Проблеми оплати праці в Україні та шляхи їх вирішення

Савка Т.М.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

м.Чернівці

Науковий керівник: Попадюк О.В.

Заробітна плата являє собою один з основних факторів і показників рівня соціально-економічного життя кожної країни, колективу, людини. Ринкова економіка залежить від рівня заробітної плати, тому що саме вона забезпечує попит на товари та послуги, стимулює керівників підприємств ефективно використовувати робочу силу та модернізувати виробництво.

Аналіз останніх наукових досліджень здійснювали здебільшого вітчизняні науковці, які зосереджують свою увагу на питаннях або продуктивності праці, або на питаннях вдосконалення систем оплати праці. Зокрема, проблематика організації оплати праці та напрямів її вдосконалення є предметом науково-практичних досліджень Богині Д.П.[1], Грішнової О.А.[3], Колота А.М.[6], Новикова В.М.[11], Ткаченко Л.Г.[15]. Питанням регулювання оплати праці в Україні присвячені праці Губіна К.Г.[2], Лук’янченко Н.Д.[9], Синяєвої Л.В. [14]. та багатьох інших дослідників. Однак, остаточно невирішеними, залишаються проблеми ґрунтовного вивчення та пошуку шляхів вдосконалення власне самого механізму державного регулювання заробітної плати та дослідження його інструментів, зокрема, встановлення її мінімального розміру, формування мінімального споживчого кошику.

Результати реформування української економіки свідчать про негативні наслідки фактичного виходу держави зі сфери регулювання відносин у сфері оплати праці, що поряд із лібералізацією цінової політики призводить до унеможливлення застосування ефективних механізмів зростання як доходів населення, так і заробітної плати працівників.

За дослідженнями вчених-економістів України негативний стан у сфері оплати праці пов’язаний з наступним. Заробітна плата у структурі грошових доходів населення у II кварталі 2011 року залишилася на низькому, порівняно з індустріально розвинутими країнами, рівні. Вона становила лише 43,2% [5]. При цьому, сподіватися на її зростання в умовах відсутності суспільних доходів споживання, ліквідованих внаслідок розвалу СРСР, в умовах нестабільної економічної ситуації неможливо. У той же час неконтрольовані процеси в ціноутворенні не дозволяють підвищувати реальні доходи працівників у порівнянні зі статистичним (номінальним) зростанням заробітної плати. Відсутність ефективних механізмів підвищення реальних доходів та збереження низької вартості робочої сили не сприяє відтворенню основних функцій заробітної плати (зокрема, мотиваційної та стимулюючої) та призводить до зростання її диференціації.

Концептуальною проблемою України є обмеження сфери державного втручання у систему регулювання механізму оплати праці. Як наслідок, за період 2000-2011 років в Україні у порівняні з індустріально розвинутими країнами, незважаючи на значне зростання ВВП, середньої заробітної плати та мінімальної заробітної плати, спостерігалася значна розбалансованість темпів приросту продуктивності праці та виробництва, що призводило до зростання індексу споживчих цін, матеріальних витрат у собівартості, «деградації» всіх функцій заробітної плати.

Причинами загострення проблеми державного регулювання оплати праці є:

− відсутність дієвого контролю з боку держави за політикою оплати праці;

− недосконалість науково-методичного забезпечення процесу регулювання оплати праці;

− невиконання чинного законодавства [12].

Функціонування ефективної системи оплати праці, можливе при реалізації таких заходів з боку уряду:

- удосконалення законодавства щодо порядку та критеріїв визначення мінімальної заробітної плати та мінімальної погодинної заробітної плати, як державного соціального стандарту;

- забезпечення захисту прав працівників на своєчасне та в повному розмірі отримання заробітної плати, а також погашення заборгованості;

- істотне зменшення питомої ваги населення, яке перебуває за межею бідності та зміцненню позицій середнього класу;

- залучення необхідних інвестицій у виробництво і людський капітал;

- усунення диспропорцій у міжпосадових та міжгалузевих співвідношеннях оплати праці працівників бюджетної сфери, значному підвищенні її розмірів;

- урахування відмінності регіонів щодо економічної оцінки землі та природно-кліматичних умов під час реалізації державної цінової політики та розподілу бюджетних коштів, які направляються на стимулювання виробництва окремих видів продукції;

- врегулюванню податкової системи щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці [10].

Отже, в даній економічній ситуації необхідно переглянути політику регулювання системи оплати праці, а особливо посилення контролюючих функцій держави за процесом формування та розподілу витрат від національного до локального рівнів економіки, що передбачає розробку методології та основ обґрунтованого збільшення витрат на оплату праці в Україні.

Список використаної літератури:

1. Богиня Д.П. Соціально-економічний механізм регулювання ринку праці та заробітної плати: монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – с.135-150.

2. Губин К.Г. Возможности повышения уровня социальной безопасносности за совешенствования регулирования доходов населення в Украине // Економіка і регіон.-2009.-№2.-С.114-118.

3. Грішнова О. А. Людський капітал підприємства: його значення та методи оцінювання // Теоретичні та прикладні питання економіки. 3б. наук. пр. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка. – 2002. – Вип.1.- С.322-329.

4. Грішнова О. А. Підвищення заробітної плати, як передумова економічного зростання та соціального розвитку економіки // Оплата праці: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Луцьк: “Вежа”, 2000. – С.84-88.

5. Доходи і витрати населення // Державний комітет статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua

6. Колот А. М. Проблеми становлення й розвитку соціально-трудових відносин в Україні. // Україна: аспекти праці. – 2002, - №3. – С.23-27.

7. Лобатюк В. Мінімальна заробітна плата: реальність, проблеми, перспективи //Праця і зарплата. – 2003.- №8. – с.3

8. Лоботюк В. Концепція подальшого реформування оплати праці в Україні //Праця і зарплата. – 2003. – травень. – с.2

9. Лук’янченко Н.Д. Методика дослідження колективних трудових конфліктів// Вісник ДДФА. Серія. Економічні науки. - №2 – С.47-52.

10. Мательська З.П. Стан, проблеми та можливості шляхи підвищення рівня оплати праці в сільському господарстві – Україна: аспекти праці.-2008-7-с.13

11. Новикова А. Психология мотивационных стимулов персонала // Вісник КІБіТ.-2010.-№1.-С.91-96.

12. Попівняк Р.Б. Аналіз співвідношення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму // Інноваційна економіка. - 2010.

13. Ривак О.С. Доходи населення України // Науковий вісник НЛДУ України. – 2009. Вип.19.13.

14. Синяєва Л.В. Проблеми регулювання оплати праці та шляхи їх вирішення в Україні // Регіональна економіка.-2009.-№1.-С.171-177.

15. Ткаченко Л.Г. Міжрегіональна диференціація заробітної плати: чинники та напрями регулювання // Регіональна економіка.-2009.- №3.-С.159-168.