К.е.н. Мехеда Н. Г., Черниш О.

Черкаський національний університет ім. .Б.Хмельницького Україна

ПРО ЗРОСТАЮЧУ РОЛЬ АКТУАЛЬНОСТІ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

В умовах трансформації соціальних процесів важливе значення в сучасному світі має соціальна безпека. Як наголосила ще в 1996 році консультант ЮНЕСКО, доктор Анна Баєр, сьогодні „змінилося саме поняття безпеки. Воно набуло нових вимірів.

Головна загроза безпеці нині йде з середини у вигляді безробіття, злиднів, деградації довкілля та соціальної ізоляції. Люди почали сподіватися на таку безпеку, яка б гарантувалася тривалим людським розвитком і ґрунтувалась на толерантності й солідарності, а не на рівновазі страху”.

В умовах глобалізації особливої актуальності набувають проблеми соціального розвитку, а питання соціальної безпеки, як складової національної безпеки, висуваються на перший план. Окремі елементи соціального захисту, які виникли ще в минулому сторіччі, переросли на кінець ХХ століття у розгалужені системи соціального забезпечення і захисту людей у розвинутих країнах, перетворюються в універсальну глобальну систему соціального прогресу і безпеки, в рамках якої надається новий імпульс удосконаленню аналогічних внутрідержавних і регіональних систем. Соціальна безпека стає пріоритетною серед інших видів національної безпеки.

Проблеми соціальної безпеки до недавнього часу були предметом вивчення переважно для західних спеціалістів. В Україні дослідники звернулися до них лише кілька років тому, враховуючи їхню важливість і актуальність.

Соціальна безпека стає на захист людей як найвищої цінності будь-якої країни. Відтак, головною пріоритетною ціллю соціальної безпеки є захист життя, здоров’я, добробуту, прав і свобод людини. Це складає сутність соціальної системи регулювання відносин між людьми, їхнього життєзабезпечення і соціалізації.

Об’єктами соціальної безпеки є люди, їхні спільноти і відносини, соціальні потреби і соціальні інфраструктури (освіта, виховання, культура, торгівля, охорона здоров’я, спосіб життя).

Таким чином, соціальна безпека – це надійна захищеність життєво важливих інтересів соціальних суб’єктів на макро- та мікрорівні, збереження і розвиток людського потенціалу, підтримка ефективного стимулювання діяльності людей, систем їхнього життєзабезпечення, суспільних цінностей і моральності.

Американський дослідник С.Дойл зазначає, що держава знаходиться в соціальній безпеці, якщо вона має можливість „здійснювати заходи розвитку соціальної сфери, освіти та економіки без зовнішнього впливу, забезпечити своїх громадян житлом, продуктами харчування, роботою, захищати їхні громадянські права та особисті свободи”.

Соціальна безпека, так само як і економічна, значною мірою залежить як від внутрішньої ситуації в країні, так і від зовнішніх факторів. Саме внутрішні процеси і фактори мають пріоритетне значення для забезпечення соціальної безпеки держави. Безпека є, перш за все, результатом активної внутрішньої соціальної і політичної стабільності, ефективного економічного розвитку. Соціальна безпека характеризується сталим розвитком, „імунітетом” до впливу таких внутрішніх і зовнішніх факторів, що порушують функціонування процесу суспільного розвитку, підривають досягнутий рівень життя населення і тим самим викликають підвищення соціальної напруженості в суспільстві, а також становлять загрозу самому існуванню держави.

Соціальна безпека, так само як і економічна безпека, нерозривно пов’язана із категоріями національних потреб і національних інтересів. Однак базою для макроекономічних досліджень у сфері соціальної безпеки є мікроекономічні характеристики населення: стан розвитку сім’ї та окремої людини. Природно й те, що метою конкретної людини є досягнення особистого матеріального благополуччя, а потреба в безпеці (в тому числі фінансовій), згідно з теорією американського вченого Абдрахмана Маслоу, посідає друге місце після простих фізіологічних потреб. Саме тому фінансова безпека особистості – це важлива складова частина соціальної і фінансової безпеки держави, центром якої є людина та її потреби, якість задоволення яких впливає на соціально-економічний розвиток держави та її соціальну безпеку.

Разом з тим варто зазначити, що проблеми, а тим паче фінансові аспекти соціальної безпеки людини та сім’ї як цілісної системи вітчизняною наукою вивчалися недостатньо.

Тому міждисциплінарний підхід до проблем фінансової безпеки особистості та домогосподарства, інтеграція демографічних, соціологічних і економічних даних про їх розвиток сприятимуть глобальному дослідженню соціальних проблем в умовах перехідного періоду, виробленню та реалізації політики щодо захисту економічних інтересів громадян і їх сімей та забезпечення фінансової безпеки як на мікро-, так і на макрорівні.