Филологические науки/
3.Теоретические и методологические проблемы исследования
языка.
Доцент, к. філол. наук Насалевич Т.В., студентка 5-го курсу Чукіна Ю.В.
Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана
Хмельницького, Україна
СИМВОЛІКА Й ЗНАЧЕННЯ КВАНТИТАТИВНИХ
ОДИНИЦЬ В АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ
Числа
завжди викликали інтерес дослідників, тому що саме вони вносили гармонію та
порядок у все, що відбувалося у всесвіті. Числа пронизують собою будь-яку культуру,
угруповують у смислові блоки закладену в неї інформацію, полегшуючи тим самим
завдання передачі знань з покоління в покоління незалежно від того, чи існує в цій
культурі писемна або тільки усна традиція [1].
Ю.С. Степанов
розглядає етимологію і внутрішню форму слова число. «Відправною формою є
імя дії – читати і рахувати, очевидно споріднених слів, які виражають, власне
одне й те саме поняття. Точно така ж єдність у литовській мові skaitэti і
skaĩиiuoti – перше слово “читати”, друге “рахувати”. Всі ці слова йдуть
від індоєвропейського корню *k~eis//k~eit. Слово “число” виступає, таким чином,
як позначення знаряддя (за допомогою давнього індоєвропейського суфікса *tlo), за
допомогою якого здійснюється “підрахунок”, “наведення порядку” та ін.» [4, с.488].
Як пише Ч. Філлмор,
«слово, фраза, речення або текст створюють деяку сцену і висувають на передній
план (або віддзеркалюють) певну її частину. Прототипами багатьох ідіом із
числівником в англійській мові були міфологічні сцени та образи. У
міфологічній картині світу за допомогою чисел передавався якісно-кількісний бік
явища» [6, с.87].
В.Н.Топоров стверджує,
що «число «один» відображає ідею «цілого». Завершена цілісність, яка
розуміється як «одиниця», пояснює приписування числа «один» Богу або Космосу,
причому головною рисою цієї цілісності є нерозчленованість» [5, с.18-19]. Число «два» у міфологічній свідомості пов’язано з
наданням особливого значення когнітивному елементу членимість цілого.
Вже у ведійській традиції «2» виступає як знак протиставлення, розділення.
«Два» відсилає до ідеї співіснування взаємодоповнюючих частин: чоловічого та
жіночого, дня і ночі і т. п. [5, с.20]. А.Б.Карасьов пише, що «число «три» розширяє просторовий образ світу:
якщо «один» – це небо, «два» – це Земля, то «три» – підземне царство мертвих.
Характеризуючи головні параметри макрокосма, «3» виступає у ролі завершеного числа. Цим викликана його частотність при позначенні «повного
набору» різних сутностей: божественна троїця, трьохголовий дракон і т. п.»
[3, с.12]. На думку Ш.Баясгалана «у
фразеології англійської мови число «чотири» виступає у своєму прямому
кількісному значенні, але співвідноситься із просторово-часовою сферою.
Семантичні нюанси, які виявляються у англійській фразеології, обумовлені
сучасними асоціаціями і культурними традиціями» [1].
Л.Білоусова виділила наступні
тематичні групи фразеологічних одиниць
(ФО) із числівниками 7, 9 (у її класифікації 6 тематичних груп, але нас цікавлять
саме ці чотири групи, оскільки
дослідження Л.Білоусової стосувалося англійських та російських ФО): 1) характеристика
емоційного, душевного стану людини: in the seventh heaven (seventh
heaven), up the nines (to crack smb up to the nines), on cloud nine); 2) робота:
nine-to-five( nine-to-fiver); 3)
ФО біблейського походження: the seven deadly sins; 4) характеристика дії
(ступінь повноти дії): at sixs and sevens, nine tenths, nine time out of
ten, the whole nine yards, seven-league boots.
Л.Білоусова пише, що «велика роль
концепту «дев’ять» в англійських фразеологізмах у зв’язку з тим, що у всіх
германських мовах, крім англійської, число дев’ять у своїх особливих
знакових функціях було витіснено числом 7. Семантична гіперболізація є головною
особливістю квантитативних фразеологізмів з компонентами-числівниками 7, 9.
В англійських ФО відображається
така якість англійської комунікативної поведінки, як небагатослівність у
відповідях, емоційна стриманість. Мова англійців та американців є більш
економічною за засобами, оперує зі стандартними деталями і блоками, є більш функціональною
[2, с.136].
Проведене дослідження привело нас до розуміння того, що
проблема символіки КО у фразеологізмах є надзвичайно широкою й багатогранною, і
ми у своїй роботі лише намітили шляхи для подальших, більш фундаментальних
розробок.
Література:
1. Баясгалан Ш. Семантика числительных во фразеологии монгольского,
русского и английского языков: Автореф... дис... канд... филол... наук (10.02.20) / РГПУ им. А.И. Герцена.
- Санкт-Петербург,
2006. – 22с.
2. Белоусова Л. Фразеологизмы с квантитативным значением: этнолингвистический аспект
//Науковi записки. Серія:
філологічні науки.
Випуск 81 (1). – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nz/Fil/2009_81_1/statti/32.pdf
3. Карасев А.Б. Значения числительных в английских и испанских
идиомах: Монография. – М.: ИМПЭ им. А.С. Грибоедова, 2007. – 97 с.
4. Степанов
Ю.С. Константы: словарь русской культуры. – М.: Академический проект, 2001.
– 990 с.
5. Топоров В.Н. О числовых моделях в архаичных текстах // Структура
текста. – М.: Наука, 1980. – С. 3–58.
6. Филлмор Ч. Основные проблемы лексической семантики / Пер. О.В.
Звегинцевой // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XII: Прикладная лингвистика. – М.: Радуга, 1983. – С.
74–122.