фінансового дисбалансу та стабілізації економіки в цілому. [2]

Література:

1.Податковий кодекс України. - К.:Велес, 2011. - 336с.

2.Оподаткування банків : навчальний посібник / Сало І.В., Д'яконова І.І. , Євченко Н.Г. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2010. - 208 с.

3.http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tiru/2010_30_1/Orlova.pdf